PRIO Director's Nobel Peace Prize Speculations 2012 Another Nobel Peace Prize nomination deadline has passed, and PRIO Director Kristian Berg Harpviken once again speculates over who will win the prize. While the PRIO director may be well placed to speculate on this topic, his speculations do not confirm nor endorse any candidate. He has chosen not to nominate anyone himself. PRIO does not have any formal links to the Nobel Institute and the Nobel Peace Prize Committee in Oslo; consequently, the speculation does not reflect their opinion.

**************************************************************************************************

Нобелівський комітет проведе своє перше засідання в кінці лютого, після чого він буде оголошувати кількість кандидатів, які були висунуті в 2012 році (до відома читачів, в 2011 році було всього 241 кандидатів на премію Миру, 53 з яких були від різноманітних організацій).

Безумовними ФАВОРИТАМИ 2012 року  на отримання  Nobel Peace Prize називають такі кандидатури:

1)Gene Sharp 2)Memorial and Svetlana Gannushkina 3)John Onaiyekan and Mohamed Sa'ad Abubakar

Про фаворитів ПЕРЕГОНІВ на Нобелівську премію Миру можна почитати за посиланням

Джин Шарп --- професор політології відомий як автор робіт про ненасильницьке протистояння: його називали як «Макіавеллі ненасильства» так і «Карл фон Клаузевіцем ненасильницької війни». Джин Шарп є засновником Інституту Альберта Ейнштейна, непідприємницької організації, що вивчає та сприяє використанню ненасильницького протистояння у конфліктах по всьому світу.  Його праці були широко поширені і надихнули активістів ВІД  Китаю на площі Тяньаньмень в 1989 році ІТ АЖ ДО площі Тахрір в Єгипті в даний час. 

Правозахисний центр «Меморіал», який представляє Світлана Ганнушкіна ---голова Комітету «Громадянське сприяння», член Ради та керівник Мережі «Міграція і право» правозахисного центру «Меморіал», а також член Ради з прав людини при Президентові РФ.

Світлана Ганнушкіна --- У 1990 році стала одним із засновників Комітету «Громадянське сприяння» - першої правозахисної організації, яка надає різнобічну допомогу біженцям і вимушеним переселенцям. У 1993 році брала участь у створенні Правозахисного центру «Меморіал». У 1996 році в рамках ПЦ «Меморіал» організувала Мережа «Міграція і право». Комітет «Громадянське сприяння» та Мережа «Міграція і право» працюють у тісній співпраці з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців і користуються його активною підтримкою. У 2003 році нагороджена премією Німецької секції «Міжнародної амністії» за видатні заслуги в галузі захисту прав людини. ПЦ «Меморіал» у 2004 році був нагороджений премією імені Фрітьофа Нансена УВКБ ООН за роботу в галузі захисту біженців. У 2010 році отримала нагородної хрест Російського козацтва «За віру і службу Росії» за правову допомогу російському біженцю - козакові з Узбекистану.

Третій фаворит НПМ 2012 нігерійський дует: Архієпископ Джон Онайекан і Мохамед Саад Абубакар, султан Сокото.  Як лідери християнських і мусульманських громад  Нігерії, ці двоє висловилися проти використання  релігії під час  конфліктів  і об"єднали свої зусилля у протистоянні ісламістській організації «Боко Харам»,  задля  запобігання спалахів насильства.  

Обидва служили в якості со-президентів Нігерійської міжрелігійної ради (NIREC)

Нижче наведено список підтверджених і можливих кандидатур на основі інформації, що просочилася в пресу (але це 1/10 частина всіх кандидатів....)

