Історичні соннети 9 демократичне сьогодення

Та щоб пітьму ту побороти,
Вмикаю лампу я дарма,
Бо світло вимкнули - нема!

Хотілося б води попити,
Чи руки в ній хоча б помити.
Її, на диво, теж нема,
Чого ж ми платимо дарма?

Це ж треба, стільки пережить,
Щоб до такого от дожить -
Свічок нема за що купить!

Ото вже диво, прямо сміх,
Сидиш без світла, благ усіх.
Ото б заглянути в майбутнє,
Що за дива є там присутні.