Єднаймося

1.
Від Луганська до Львова - це все Україна.
Київ і Крим - це наша країна.
Північний сусід - розєднати нас хоче.
Єднаймося браття - нам це допоможе.
2.
На Заході в нас розквіта Закарпаття.
Будемо разом - єднаймося браття.
"Поляна квасова", "Свалява" там є.
Коньячок виробляють, Солотвино є.
3.
Виноградники там є багаті, багаті.
Люди мабуть там є до праці завзяті.
Роздирали той край і поляки, мадяри.
Будапешта їм мало - ото вже батяри!
4.
Чарівне Прикарпаття, це і гори Карпатські.
Ламалися часто списи там лядські.
Доли і гори, полонини, річки.
Озера тут є, ще й гірські потічки.
5.
Гуцули і бойки тут від прадіда-діда.
Нагло ніколи не вчіплять сусіда.
На своїх полонинах випасають овець.
Як їх хто зачепить - їм урветься терпець.
6.
На півночі Луцьк - то є славна Волинь.
Не прошеним йти? Краще вдома ти згинь!
Саме тут на Волині- УПА народилась.
Націє славна - нікому не скорилась.
7.
Багатий цей край на діброви, ліси.
Окупанти хотіли когось там знайти.
Місто це славне, там Любарта замок.
Там Леся жила, що писала про Мавок.
8.
Дружнії будьмо, як два князі брати.
Василько і Данило, були як дуби.
Як місто назвати, нема на те слів.
В честь сина назвав, це місто є Львів.
9.
Вората на Захід, це місто є Лева.
Люди живуть, як всім бути нам треба.
Комуніст кричать : то бандити, катюги!
Думайте люд! Вони самі бандюги!
10.
Поділля Чарівне - Тернопіль, Хмельницький.
Шаблюку виймав там Зіновій Хмельницький.
Фортеця тут є у кожному місті.
Закваска тут наша, на вкраїнському тісті.
11.
Чернівці, Буковина, там наші живуть.
Там Черемош і Прут свої води несуть.
Край гірський - полонини, трембіти.
Ми всі українці, України ми діти.
12.
В місті отому Івасюк проживав.
Король для дружини там палац збудував.
Мабуть він до неї мав шалене кохання.
Тепер це є вуз, там проходять навчання.
13.
Цукрова столиця - це Вінниця в нас.
Мавзолей там хірурга - великий був ас.
"Лігвисько вовка", там фюрера ставка.
Не знали ви цього? Історична вам справка.
14.
Київ, столиця, більше тисячі літ.
На кручах Дніпрових стоїть як граніт.
Памятає вона біснуватого Юру.
Загарбати хан її хтів на халтуру.
15.
Муравйов, генерал, пектись йому в пеклі!
Катюга великий, не боявся він смерті.
Приказав він столицю обстріляти з гармат.
На світі вже тому вернеться в сто крат.
16.
Прилуки і Ніжин, Чернігів великий.
Там народ українці, народ не дволикий.
То древнє є місто, там Десна протікає.
Довженко був звідти, хто в світі не знає.
17.
Суми і Харків, ще з ними Полтава.
Кістьми тут лягла Мазепина слава.
Слобожанщина це, лани тут безкраї.
Танки тут роблять, печуть короваї.
18.
Черкаси і Канів, повноводна це Рось.
Це все Україна, це Київська Русь.
Там Канева гора, Кобзар там, Тарас.
Він думу гадає, все дума про нас.
19.
Шевченко Тарас, він був кріпаком.
В москаля на Аралі він служив вояком.
Повернувся до нас, в нас в серцях він живе.
І дивиться геній. як Дніпро там реве.
20.
Дальше на південь, там град Запоріжжя.
Там теж українці, теж наше коріння.
Мотри там роблять. промисловий це край.
Москалю ти чуєш? Нас ти не край!
21.
-"Русскіє зємлі, малоросе немитий"
-"дивися москалю, щоб ти не був битий.
Ми жили в Європі, а ти в лісі сидів.
Ми иали культуру, ти готове хотів.
22.
Сонячний Крим, Одеса, Херсон.
Це південь країни, це є не сон.
Це житниця наша було б ще вино.
Генсек постарався - недолуге воно.
23.
Пяниць він хотів позбутись указом.
Виноград вирубав дебільним указом.
Памятає цей край і греків і скіфів.
комуністи найбільше принесли тут міфів.
24.
-"Ісконниє зємлі!" -"де раніше бродили?
Як тут вкраїнці галери топили".
Ви зробили тут голод, чуєш москалю.
Сиди вже тихенько, бо сядеш на палю.
25.
Донецький ще край, шахтарі трудороби.
Хто це сказав що вони є нероби?
Дружнії будьмо як іх профсоюз!
Ніхто не затягне , нас ні в  який союз.
26.
Кожна тонна вугілля - платять життям.
Собі українцю ти це затям!
Що мови не знають, винуваті вони?
Єднаймося з ними - це наші брати!
27.
Скільки наших костей в аргентинах, канадах,
Мільйон українців живе тільки у штатах.
Підляшшя і Холм в сусідній державі.
Придністровя ще наше пропадає в неславі.
28.
Повертайтесь з Росії, Литви, Киргистану.
Мільйони вас вивезли до Казахстану.
Як синочок рідненький до матусі горнеться.
Україна нас прийме, хай зайдам нейметься!

Червень 2002.                    Тернопіль