Макс Нордау
- 20.12.12, 10:58
- Бібліотека правої думки
"Все, что есть идеальнейшего в обществе людей, попрано здесь ногами миллионера…
Для этого духа тьмы весь свет заключен в миллиарде; для него нет на свете человеческой личности"
Макс Нордау
В будь-якому сучасному підручнику з історії ХХ століття буде обов'язково абзац з описом тяжкого переслідування нацистами в Німеччині та фашистами в Італії діячів "прогресивного мистецтва", як "тоталітарщина пригнічувала вільний політ думки митців". В якомусь спеціалізованому підручнику культурології буде цілий параграф про репресії митців і знищення книг та картин "нациськими приспішниками". "Нетерпима ідеологія - напише підручник - "нічого не розуміючи в мистецтві, називала прогресивні течії мистецтва дегенеративним мистецтвом". Дегенеративне мистецтво, термін який кидає лібералів в піт, а тонкі душі критиків змушує падати в обморок. Але чого в підручнику не буде або буде невеличке речення в якомусь спеціалізованому, так це те, що термін дегенеративне мистецтво та його погляд, як на витвір створення його неповноцінними людьми придумав єврей і не просто єврей, а активний діяч сіоніського руху Макс Нордау.
Взагалі Макс цікава особа. Родився в Німеччині в сім'ї угорських євреїв. Почав ходити в єврейську школу, проте в юності покинув вивчення єврейського закону, заявив, що він ніякий не єврей, а німець і змінив своє справжнє прізвище Зюдфельд (в перекладі "південне поле") на Нордау ("північний"). Прийняв протестантизм і оженився на німкені протестантці. Однак потім зустрів Теодора Герцля і став активним діячем сіоніського руху і лідером найбільш радикального його крила. Проте під кінець життя посварився з усіма діячами сіоніського руху, пішов з нього і відгородився від світу. Напевно Макс так і не розібрався хто він такий: Зюдфельд чи Нордау?
Ну як би там не було, роздвоєння особистості Макса не має нас дивувати, враховуючи думки Ломброзо. Але нас цікавить насамперед праця Нордау "Виродження". В кінці ХІХ - початку ХХ століття в культурології всівся такий термін, як "упадок Європи". Багато філософських праць було написано на цю тему. Особливо відчуття близької смерті Європи було поширене у Франції, де більшу частину свого життя прожив Нордау. Будучи учнем Ломброзо, Нордау вирішив дослідити причини упадку Європи, але не з точки зору філософських сентенцій, а з точки зору методів Ломброзо по виявленню ознак виродження. Методи, які застосовував Ломброзо до виявлення злочинців, Нордау вирішив перенести в область мистецтвознавства та діячів європейської богеми того часу. Прискіпливо вивчаючи усіх популярних діячів мистецтва того часу, таких як Варлен, Толстой, Метерлінк, Ібсен, Ніцще, Бодлер, Уайльд та інших, він встановив, що їхні роботи несуть на собі відбиток їхніх авторів, а автори самі мають характерні ознаки виродження. Таке мистецтво він чітко охарактеризував як дегенеративне мистецтво. Вердикт Нордау - суспільство Європи переживає упадок, через виродження культурної еліти і внаслідок цього психічний упадок народів Європи. І дав чіткі механізми по тому, як попередити упадок - ізолювати всіх психопатів від нормальних людей і не допускати їх вплив на населення.
І коли отряди штурмовиків або квадри фашистів публічно на площі палили книжки та картини представників дегенеративного мистецтва, вони слідували завітам Нордау. Ну а те, що більшість митців такого мистецтва мали єврейське коріння, то Макс як учень Ломброзо, мав як ніхто знати причину цього. Всі єврейські енциклопедії прихильно ставляться до Нордау і вважають його ледь не кращим сином свого народу, останки Макса перевезені в Тель-Авів і багато вулиць Ізраїлю названо в його честь, тому не зрозуміло звідки цей гевалт єврейства про ущемлення митців в Німеччині та Італії. Просто німецькі нацисти та італійські фашисти були гарними учнями Макса Нордау.
Відняти заслуги Макса Нордау не можна. Він розробив новий погляд на мистецтво і методологію відділення хворого мистецтва від здорового. Ця методологія актуальна і сьогодні, щоправда переважно вже мова про відділення одного від іншого не йде, оскільки 99% сучасного мистецтва є чітко вираженим дегенеративним. Нам варто відкинути романтичний погляд критиків сумнівної орієнтації на мистецтво, а треба чітко розділяти мистецтво на здорове та дегенеративне і по можливості позбавлятись дегенеративного мистецтва. А для цього читаємо Макса Нордау і ніхто нас не зможе звинувачувати у "фашизмі", бо тоді вони самі плюватимуть на могилу сіоніста.
