Марек Сівець, характеризуючи відносини із Україною, вжив фразу "ми забрели у темну вуличку. Ми та вони. Відомо чому"… Ну, чому Україна забрела у "темну вуличку", – зрозуміло. А от пан євродепутат, можливо, сам того не усвідомлюючи, висловив дуже цікаву позицію щодо напрямку руху європейської політичної еліти у контексті відносин із Україною. Масована політична підтримка з боку євроспільноти на адресу Тимошенко, яка в очах української влади межувала із шантажем, призвела до абсолютно протилежного результату. Тимошенко не тільки не відпустили, але й етапували до Качанівської виправної колонії. До речі, у Фейсбуці найбільш креативні юзери почали розкручувати тему щодо чергового туристичного маршруту на Харківщині, підготовленого до Євро-2012. Проте, надзусилля, вжиті європейськими політиками для визволення колишнього українського прем’єр-міністра, матимуть і інші дуже цікаві вже для Європи наслідки. Тепер вони пов’язані. Для них (Баррозу, Меркель, Саркозі та інших) – Юлія Тимошенко стала "своєю людиною", взірцем демократії. Хоча насправді вони так не думали, а сприймали справу Тимошенко як тенденцію зі згортання демократії. Але сьогодні Тимошенко – "це їх власний сучий син" (за аналогією фрази Франкліна Рузвельта щодо нікарагуанського диктатора Somoza). Команда Тимошенко, на чолі із Немирєю змогли провести просто блискучу інформаційну спецоперацію, заручниками якої стала не тільки влада в Україні, але й політична еліта Європи. Тепер у європейських колег Тимошенко по Народній партії фактично не залишається вибору – вони змушені будуть іти цією "темною вулицею" до кінця, можливо навіть до тупика. Тому що не штука домогтися свободи для Тимошенко, проблема потім нести відповідальність за політика, в якого ти так багато вклав!.. Проте сьогодні, вочевидь, питання свободи для Тимошенко поки що не стоїть. В Україні занадто багато зацікавлених осіб в тому, щоби нинішній "статус кво" зберігся. Але чим це загрожує владі? Поки що, політична ситуація в державі нагадує ігри імітаторів. Влада робить вигляд, що вона є реформатором і "сильною рукою", а опозиція – що вона бореться із режимом і зокрема за свободу свого лідера (Тимошенко). Судячи з усього, соціологія є прийнятною у цьому контексті як для влади, так і для опозиції. Влада сподівається, що втрачені проценти по списках вона компенсує на мажоритарних округах та шляхом делегування власних представників у опозиційні списки. Лідери ж опозиційних партій, всіх без винятку, руки потирають від того, як вони без зайвих проблем, експлуатуючи тільки один образ "ув’язненої Тимошенко", технологічно проведуть усю кампанію. За такого сценарію, персональний склад нового парламенту може щонайменше на 70% нагадувати нинішній. Відповідно, і методи політичної комунікації (тотальна безідеологічність) будуть тотожними. Звісно, сутність та персоналії влади також не зміняться. Але гіпотетично може бути і зовсім інша ситуація. Наприклад, коли з’явиться радикальна опозиція, яка за соціологією балансує на межі прохідного бар’єру. Або просто в БЮТі чи ФЗ прийдуть до висновку, що "статусу кво" для них замало і вони захочуть всієї повноти влади і не у 2015 році шляхом тіньових переговорів, а вже зараз – шляхом виборів. Для цього потрібно зробити не так вже й багато: для початку вийти зі своїх комфортабельних автомобілів та дорогих бізнес-центрів (опозиційні вибори робляться не там). Зібрати до купи креативних людей та припинити думати, що політик може бути одночасно і політтехнологом. Забути