Незчулися: зима прийшла у гості...
- 24.12.12, 00:07
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Біленьке сонце коливалося на нитці,
З небес хмарки пірнали в сонні трави.
Умілий коник вигравав на скрипці
Роботи щонайменше Страдіварі!
Грайливий вітерець гойдав травичку,
Що пахла квітами, серпанком, медом.
Кленок голубив молоду вербичку
І плечі накривав туманним пледом.
Було їм щасно серед тиші й світла,
Де бабки мерехтять в солодкій млості.
Тоді здавалось: літо буде вічно -
Незчулися: зима прийшла у гості...
28
Коментарі
Гість: aailu
124.12.12, 00:19
sonce-33
224.12.12, 00:22Відповідь на 1 від Гість: aailu
Mykolaj_58
324.12.12, 00:22
Як досконало !
_
sonce-33
424.12.12, 00:24Відповідь на 3 від Mykolaj_58
дякую, я старалася, щоб вірш сподобався
VikaNika
524.12.12, 00:26
sonce-33
624.12.12, 00:27Відповідь на 5 від VikaNika
ФредерикШопен
724.12.12, 00:30
Ларисо !!! Вірш чудовий... Прикро, коли так у житті трапляється:
"...Було їм щасно серед тиші й світла,
Де бабки мерехтять в солодкій млості.
Тоді здавалось: літо буде вічно -
Незчулися: зима прийшла у гості..."
sonce-33
824.12.12, 00:33Відповідь на 7 від ФредерикШопен
Після літа завжди приходить зима - закон природи. І проти нього - нікуди ...
ФредерикШопен
924.12.12, 00:36Відповідь на 8 від sonce-33
Ларисо, та я не про те... Я не про погоду і не про природу... Про відносини...
Mykolaj_58
1024.12.12, 00:42Відповідь на 4 від sonce-33
Таке пишеться не пером,
таке пишеться серцем і душею !