Джуліо Андреотті, ФМР. Прем'єр-міністр Італії (висунутий професор Вільям батьків, Санта-Клара університету, США) Мордехай Вануну, ізраїльський ядерний інформаторів (висунутий норвезький депутат Халвард Langeland) Людмила Алексєєва і Алесь Беляцкий (висунутий депутатами норвезький Хокон Haugli і Ян Торі Саннер , останній також польські парламентарі ) Енджі Цельтер, Trident Ploughshares Засновник (висунутий премії миру Мейрід Магуайр ) Макраме Макс Gassis, суданські єпископа (висунутий португальського депутата Жозе Рібейро електронної Кастро ) Юлія Тимошенко, ФМР. Прем'єр-міністр України (висунутий політичною партією БЮТ-Batkivschina ) Абдул Саттар Edhi, пакистанські соціальний працівник і філантроп (висунутий прем'єр-міністр Пакистану Гілані ) Роза Отунбаєва, ФМР. Тимчасового киргизького президента (висунутий члени Киргизстану Дипломатична академія Міністерства ) Дамас де Бланко (Дами в білому) і борець за права людини Оскар Еліас Біссет, Куба (висунутий представників Конгресу США ) Світлана Ганнушкіна і організації Меморіал, російська людина чемпіонів прав (висунутий норвезький депутат Ерна Сольберг ) Нурсултан Назарбаєв, Президент Республіки Казахстан (висунутий депутатами киргизький ) Меггі Gobran, коптська християнська, засновник і керівник дитячої благодійної організації Стефана (висунутий депутатами норвезького Свен Роальд Хансен, Кетіл Solvik-Олсен, Свейн Harberg, лінія Генрієтти Hjemdal і Дагфінн Хойбротен ) Освальдо Пайя і Йоан Санчес, кубинські дисиденти (висунутий депутатами норвезького Dagrun Еріксен і Гуннар Гундерсен ). Нансен діалог мережі посередника міжкультурного та міжетнічного діалогу (Висунутий віце-спікер норвезького парламенту Ахтар Чодрі і депутатів Інга Marte Торкільдсен ог Аксель Hagen ) Антакья цивілізацій хорового товариства, турецький хор меншини ( чисельник не вказано ) Хосе Антоніо Абреу, творець Система Венесуели (за повідомленнями, висунутих Міжнародної академії Житіє , але тільки люди можуть призначити) Військовий релігійних Фонд Свободи, США організації (звіт, що вони призначаються , але не розкривати особистість чисельник) Рагіп Зараколу, турецький захисник прав людини і автора (висунутий депутатами шведського ) Стефані Надія Сміт, нейтрального посередника, пов'язані з індіанської святині в США і Канаді (висунутий головний Arvol Дивлячись коні , але впевненості в тому, дивлячись Кінь відповідає критеріям висування ) Бредлі Меннінг, обвинувачений у витоку секретної інформації США Wikileaks (висунутий групою депутатів Ісландська ) ITN і Channel 4 команди за "вбивство в Шрі-Ланці поля" документальний фільм (висунутий член британського парламенту Siobhain МакДонах і австралійський сенатор Лі Ріаннон ) Леніна Морено, еквадорський віце-президент (висунутий законодавець Еквадору, але після того, як термін? )

Те, що виділено зеленим коліром - ДОБУКВЕННИЙ ПЕРЕКЛАД (нічого не змінювала, подала, як переклав ПЕРЕКЛАДАЧ, бо більшість з ЦИХ ВЕЛЬМИШАНОВНИХ діячів, та їх діяльність мені абсолютно не відома.... ТОМУ ВИБАЧАЙТЕ!)

Секретар Ради національної безпеки і оборони Раїса Богатирьова припускає, що ціна на імпортований з Росії газ може скласти 700 доларів за тис. куб м в разі збільшення вартості нафти на світових ринках до 150 доларів за барель.

Іншими словами, влада вустами секретаря РНБО готує українців до гіршого заздалегідь. Таким чином, штучно формується громадська думка про неминучість завищених цін на російський газ. Цікаво виходить у самої дружної з російським братом Партії регіонів. Киваючи на злощасний контракт минулого уряду від 2009 року, влада заговорює більш важливі теми. А саме:

