Свіча любові
- 28.08.12, 18:06
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Ще не вичахла збуджена нічка,
Ще тепло твоїх уст берегла,
А вже щастя відсунула свічку
І пройшла до господи біда.
Тужно квилило щастя уголос -
Реготала біда, мов сама не своя.
Відтепер слово "ми" розкололось
На два слова чужих: "ти" і "я"..
Час мине - скоро ранок настане,
Блідим воском чуття догорить.
Й те саднити тоді перестане,
Що всередині плаче й болить...
23
Коментарі
фарм
128.08.12, 18:27
А таки не скоро перестане боліти....якщо це любов....гарний вірш
sonce-33
228.08.12, 18:29Відповідь на 1 від фарм
дякую
анонім
328.08.12, 18:30
sonce-33
428.08.12, 18:32Відповідь на 3 від анонім
слава Богу, не про теперішній мій стан - зараз затишшя. Але...печально...Дякую, Кадете
ЛанаСкала
528.08.12, 18:32
Ой довго душа загоюється. Іноді все життя болить, як старий шрам.
анонім
628.08.12, 18:33Відповідь на 4 від sonce-33
Гість: danko53
728.08.12, 18:34
Якщо почуття справжнє, то швидко не догорить і саднити буде багато років, а може все життя!
А вірш чудовий!
Гість: danko53
828.08.12, 18:39Відповідь на 7 від Гість: danko53
В моєму збірничку є такі рядки:
Тож не сумуй, що сивина у скронях,
Нехай свіча ( Бог з нею! ) догорає,
Я вічно житиму в твоїх долонях,
Я до безпам'яті тебе кохаю.
Анна Багряна
sonce-33
928.08.12, 18:39Відповідь на 5 від ЛанаСкала
якщо справжні почуття, сильні, єдині - то і до 10 років... перевірено...
sonce-33
1028.08.12, 18:40Відповідь на 6 від анонім