Слово не поляже.

Вивчав Шевченка в школі я,

Кобзарик був малий –

І винятків доволі є,

І зміст скривлений.

Цензор «правив» кобзаря

Щоб всіх з глузду збити,

Підтасовано не зря:

«Слово» на «Слава» змінити.

Чиновник від культури,

Посмів «лютий враже»,

Зробити купюри.

Та Господь накаже!

І не зменшуються лави,

Яких заздрість точить,

До шевченкової слави

Притулитись хочуть.

Молю: «Слово не поляже»!

Як почнуть шукати діти –

Наше Слово всім «розкаже»,