1) те, що, йдучи на вибори, кандидат В. Янукович вже знав про підписані контракти з РФ по газу. Отже, коли штаб регіоналів переконував свій електорат в швидкому розв'язанні проблем з Росією, що накопичилися під час президентства В. Ющенко, м'яко кажучи, лукавив. Ні більше дешевого газу, ні тим більше дружніх відносин з північним сусідом українці не побачили. За винятком, хіба що, ганебних поступок біло-блакитної влади з ключових питань Москві. 2) кивання в сторону договору з Росією від 2009 року більше нагадує інфантильну поведінку, ніж державницьку позицію. Адже Янукович, підписуючи секретний і приховуваний від суспільства Харківський пакт по газу і здачі найперспективніших територій кримського півострова, скоїв посадовий злочин. По-перше, влада просто була зобов'язана врахувати параметри газових відносин, задані урядом Ю. Тимошенко при підписанні такого серйозного документу. І по-друге, адміністрації президента для початку потрібно було винести на обговорення питання, що несе стратегічні наслідки, як мінімум депутатському корпусу. Насправді сталася знову таки інфантильна гра дорослих дядьків з метанням яєць і вириванням волосся у колег заради синхронної ратифікації з російською Держдумою сумнівного пакту. 3) переконуючи українців в неминучості нового стрибка цін на російський газ, влада уникає вирішення питання в судовому порядку. Не дивлячись на те, що Янукович вже оголосив такі наміри влади і обмовився, що для суду з Росією Україна добре підготувалася. Будь ласка, здавалося б, всі карти в руки нинішньому режиму. Боріться, доводьте правоту, розривайте Харківський пакт, відстоюйте, нарешті, інтереси держави, а не корпоративні апетити. Тим більше, з приєднанням України до Європейської енергетичної хартії провідні гравці ЄС підтвердили свою готовність у захисті українських інтересів з газпромівським монополістом. Ан ні! Бояться. Проте, знаєте чого боїться ця влада? Те, що в суді доведеться розкривати купу краплених карт. У тому числі і тіньові схеми з відкатами, ламати бізнес Фірташа і Бойко і так далі. Адже в каламутній воді легше ловиться здобич. Виведи сьогодні суперечка з Росією на міжнародну арену і багато брудних дивідендів навколоурядових "сімей", підуть прахом. Панове збрехали у виборчу компанію і післявиборчої час, не годуєте народ страшилками, друкованими в адміністрації президента. Подавайте до суду позов, доводьте свою спроможність і не залучайте народ до загальної скорботи по газпромівському ціннику. Ця ваша проблема. А громадянам Україні, слава Богу, поки вистачає для власних потреб і власного газу. Дорогий газ - проблема промислового лобі провладної більшості. Не перекладайте свій головний біль на здорові голови.

За матеріалами: Олег Леусенко

   Почнемо просто із замітки на офіційному сайті НАШОЇ ГАРЯЧЕ кАханої, СВЯТОЛІКОЇ, самої-самої білопухнастої і не заплямованої баХіні!!!

В Мілані відбувся масовий мітинг під гаслами "Тимошенко - свободу!" 06 Лют 2012, 11:16  (ТИСНИ, ТА ПЕРЕЙДИ ДО ББ НА СТОРІНКУ) У суботу, 4 лютого, в Мілані пройшов багаточисельний мітинг на підтримку Юлії Тимошенко. Зокрема Асоціація "Радікалі сенца фісса дімора" (Radicali senza fissa dimora) висловила підтримку лідеру української демократичної опозиції та свій протест проти згортання демократії в Україні.

ЕЛЕМЕНТАРНО, забиваємо у пошуковець Radicali senza fissa dimora 

І ОСЬ ВАМ ГОТОВА КАРТИНА _________УВАГА: БАГАТОЧИСЕЛЬНОГО......або  МАСОВОГО мітингу

ЧИСЕЛЬНИЙ (масовий)  МІТИНГ____________(італійцям мій РЕСПЕКТ)

А таблички ПОМАРАНЧЕВІ!!! (Їм забули повідомити, що то ж НЕ ЇЇ КОЛІР!)

Шановні Друзі, Ви не зможете потрапити за посиланням на  статтю на сайті ББ, бо буквально щойно її ВИДАЛИЛИ!!!

А ОСЬ ТУТ Є http://news.eizvestia.com/news_abroad/full/evropejcy-mitinguyut-v-podderzhku-timoshenko

Олігархи, наближені до чинної влади, не зацікавлені в проведенні реформ в Україні.

