Геометрія вокзалу
- 05.11.12, 15:29
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Заліплює сніг, молодий, пелехатий,
Прозорі тарелі нічних ліхтарів.
Зима поділила перон на квадрати
Однаково білих пустих кольорів.
Вирує вокзал, проводжає в дорогу,
До зустрічей звиклий й до болю розлук.
Витають в повітрі печалі й тривоги,
Усмішки і сльози, і помахи рук...
А потяги-монстри в агонії шалу
Помчать пасажирів у дальні світи.
І знов геометрія: рейки і шпали...
Й обірвана фраза: "Прощай і прости..."
Двірник спозаранку старою мітлою
Змете із перону тривоги й жалі.
Вокзали нуртують - нема їм спокою,
Допоки існує життя на землі!
35
Коментарі
NINA -Р
15.11.12, 15:38
sonce-33
25.11.12, 15:40Відповідь на 1 від NINA -Р
Гість: ЗАМИР
35.11.12, 15:42
Двірник спозаранку старою мітлою
Змете із перону тривоги й жалі.
Вокзали нуртують - нема їм спокою,
Допоки існує життя на землі!
Гість: Jaguar_65
45.11.12, 15:42
Сила
sonce-33
55.11.12, 15:44Відповідь на 3 від Гість: ЗАМИР
Дякую, Бегоніє!
sonce-33
65.11.12, 15:45Відповідь на 4 від Гість: Jaguar_65
Спасибі, Ягуаре! Сумно без вас із Байком - не вистачає чоловічого начала)
prominchik
75.11.12, 15:55
анонім
85.11.12, 15:56
Ларисо ! Так красиво і так мелодійно ! Дуже гарна поезія ! "Вкрав" у вибране...
sonce-33
95.11.12, 15:57Відповідь на 7 від prominchik
sonce-33
105.11.12, 15:57Відповідь на 8 від анонім
Спасибі, Володю. Як ти поживаєш?