Уривки з праці "Вырождение":
"Процесс вырождения распространяется не только на преступников, проституток, анархистов и умалишенных, но и на писателей и художников, и последние представляют в духовном, а по большей части и в физическом отношении характеристические черты, свойственные членам той же антропологической семьи, хотя и удовлетворяют болезненные свои наклонности не ножом или динамитом, а пером или кистью".
"К этому явлению нельзя относиться безучастно. Книги и произведения искусства сильно влияют на массы. Из них данная эпоха черпает свои этические и эстетические идеалы. Когда они безрассудны и противообщественны, они путают и извращают понятия целого поколения. Поэтому необходимо предостеречь его и разъяснить ему истинное значение произведений, вызывающих слепое поклонение, особенно же надо предостерегать молодежь, отличающуюся впечатлительностью и легко увлекающуюся всем необыкновенным и на вид новым. Ходячая критика этой задачи не исполняет. К тому же исключительно литературно-эстетическая подготовка хуже всего содействует уяснению себе патологического характера этого рода произведений. Художественная критика излагает с претензией на остроумие более или менее мило или высокопарно только субъективные впечатления, навеянные этими произведениями; но она не в состоянии уяснить себе вопросов, не являются ли они плодом больного ума и какого рода душевная болезнь в них проявляется".
" Но незавидна участь тех, кто осмеливается называть модные эстетические течения проявлением умственного разложения. Обиженный писатель или художник никогда вам не простит, что вы признали его душевнобольным или шарлатаном. Субъективно настроенная критика не помнит себя от злости, когда ей доказывают, что она судит поверхностно, некомпетентно или малодушно плывет по течению. Даже публика досадует на вас, когда вы ей уясните, что ее мнимые пророки — глупцы, шарлатаны или балаганные петрушки. Но ведь графоманы и их телохранители-критики господствуют почти над всею печатью и пользуются ею , как орудием пытки, чтобы самым варварским образом до конца жизни истязать того, кто расстраивает их игру."
"Итак, основной смысл слов «fin de siècle» заключается в отречении на практике от традиционной порядочности, которая в теории еще вполне признается. В распутном человеке оно выражается разнузданностью инстинктов; в черством эгоисте — полным пренебрежением к ближнему и к его интересам, разрушением всех преград, которые сдерживают грубое корыстолюбие и жажду наслаждений; в скептике — беззастенчивым проявлением низменных стремлений и побудительных мотивов, которые до сих пор если не подавлялись, то лицемерно скрывались; в верующем — ослаблением веры, полным материализмом; в эстетике — отрицанием идеала в искусстве и бессилием производить впечатление старыми формами; во всех же людях вообще — несочувствием к прежним порядкам, удовлетворявшим в течение целых тысячелетий требованиям логики, сдерживавшим преступные порывы и содействовавшим появлению прекрасных художественных произведений".
"Понятие о вырождении, ныне господствующее в психиатрии, впервые точно анализировано и объяснено Морелем. Этот замечательный психиатр объясняет следующим образом то, что, по его мнению, надо понимать под словом «вырождение»: «Под вырождением следует разуметь патологическое уклонение от первоначального типа. Вырождение, хотя бы оно было вначале весьма несложно, заключает в себе такие наследственные элементы, что человек, пораженный им, становится все более неспособным исполнять свое назначение и что умственный прогресс, заторможенный уже в его личности, подвергается опасности и в лице его потомства»"
"Существует верное средство уяснить себе, действительно ли виновники всех этих проявлений fin de siècle в искусстве и литературе — выродившиеся субъекты (психопаты): стоит только подвергнуть их тщательному медицинскому исследованию и проследить их родословную. У всех, наверное, найдутся выродившиеся родственники и один или несколько симптомов, подтверждающих диагноз об их «вырождении». Правда и то, что результат подобного исследования нельзя было бы опубликовать по соображениям человечности, и он убедил бы, следовательно, только тех, кто его производил. Однако наука установила наряду с физическими и психические симптомы вырождения, не менее явственно указывающие на него. Они до такой степени отчетливо проявляются в жизни и главным образом в произведениях выродившихся субъектов, что бесполезно даже прибегать к измерению черепа какого-нибудь писателя или к исследованию ушной раковины живописца, чтоб доказать их принадлежность к этому классу людей"
"Руководствуясь этою неотразимою последовательностью причин и их действий, всякий способный к логическому мышлению человек поймет, как сильно он заблуждается, усматривая в эстетических школах, возникших за последние годы, провозвестников нового времени. Они указывают нам путь не вперед, в будущее, а назад, в прошлое. Их слово — не восторженное предсказание, а бессмысленный лепет и болтовня душевно расстроенного, и то, что представляется профану взрывом кипучих молодых сил и бурным стремлением к творчеству, — не что иное, как конвульсии и судороги истощения".