Про це в інтерв'ю "Газеті по-українськи"заявив член Української народної партії, економіст Борис Кушнірук.

"Візьмемо Ахметова з його "Київенерго". Чи зацікавлений він у реформуванні комунгоспу Києва? Ні. Бо монополіст сам встановлює ціну. В Європі відокремлюють виробництво, постачання і роздрібний продаж газу. Цим займаються фірми. Завдяки конкуренції в кожного різна ціна. Є можливість купувати дешевше", - сказав він.

Так само, на думку Кушнірука, не зацікавлений у реформуванні облгазів і один зі співвласників "РосУкрЕнерго" Дмитро Фірташ.

"Мережа газового господарства перебуває у власності "Нафтогазу", а управління – в облгазів. Тобто облгази – це фірма "роги і копита". Нам кажуть, що населення використовує 18 мільярдів кубів газу, а реально – 13. Решту 5 мільярдів продають підприємствам за тарифом у чотири рази вищим, ніж для населення. Так заробляють до півтора мільярда доларів щороку", - зазначив економіст.

На його думку, саме через це війну з Фірташем почала тодішня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

"Чому Тимошенко почала війну з Фірташем? Хотіла поставити все під свій контроль і отримувати ті мільярди", - припустив Кушнірук.

Водночас, саме за її дорученням була дана вказівка  купувати додаткові обсяги газу для України, вважає член УНП.

"Це відбулося після її зустрічі з Путіним у жовтні. Але обидві сторони ніколи про це не скажуть. Інтереси Тимошенко були примітивні, але типові для української політики. Вони складаються з приватного інтересу, який навряд можливо довести, і політичного. Тимошенко було важливо показати елітам Донбасу, що саме вона є ставлеником Москви і вирішує питання з Кремлем. Також треба було публічно "розірвати" Фірташа у приклад іншим олігархам. Тому Тимошенко вимагала віддати їй газ "РосУкрЕнерго", - зазначив Кушнірук.

Повністю інтерв'ю читайте ТУТ 

Тут іще матеріали автора стосовно газової зради,якщо комусь буде цікаво

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e6f63ff27ded/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e7082dad2a5a/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e722274109e2/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e72ec68e526e/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e771674aff83/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e788f9e8499f/  Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/politics/_timoshenko-hotila-otrimuvati-milyardi-firtasha-ekonomist/421326">Gazeta.ua</a>

У суботу в двадцятиградусний мороз Москва перетворилася у місто протестів. Загалом пройшли 4 організованих акції, з яких наймасовішими стали хода "За чесні вибори" на Якиманці і мітинг прихильників Путіна під гаслом "Нам є що втрачати" на Поклонній горі.

"За чесні вибори" на Якиманці

Опозиціонери закликали на виборах голосувати "ТІЛЬКИ НЕ ЗА ПУТІНА!"

 Прихильники Путіна "били поклони" на Поклонній горі, тримаючи транспоранти: "Кто, если не Путин", "Путин - лучше всех", "Путин - Россия", "За Россию - За Путина". (Десь я вже такі гасла чула.....)

Але самим ВИЗНАЧНИМ на "майдані за Путіна" було те, що зі сцени закликали зупинити "ОРАНЖЕВУЮ ЧУМУ"_______ перекладаю "ПОМАРАНЧЕВУ ЧУМУ!!!" 

БАЖАЮ Володимиру Володимировичу бачити ВИКЛЮЧНО ПОМАРАНЧЕВІ СНИ, бо останніх років сім ЦЕ ЙОГО НАЙЖАХЛИВІШІ ВИДІННЯ!!!

