Дитинство - казка
- 01.07.12, 13:44
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Кортить малим чомучкам скоріш про все дізнатись:
Чом гномики маленькі і взимку спить їжак?
Чом горобцям в пилюці дозволено купатись?
А кіт дорогу перебіг - хіба поганий знак?
Чому листок зелений, а райдуга барвиста?
Чом схожі на леліток над квіточками бабки
Й нагадують овечок хмаринки в небі чистім,
А у ставочку гуси так люблять мити лапки?
"Чому? Чому?" - лунають звідусіль слівця.
Та мимоволі і самій спаде на добру згадку:
У коротенькій сукні посеред трав стоїть дівча
(То я мала в дитинстві) і дмуха на кульбабку.
Їй гарно й лячно: світ безпечний і незнаний,
В обійми манить сонячне незвідане життя!
І тисячі її питань на відповідь чекають...
Дитинство - мила казка, що не має вороття...
22
Коментарі
Гість: Tamara
11.07.12, 13:59
sonce-33
21.07.12, 14:07Відповідь на 1 від Гість: Tamara
дякую, Томо!
anka1311
31.07.12, 14:13
ой как классно!!!. хочу в детство
анонім
41.07.12, 14:13
Ларисо, чудовий вірш!!!
А на рахунок "Дитинство - казка, до якої вже немає вороття..." - наші спогади - не що інше, як повернення у минуле... Наше повернення, щоправда обтяжене досвідом прожитого, де вже відсутня та дитяча безпосередність... Ретроспективний аналіз, так би мовити...
Дякую, поезія чудова ! ! !
sonce-33
51.07.12, 14:14Відповідь на 3 від anka1311
ми завжди хочемо туди, куди не можна)
sonce-33
61.07.12, 14:15Відповідь на 4 від анонім
Гість: Светля4ок
71.07.12, 15:52
анонім
81.07.12, 15:53Відповідь на 6 від sonce-33
Гість: Рассветная*
91.07.12, 15:55
Гість: друг 71
101.07.12, 16:00