Не рви незримі ниті поміж нами
- 05.06.12, 17:34
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Не рви незримі ниті поміж нами,
Бо переможених нема в любові.
Біжать роки життєвими стежками.
Чи на якійсь зустрінемось з тобою?
А навесні пташок веселий гамір
Бентежить душу, серденько лоскоче.
Стежина наша вимита дощами,
Далека відстань стертися не хоче.
Даремно виглядаю: слід твій загубився,
Зустрілися любов і логіка залізна.
І думаю, що рано в світ з'явився,
Й жалкую: народилася запізно...
23
Коментарі
анонім
15.06.12, 17:51
sonce-33
25.06.12, 17:58Відповідь на 1 від анонім
Гість: друг 71
35.06.12, 18:14
Гість: Светля4ок
45.06.12, 18:17
Triumfator65
55.06.12, 18:25
Проблема...
Вокруг Вас , возможно, уже переплелись другие нити. Стоит лишь протянуть руку... Впрочем, если нет любви, толку с того...Печально.
анонім
65.06.12, 18:30
Гість: чело-век
75.06.12, 18:53
Надзвичайно ніжно
sonce-33
85.06.12, 19:16Відповідь на 3 від Гість: друг 71
дякую...
sonce-33
95.06.12, 19:16Відповідь на 4 від Гість: Светля4ок
спасибо, ТравушкО
sonce-33
105.06.12, 19:21Відповідь на 5 від Triumfator65
Эти нити вокруг меня были, когда мне было 33 - век Христа. Вспомнилось.
Вы, прозаики, пишете заметки, основанные на реальных событиях, а мы, те, что мним себя немножко поэтами,
мыслим образами, часто вымышленными. И это нормально. Иногда читатель думает - это с поэтом происходило,
а на самом деле - это полет фантазии, это не он, а его лирический герой. И разберись тут, где вымысел, а где явь..
Поэзия ценна тогда, когда в твоем сердце что-то екнуло, когда ты читал ее))) Когда набор слов - или "ни пользы
ни вреда", или преступление - портим вкус читателя.