Огляд новин за 3.02 У такі дні, коли наша влада оприлюднює імена нових «хєроїв», призначених на відповідальні державні посади – я дуже шкодую, що тієї холодної зими 2004-го усе обійшлося без мотузок та ліхтарів. Ігор Калінін – це не просто «друг сім’ї» сина президента. Це агент спецслужби ворожої незалежній Україні імперії. І хоча сама імперія благополучно відкинула копита – все ж кагебістів колишніх не буває. Призначення його на посаду голови Служби безпеки УКРАЇНИ – це плювок ув очі усім, хто вважає себе українцем. Навіть якщо відкинути убік питання професійності придатності Калініна (зрештою, якщо СБУ керувало гламурне чмо… пардон, мачо Хорошковський – то вже зможе будь-яка домогосподарка) – виникає конфлікт морально-етичного характеру: наскільки щиро і самовіддано буде захищати безпеку України людина, яка двадцять років тому мала обов’язок з Україною боротися? Калінін вихований і вирощений так, що для нього слова «націоналіст» і «злочинець» - це синоніми. А українська мова за визначенням є ознакою цього самого націоналізму. Але якби це було усі претензії до нього – можна було б плюнути і забути. Або забити. Тому що країні, прем’єр якої не здатен без помилок промовити три слова державною мовою, навряд чи варто перейматися ще одним-двома подібними «лідєрами». Тому що тут вже стоїть руба питання виживання. Мені особисто цікаво: як у контексті останніх подій Калінін планує реагувати на виклики кібервійни? Ну не повірю я ніколи, що цей викопний динозавр радянської епохи може відрізнити сервер від домену, а операційну систему – від англійської розкладки клавіатури. Тобто Януковичу йдеться не про те, щоб СБУ якісно і професійно виконувала покладені на неї функції, модернізувалася та була здатна адекватно відповісти на існуючі виклики. Головною професійною якістю нового головного СБУшника є його приналежність до оточення оточення президента. Єдине, що втішає: у моменти смертельної небезпеки для режиму Калінін, як і усі інші лідєри, тупо не знатиме, що робити зі стихійними народними бунтами на кшталт того, який ми мали нагоду спостерігати останні три дні.

Але, попри все, його призначення все більше переконує мене у необхідності жорсткої люстрації – для усіх, хто працював у КДБ, а також на державних посадах нині покійної імперії.

  Автор: Володимир Йадороб

Я власне продовживби спиок ще й кучмістами та камсамольцамі.

Не зважаючи на оцінки експертів, український ринок є настільки потенційно цікавим для інвесторів, що вони, попри ризики, готові вкладати гроші в Україну. Нещодавно, після багаторічної перерви, свою діяльність в Україні відновила американська агенція з розвитку бізнесу. Ця структура американського уряду виділила 50 мільйонів доларів компанії «Сіґма-Блейзер» на їх діяльність у південно-східній Європі.

«Інвестори з оптимізмом дивляться на Україну, вони залишаються в Україні та підсилюють свої інвестиції в окремих галузях, у яких ефективною є довготермінова стратегія», - Морґан Вільямс.

У середу 1-го лютого читачі популярної газети «Вашингтон Пост» змогли дізнатися багато цікавих речей про Україну. Наприклад те, що перший комп’ютер в Європі був зроблений українцем Сергієм Лебедєвим. Серед іншого столичне видання розповіло про можливості інвестувати в сільське господарство України. Ініціатором публікації стало посольство України у США.

У рекламному додатку, на шістьох повноформатних сторінках розміщені статті про економічний розвиток України, українсько-американські відносини, туризм та бізнес.

Крім георгіївських стрічок ми будемо говорити про єврейські погроми петлюрівців і про те, як Сталін подарував нам державність.

Голова РФ Д. Медведєв своїм указом оголосив 2012-й Роком російської історії, повідомляють Comments.UA. Таким чином, плюшевий ведмедик дав карт-бланш своєму господареві для початку останнього етапу засмічення інформаційного простору новими-старими міфами і відвертої кремлівської брехнею.

В рамках "історичного" року буде проведена серія заходів, метою яких є, як сказано в документі, «залучення уваги суспільства до російської історії і ролі Росії у світовому історичному процесі». Зокрема, будуть відзначатися 200-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року, 150-річчя з дня народження Петра Столипіна і 1150-річчя з моменту зародження російської державності (як сказано в «Повісті временних літ», в 862 році в Новгород був покликаний княжити варяг Рюрик. - Ред.). Ці заходи, очевидно, не обійдуть стороною й Україну. «Святкування ювілею нашої країни - це не тільки наше свято, не тільки наша знаменна дата. Я вважаю, що ми цілком могли б відзначити цю подію разом з нашими близькими країнами, я маю на увазі перш за все, звичайно, Україну та Білорусь. І 1812 рік є важливим роком не тільки для нашої країни, тим більше що державність, навіть відповідно до канонічної теорії, поширювалася, що називається, з півночі, північного заходу на південь», - говорив раніше Д. Медведєв.