"Все нормальные и нравственные люди несут священную обязанность — содействовать охранению и спасению людей, еще не зараженных психопатизмом. Если каждый будет исполнять свой долг, тогда только умственная эпидемия может быть локализована. Нельзя ограничиваться простым пожиманием плеч и презрительной усмешкой. В то время как люди индифферентные утешаются тем, что ни «один здравомыслящий человек не отнесется серьезно к этой чепухе», безумие и преступность делают свое дело и заражают целое поколение".
"Еще решительнее мы должны сплотиться против отродья, превратившего порнографию в ремесло. Они не имеют даже права на то сострадание, которое нам внушают психопаты, как больные существа. Они добровольно выбрали себе свое унизительное ремесло и исполняют его из корыстолюбия, тщеславия и нерасположения к труду. Систематическое раздражение похоти наносит тяжелый вред физическому и психическому здоровью отдельного человека. Общество, состоящее из чрезмерно раздраженных в половом отношении индивидов, не знающих ни самообладания, ни благопристойности, идет навстречу верной гибели, ибо оно слишком тупо и вяло, чтобы выполнять более достойные задачи. Порнограф зачумляет источники, из которых будут черпать жизнь будущие поколения. Самая трудная задача цивилизации состоит в том, чтобы обуздать похотливость. Порнограф хочет лишить нас плода величайших усилий человечества. Мы не имеем права щадить его".
"Наиболее действенное лечение болезни века заключается, на мой взгляд, в следующем: надо указывать на руководящих психопатов и истеричных, как на больных, срывать личину с подражателей и клеймить их, как врагов общества, предупреждать публику против лживых начинаний этих паразитов."
Завантажити працю Макса Нордау "Вырождение" можна тут.
7
Коментарі
Perovdupu
120.12.12, 11:57
Колись мало не посварився з другом... в розмові торкнулись чорного квадрату Малєвіча....
Lost_paradise
220.12.12, 12:51Відповідь на 1 від Perovdupu
І занесло ж таку гидоту, як Малєвіч на українські землі
Вже й сволота вулиці його ім'ям називає http://news.bigmir.net/capital/615778-V-Kieve-poyavilas-ylica-Malevicha
ганьба
Perovdupu
320.12.12, 13:10Відповідь на 2 від Lost_paradise
Місцеві шабесгої, мабуть, вважають це "пріабщЄніЄм" до великої культури...
Lost_paradise
420.12.12, 13:35Відповідь на 3 від Perovdupu
В більшості своїй ті шабес-гої ніяк не розуміються на мистецтві, вони тільки роблять те, що їм вказують "самзнаєшхто". Хоча ці "самзнаєшхто" ніколи в себе вдома не повісять такої гидоти, як Малєвіч. У фільми Вічний жид добре показано, що в будинку Ротшильда на стінах висять тільки представники класичного мистецтва, а отже вони знають все це, напевно Нордау їм на зборищах сіоністів то все розповідав
Perovdupu
520.12.12, 14:43Відповідь на 4 від Lost_paradise
Безперечно!
Це як директор м'ясокомбінату ніколи не вживає ковбас.
Гість: R0mmel
620.12.12, 15:25
"Даже публика досадует на вас, когда вы ей уясните, что ее мнимые пророки — глупцы, шарлатаны или балаганные петрушки" - це точно! Попробуй скажи при якійсь "духовно богатой дєвє" (тм) те, що Коельо, Зюскінд чи Забужко пишуть херню і є виродженцями, то такий "жопний боль" попре, що й не радий буваєш, коли цю тему підняв
Гість: R0mmel
720.12.12, 15:29Відповідь на 4 від Lost_paradise
цю чудну хвільму взагалі треба дітям демонструвати в обов"язковому порядку з пубертатного періоду. Така собі "абетка" чи стисла хрестоматія по сіонознавству