тезу щодо ефективності фейсбук-революцій і піти в народ – розпочати вже врешті-решт ставитися до виборців як до громадян, а не методу боротьби за владу. Наступний 2012 рік – є унікальним з точки зору ефективності опозиційних технологій. На фоні кризових проявів у Європі та світі, підвищенні цін на енергоносії, незворотності досягнення компромісів із Росією щодо ГТС (що виглядатиме, вочевидь, дуже неприємно з точки зору паблісіті) – ув’язнення Тимошенко буде робити з опозиції останніх "героїв нашого часу". Звісно, за умови, якщо вони хоча б щось героїчне будуть робити, а не тільки вранці "іти на службу". А тепер зробіть поправки на масові акції під час футбольного чемпіонату Європи! Те саме лазерне (чи інше) шоу, піонерські речьовкі "Спасіба жітєлям Донбаса", різного роду флешмоби, яскраві та водночас жорсткі акції. Недаремно Колєсніченко намагається зареєструвати свій метод боротьби із такими напів-політичними футбольними хуліганами.  І я навіть не сумніваюся, що щось подібне таки буде проголосовано, оскільки занадто очевидні гіпотетичні політичні втрати влади від ефективної участі опозиції у форматі футбольного Евро-2012. У фінальній частині Евро, яка відбудеться з 8 червня по 1 липня (якраз старт виборчої кампанії), в Україні буде зіграно 16 матчів. Найменша місткість стадіонів в Україні – 40 тисяч. При цьому трансляцію ігор дивитиметься щонайменше 10-мільйонна аудиторія громадян України. І якщо опозиція адекватно відпрацює цей напрямок, то вже на старті отримує надзвичайну іміджеву перевагу. Хоча, судячи з усього, у експертному середовищі поширюється теза, про те, що проект Євро 2012 може стати вирішальним саме для влади, а не для опозиції. Звісно, якби не було справи Тимошенко, численних скандалів довкола тендерних процедур та корупції, якби не лунали звинувачення у політичних переслідуваннях, так би воно і було б. Але зараз суспільство сприйматиме помпезність святкування цього проекту як елементи "банкету під час чуми". Владі слід готуватися до зворотного. Особливо, якщо опозиція зможе цим адекватно скористатися. Оновлене виборче законодавство змусить політиків піти у народ. Звісно, більшість буде робити ставку на адмінресурс та скупку голосів. Але будуть і такі, хто працюватиме у форматі "від дверей до дверей", дивитиметься в обличчя людям, бачитиме весь їх, роками накопичений гнів та недовіру. І от уже у цій реальності не буде місця віртуальним технологіям і емоційним міфам, створеним спеціалістами з політичного консалтингу. Політики змушені будуть вести себе по-іншому. Вони змушені будуть щонайменше виходити із своїх комфортабельних авто вести дискусію не за допомогою штатних спірчайтерів, та не у студії ток-шоу… Отже, такий формат виборів – не для влади. Та що може протиставити цьому влада? Адмінресурс? Так, він відносно ефективний, його ще треба вміти використовувати, а для початку розуміти його сутність. Розпорошеність опозиції? Насправді, це може бути головним трендом наступних виборів, звісно, якщо опозиція вчасно не схаменеться! Чи готова опозиція до такого формату виборів? Поки що ми розуміємо, що мажоритарна складова для опозиції не є значущою. Що керівництво та ключові політтехнологи віддають перевагу "поміркованим сценаріям" розвитку подій.  Логіка таких міркувань є зрозумілою. Навіщо ризикувати усім, коли можна домовитися та "висидіти своє право на владу? Така модель не гарантує миттєвої перемоги, але дозволяє розраховувати на комфортне перебування в опозиції.

Хтось готовий розірвати це порочне коло "погоджуваності"? Ви когось бачите?

П.с. далі можна переходити на сторінку голосування Мустафи Найема у ФБ.

Ярослав Павловський, заступник Директора Інституту інформаційного суспільства, для УП

Если верить химикам, то природный газ это такая субстанция, которая не имеет вкуса и запаха, на вид совершенно прозрачная и отлично горит. При сжигании выделяет тепло, деньги, и снова таки никакого запаха. Мечта энергетика, а не вещество.

Так происходит в идеальном мире книжек и лабораторий. Украинские реалии вносят коррекцию, изменяя кардинальным образом многое, в том числе свойства материи. В результате абсолютно неощутимый обонянием газ стал вызывать нездоровые ассоциации с отходами человеческой жизнедеятельности. Попросту – смердеть.

Из года в год неприятное амбре то практически исчезает, то усиливается до невозможности. Видимо, где-то сквозняк постоянно открывает дверь в скотный двор отечественной политики. Лет пять назад вышеупомянутую дверь сорвало с петель, и гражданам стало опасно дышать, того и гляди стошнит.

Как только цена покупного газа возрастает, тут же подозрительно активизируется бурление политикума и волны его жизнедеятельности захлестывают нас, при отливе вымывая скудные сбережения из карманов украинцев.

[ Читати далі ]

Це питання хвилює всіх — і саме населення, і людей при владі. Останнім, зрозуміло, однаково, скільки платити за комунальні послуги (люди небідні), а от розплачуватися своїм електоральним рейтингом — не хочеться. Всім зрозуміло, що ціни підніматимуть, і цей процес уже розпочато. Інша річ, що підвищення для населення цін на газ і тепло — не самоціль. Але саме цього багато хто й не хоче розуміти.

Питання про газ і тарифи — більш складне та багатогранне, ніж здається на перший погляд. Якось непомітно винесено за дужки деякі «деталі», наприклад вітчизняний газ. Закономірне запитання: а який, власне, газ споживає населення? І яка його ціна?

А в нас у квартирі газ. А ціна? От тобі й на…

У заявах багатьох політиків зустрічаються твердження, що населення споживає газ вітчизняного видобутку. Зрозуміло, що це — перебільшення, інакше територією країни проходили б дві системи труб: умовно кажучи, жовто-блакитна від українських родовищ — до сіл і міст і червоно-синьо-біла — від північного кордону до металургійних, хімічних та інших підприємств.

Розподіл газу ще від радянських часів здійснюється, виходячи з міркувань найкоротшого шляху до споживача, але абсолютно неможливо припустити, щоб держава та газові магнати не мали уявлення про те, куди, скільки і якого газу надходить. Зрозуміло також, що населенню про це знати необов’язково, бо інакше влада не зможе вважати своїм великим досягненням «газ для людей» по 240 дол.

[ Читати далі ]
 

"Мы продолжим отстаивать необходимость надлежащего процесса судопроизводства, а также освобождение Вас и других заключенных бывших видных правительственных лиц, как чрезвычайно важный шаг в таком процессе. Кроме того, будьте уверены в нашей приверженности проведению свободных выборов с участием всех легитимных политических кандидатов и партий Украины. Это является еще одним критически важным шагом к европейской интеграции и делом, которую Ваша страна успешно осуществляла в прошлом. Надеюсь, что так будет и во время парламентских выборов в октябре", - цитирует сайт Ю.Тимошенко адресованное лидеру "Батькивщины" письмо Хиллари Клинтон.Государственный секретарь США Хиллари Клинтон заявляет, что США будут продолжать отстаивать необходимость надлежащего процесса судопроизводства в Украине, а также освобождение Юлии Тимошенко и других заключенных бывших чиновников.

Госсекретарь США подчеркнула, что тщательно отслеживает развитие событий в деле Ю.Тимошенко. "США разочарованы тем, что Апелляционный суд Киева подтвердил обвинительный приговор в отношении Вас, не рассмотрев вопросов относительно выборочного преследования и отправления правосудия, которые поднимались во время судебного процесса. Действительно, наше беспокойство затем усилилось из-за внезапного решения перевести Вас в тюремное учреждение, удаленное от Киева. Особенно, учитывая сообщения о состоянии Вашего здоровья", - отметила Х.Клинтон в своем письме.

"Нас также беспокоят дела, возбужденные против других бывших видных правительственных лиц. Рада видеть, что в этот трудный момент вы продолжаете поддерживать интеграцию Украины в Европейский Союз и хорошие отношения со всеми ее соседями. Демократия и развитие идут рядом. Позвольте заверить Вас в связи с этим, что США и впредь будут поддерживать стремление народа Украины превратить свое государство в процветающую европейскую демократию", - заявила глава внешнеполитического ведомства США.

http://www.interfax.com.ua/rus/main/91172/

Нижче плінтусу. Саме туди скотився рейтинг інвестиційної привабливості України. За даними Європейської бізнес-асоціації, яка щоквартально опитує експертів щодо привабливості бізнес-клімату, в Україні цей індекс перед Новим  роком остаточно обвалився. До двох цілих і дев'ятнадцяти сотих пунктів з п'яти можливих. Навіть наприкінці найбільш кризового дві тисячі  восьмого цей показник був вищим -- два двадцять два. І головна причина  - посилення тиску влади на бізнес. Інвестори просто бояться йти в країну, де економічний словник бізнесмена складається із «відкатів»,  «наїздів» та «кришувань». Хоча в країні є структура, головне покликання  якої -- саме заманювати сюди закордонних інвесторів. У цього державного агентства мільярдний бюджет, наполеонівські плани та амбітне керівництво -- народний депутат Владислав Каськів. Свого часу він очолював  організацію «ПОРА», що була одним з символів помаранчевого майдану. А нині Каськів не менш завзято освоює бюджетні кошти у команді колись  такого нелюбого йому Президента Януковича.

Президент аналитического Центра «Открытая политика» Игорь Жданов выразил сомнение, что Юлия Тимошенко отсидит в тюрьме все семь лет. Об этом он заявил сегодня на пресс-конференции в «Обозревателе». И хотя сценарий выхода на свободу лидера «Батькивщыны» еще не известен, однако, по мнению эксперта, вчерашнее письмо госсекретаря США Хиллари Клинтон прямо указывает на то, что эта пьеса далека от своего финала.

«Письмо Хиллари Клинтон в адрес Тимошенко - это уже не сигнал, даже не какой-то намек, это прямой удар кувалдой по нынешней власти. Поскольку письмо адресовано не президенту Януковичу и это не открытое письмо. Это письмо в тюрьму к лидеру оппозиции », - заявил Таран.

Эксперт подчеркнул, что США мощная держава, которая имеет значительное влияние на ситуацию во всем мире, в том числе на внутриполитические процессы в Украине.

«Следующим шагом Вашингтона, чтобы объяснить власти, куда ее может завести эта ситуация с Тимошенко, может быть приезд Клинтон в Украину. Она придет в Качановскую колонию уже передавать передачу Юлии Владимировне, чтобы окончательно поставить все точки над "і"», - заключил Таран.

Тимошенко без сознания, ее защитники -- с синяками. Сегодня продолжилось противостояние вокруг Качановской колонии, где находится экс-премьер.  Сторонники заключенной №1, не побоявшись пинков, собой защищали палатки, которые запретили устанавливать даже за несколько сотен метров.  Официальные же защитники экс-премьера боролись за независимое  медицинское обследование Тимошенко в стенах колонии -- Лидер Оппозиции,  уверены они, чувствует себя крайне плохо

Исполнительная служба, в случае если решение суда касалось именно этого места, где установлены палатки, должна была составить акт о невыполнении их решения и оштрафовать. Если их акт не будет обжалован, то через день составляется еще один акт. И только после него материалы передаются в прокуратуру для возбуждения уголовного дела. Ну, против лиц, отказывающихся выполнять законные требования исполнительной службы. Коммунальные службы привлекать нельзя. Они не органы Внутренних Дел. Можно привлекать милицию. Палатки нельзя ломать, их можно только демонтировать!
Но наша шобла при власти - как обычно, нагло нарушает законы. А если у Власти стоят беспредельщики, которые сами себе подтасовали выборы - то и народу , похоже, надо действовать адекватными мерами.

В Майами  наш президент представляет майже бесплатно Украину

Портрет став частиною композиції "Флора Украї

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?yanukovicha_namalyuvali_na_stini_v_mayami&objectId=175612&runline

 но почему то в виде яблока, фрукта , не овоща....