Нагадаємо, що аналогічну ініціативу - відзначити в 2012 році 1150-річчя української державності - Верховна Зрада тушок зарубала.

Важливо також, що проведення року російської історії є імпульсом до активізації дещо притихлої останнім часом карикатурної Комісії при президенті РФ з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. Її голова, керівник адміністрації президента РФ С.Наришкін вже почав підготовчу роботу з відзначення наступної круглої дати - століття початку Першої світової війни. Наришкін називає цю війну незаслужено забутою, а уявлення про роль, яку в ній зіграла Росія, спотвореними. «Доцільно розглядати Першу світову як прелюдію до Великої Вітчизняної, як перший акт тридцятирічної вітчизняної війни», - заявляв на засіданні створеного в Росії Товариства пам’яті Першої світової війни історик Я. Бутаков, відомий, серед іншого, своїми висловлюваннями про те, що справжнім творцем сучасної самостійної української державності є Джугашвілі-Сталін.

Цілком очевидно, що під вивіскою Року російської історії затівається потужна пропагандистська кампанія яка, по суті, є продовженням реалізації проекту «рускій мір». Тільки мета її вже не просто формування в Україні аудиторії, яка асоціюватиме себе з російською і радянською культурною традицією, а акуратний підкоп під основи української національної історичної доктрини. Якщо концепцію «руского міра» українська влада, традиційно безпорадна перед російською ідеологічною експансією, в принципі, могла пропустити повз вуха (зрештою, про неї говорив не державний, а псевдорелігійний діяч), то новим порціям історичних міфів все ж потрібно то буде протидіяти. Так, історики, об’єднані навколо згаданого Товариства пам’яті Першої світової війни, починають трактувати її в до болі знайомій політичній риториці - національна катастрофа, яка призвела до сильної поляризації сил, що визначила революцію, братовбивчу війну, розкол країни, появу емігрантської Росії. У такому трактуванні національно-визвольні рухи, що виникли на початку минулого століття, боротьба за автономію Україну - все те, що лежить в основі офіційної концепції «тисячолітнього прагнення українського народу до незалежності», - виглядають саме проявами розкольництва і братовбивства.

Втім, як показує практика, нинішній український режим охоче втягується в російські ідеологічні проекти, не особливо звертаючи уваги на їх змістовні нюанси. Чого варта, наприклад, шаноблива участь вищих керівників держави в торішніх Днях пам’яті Петра Столипіна - людини, яка свого часу забороняла діяльність національного товариства «Просвіта» та видання преси українською мовою. Тому ніхто не здивується, якщо в нинішньому році чиновники з ентузіазмом візьмуться за коригування навчальних програм з історії у відповідності з розробленими в Москві «методичними рекомендаціями».

Варто зазначити, що нав’язування брехливих посилів Російської імперії має і позитивні сторони. У зв’язку з піднятими питаннями опонентам доводиться більш скрупульозно вивчати історичні факти і московську містифікацію, а з розвитком інформаційних технологій, в кінцевому підсумку, верх у цьому змаганні бере правдива сторона. Та, яка спирається на факти і не зациклені на імперському трактуванні подій.

Індикаторним рефері в інформаційній війні служить різниця у ставленні сторін до розкриття архівних даних: Кремль і його п’яті колони в пострадянських країнах опираються оприлюдненню архівних матеріалів, з причини страху розкриття фактів. Навпаки, патріоти України та інших сусідніх з імперською територією держав, а також представники народів, що перебувають поки під московським ярмом виступають за повне зняття грифа секретності з матеріалів, що представляють наукову, історичну цінність.

Таким чином, Кремль знову затіває інформаційну війну, програш в якої для нього вже визначено.
Автор: Олег Леусенко
За матеріалами: politiko.ua

Путін був готовий зупинити "помаранчеву революцію" силою.

