Про співтовариство

Все про Україну. Без політики. Статті від авторів та копіпаст, живопис та історія, вірші та музика та ін. Можна викладати вірші українською мовою на будь-яку тематику. Без політики та бруду по відношенню до будь-якої країни, нації чи віри.
Вид:
короткий
повний

Рідна Україна

Моя сива жінка.

Жінка сива моя, Вік люблю тебе я. Так змогла ти зачарувати. Щоби це зрозуміти, Життя треба прожити – Ні за чим не пошкодувати. Моя жінка, хоч сива, Бажана і красива, Як колись ми побрались весною. Відчайдушно любили, Дітей наших зростили, І зовсім не шукали спокою. Сива жінка моя, Ти вечірня зоря, Засну тихо я, й далі полину. Невід*ємна, одна, Друг, товариш, жона, Замінила ти княжу дружину.

Посів свободи.

Переростає в поступперший крок,Земля, як дзвін,гуде тривожним гуломНа Україні біло від кісток,Кривово-чорно тутвід зрад минулих.Вже довгі сотні літ лежатьв земліНайкращі зерна з колосківсвободиНе люди тут поховані в землі -Тут дозріва новий посівсвободи...Данило Кулиняк.

Старість.

(диптих) Іде зсутулена, зігнута, Ціпочком помічає путь. А ноги, як важкії пута, Ніяк їй ходу не дають. Гофрованим папером шкіра Застигла на її лиці, І руки землянисто-сірі Прихистком стали для рубців. Беззубий рот, на диво вперто, Затягує бліді вуста. У голові думки потерті, У серці всілась самота. В очах з’єдналися печалі, Не чітко мовляться слова… Як жити в білім Світі далі? Коли душа іще жива. &nbsp...

Читати далі...

Любіть Україну...

  • 12.05.14, 13:24
Любіть Україну, як сонце, любіть,як вітер, і трави, і води…В годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди.Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов'їну.Між братніх народів, мов садом рясним,сіяє вона над віками…Любіть Україну всім серцем своїмі всіми своїми ділами.Для нас вона в світі єдина, однав просторів солодкому чарі…Вона у зірках, і у вербах вона,і в кожному серця ударі,у квітці, в пташині, в...

Читати далі...

Дивися, безкрайнєє, синєє небо...

  • 01.05.14, 13:21
Дивися, безкрайнєє, синєє небо,Стоїть над землею, неначе шатро.Воно посилає любов нескінченнуІ щиро дарує надію й добро.У цьому шатрі килими золотаві –Із соняхів, жита, пшениці, вівса.А десь майоріють, як крапельки неба,Волошки блакитні. Яка ж то краса!Тут мешкають люди привітні та чесні,Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.Земля наша щедра, родюча, багата –Усіх нагодують безмежні лани.Хай знає весь світ про казкову країну,Де синєє небо та жовті поля.Хай квітне щаслива моя Україна...

Читати далі...

Мова

  • 30.04.14, 13:22
Ой, яка чудова – українська мова!Не загинула вона у течії віків.Мова солов’їна, мова колисковаРідного народу і моїх батьків.Автор невідомий

Сотворіння.

Створив Майдан подружню пару, Свободи духом повінчав. Ради життя, а не піару Він сотворіння розпочав. Зійшлися південь, схід і захід, Щоб розгалузилось життя, І як цілком природній захід В них народилося б дитя. Час підійнять Народну волю На рівень Світо-сприйняття Обрати вкотре кращу долю Задля достойного життя. Нехай складеться все на диво: За покликом природніх прав Законодавчу ініціативу, Нарешті, щоб Народ...

Читати далі...

До подруг з НЕТу. З 8 березня.

Які чудові аватари, Які чарівнії жінки. Із них люба була б до пари Й мені. Тепер, і навіки. Душевні, продуктивні, творчі, Розважливі, на співчуття легкі. Я вам подякувати хочу За те, що чуйні ви такі. Буває вам самотньо в свято – Я вам заглядую в віконце, Серед приємних є багато: Лазоревка, «Моє ти», Сонце… [Приєднана картинка]

Я - це ти...

  • 18.02.14, 14:01
Я - це ти, а ти - це яРазом ми одне цілеНе розділити нас ніякНавіть коли між нами миліТи - моя, а я - твійІнь і Янь нашого часуТобі погано, я сам не свійТи море перед моїм баркасомМоі думки - твоі думкиРобим одне і те самеМи два однакових струмкиПереливаючись у великі лиманиГолос твій - моя розрадаГолос мій - твоя печальДля нас обох найтяжче зрада Для нас обох найгірший жальОчі твої - мій дорогоцінний скарбОчі мої - твоє прокляттяВони набрали наяскравіших барвЧерез них побачив у душі твоій ...

Читати далі...

Чому тобі присвячую вірші?..

  • 14.02.14, 13:58
Чому тобі присвячую вірші?Чому на аркуші ім’я твоє римую?Чому для тебе місце у душіЩе досі я плекаю і пильную?Ніколи не жаліюся в журбі,І цих віршів нікому не читаю.Лише буває інколи, вночіЯ місяцю їх тихo сповідаю.Моя надія як зів’ялий цвіт,Нехай лиш вітер сторінки гортає…Минає час, але чому ж тобіВірші без назви досі я складаю?© Красницька К.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
попередня
наступна