П'ятниця, 27 січня, 2012 p., 09:39 GMT 11:39 за Києвом  Бі-Бі-Сі

Чим більше Захід підтримував демократичні рухи на кордонах Росії, тим авторитарнішим ставав режим Владіміра Путіна. Такий висновок роблять автори другої частини документального фільму  "Путін, Росія і Захід", що вийшов в ефір Бі-Бі-Сі.

Значна частина другої серії, яка називається "Загроза з боку демократії" (Democracy Threatens), присвячена "кольоровим революціям" в Грузії та Україні, а також ролі, яку відігравала Москва у цих подіях.

"Помаранчева революція" стала серйозною поразкою для Кремля, який "поставив на свого кандидата мільйони та репутацію Путіна", - йдеться у документальному фільмі, знятому на замовлення Бі-Бі-Сі.

У фільмі розповідається, що Владімір Путін приїхав до тодішнього президента України Леоніда Кучми, щоб обговорити, "як отримати такі результати на виборах, що захистили б російські інтереси".

Як згадує екс-президент України Леонід Кучма, Владімір Путін натякав йому, що він має жорстко діяти щодо опозиції. "Путін - людина жорстка", - задумливо говорить в кадрі Кучма. - "Певні натяки, так би мовити, були. Це не секрет. Але в лоб: "Давай танки на площу"- він не казав".

Екс-президент України Кучма розповідає, що Путін дуже не хотів приходу Віктора Ющенка до влади в Києві

Події в Україні змусили Кремль переглянути внутрішню політику. За словами політтехнологів, що працювали на Кремль, саме після цього почали створюватися прокремлівські молодіжні рухи.

По всій Україні сьогодні відзначали 94 річницю бою під Крутами та вшановували пам"ять Героїв Крут.

В Києві проукраїнські політичні сили пройшли ходою від станції метро "Арсенальна"  до Аскольдової могили.  Там відбувся молебень за загиблими молодими ПАТРІОТАМИ та покладання квітів до їх могил. 

У Харкові марш вшанування пам"яті Героїв Крут:

В Херсоні  місцеві патріоти, не дивлячись на  одинадцятиградусний  мороз, зібралися на площі Свободи, де провели  мітинг - реквієм вшанування пам"яті Героїв Крут . Пізніше колонна с прапорами пройшла ходою до Храму Святої Олександри, де відбувся молебень. 

В Одесі патріоти пройшли ходою центральними вулицями міста. Вони скандували : «Слава Героям Крут!», «Крути, Крути – вас не забути!», «Слава Степану Бандері!», «Комуняку – на гілляку!», «Костусєва собаку – повісим на гілляку».  Учасники акції зупинились біля місця загибелі одеського патріота – студента Максима Чайки, щоб вшанувати пам"ять хвилиною мовчання. Вони запалили свічки та заспівали гімн України.  Хода завершился біля пам"ятника Івану Франку урочистим мітингом.

У Тернополі люди своїми тілами виклали слово "Крути". Так організатори вирішили нагадати, що молодь пам’ятає про подвиг студентів, які загинули у 1918 році, захищаючи рідну державу.

У Луцьку біля пам’ятного знаку Героїв Крут відбувся мітинг-реквієм: 

Вінничани холодного вечора вийшли на факельну ходу:

А протягом дня у самих  КРУТАХ:

Були і неприємні моменти. У Донецьку сталася бійка, пов’язана з ходою, присвяченою пам’яті героїв Крут.  Кілька невідомих чоловіків  почали агресивно поводитися по відношенню до учасників акції, у тому числі й до фотожурналістів, які намагалися відобразити подію, влаштували штовханину і  викрикували: «Донбас – це російський край», «Бандерівцям і фашистам – смерть!» і  погрожували учасникам ходи. За словами одного з фотокореспондентів, «як мінімум, чотири фотокамери ці неадекватні люди розбили або пошкодили».  Міліція, яка пізніше втрутилася, відтіснила нападників, одного з них затримала, тим самим дозволила учасникам маршу продовжити ходу.

І на завершення Дня Пам"яті  Героїв Крут у Києві Хрещатиком молодь пройшла смолоскипною ходою

: