Із життя агента :Людмила Фоя - "Апрєльская"

Фоя Людмила Адамівна («Апрєльская», «Оксана» , «Перелесник») (1923-19.07.1950). Член ОУН , учасниця оперативних ігор з НКВС.



Народилася в с.Топори Ружинського р-ну Житомирської обл.
Батько – учасник 1 світової війни , робітник. Мати – домогосподарка.
Після її народження сім`я переїжає до м.Сквира Київської обл. , а к 1932 р. до м.Буча під Києвом.

У 1941 р. вступає до Київського медичного інституту. Тоді ж вперше контактує з ОУН.

З кінця 1941 р. член підпілля ОУН(б). Їй доручена справа пропаганди серед населення , часто виступає в ролі зв’язкової. Частина її зверхників розстріляні гестапо влітку 1942 р.

Весною 1942 р. зустрічається з провідником ОУН Дмитром Мироном – «Орликом» , іншими провідними членами підпілля.

З осені 1942 р. переходить на навчання до Київського сільськогосподарського інституту.
У квітні 1943 р. її безпосереднім керівником стає Іван Нагірний «Чорний». Під його керівництвом Л.Фоя займаєть виготовленням пропагандивних матеріалів , збирає ліки для потреб УПА на Волині , фінтансові ресурси необхідні для підпілля.

Контактує з Миколою Козаком «Смоком» , тоді провідником ОУН на Вінничині.

24 січня 1944 р. у Києві заарештована НКГБ. Під арештом перебуває до 2 квітня 1944 р.
Йде на вимушену співпрацю з НКГБ. Стає агентом під псевдонімом «Апрєльская)

тюремне фото
Влітку 1944 р. НКВД використовує Л.Фою в створенні псевдо-Проводу ОУН на Сході , з метою виявлення справжніх підпільників , та заманювання до пасток НКВД групи з Західної України. Ініціатором цієї операції був керівник одного з управлінь НКВД УРСР- С.Карін-Даниленко.

Керівника псевдо-проводу Михайла Захаржевського «Тарана» , Л.Фою , та агента НКВД Ніну Калюжну «Ірину» планують відправити на Волинь з метою встановлення контактів з керівництвом УПА , виявлення їх місць перебування , та наводку на них сил НКВД.

Л.Фоя відправившись на Волинь разом з агентом НКВД Ніною Калюжню , на допиті СБ ОУН розкриває своє завдання і всі плани НКВД. Її особисто допитував Провідник ОУН на ПЗУЗ Микола Козак «Смок». Людмила Фоя перевербовується СБ ОУН , а агента НКВД Ніну Калюжну –ліквідовано.



СБ ОУН використовує Л.Фою для оперативних ігор з НКВД. Вона декілька разів поверталась в Київ , викладаючи НКВД надумані звіти про свою «роботу». В НКВД їй вірять , вважаючи цінним агентом. Її звіти особисто слухає заступник Народного Комісар Держбезпеки УРСР – Дроздов.

19 серпня 1945 р. НКВД для продовження операції відправляє Л.Фою і керівника Псевдо-Проводу – М.Захаржевського «Тарана» на Волинь , де Л.Фоя відразу видає його СБ. Після допиту радянського агента М.Захаржевського повішено.

Після цього Л.Фоя у вересні 1945 р. знову повертається до Києва , подає «звіт» до НКВД. Відсутність М.Захаржевського пояснює тим що він пішов на зв'язок з справжнім проводом ОУН. В органах це розцінюють як успіх , і далі вірять Л.Фої , яка вже давно насправді працює на СБ ОУН.

У жовтні 1945 р. вона знову виїжає на Волинь тепер уже з агентом НКВД – Катериною Маньківською - нагородженою орденом Червоного Прапора.
Цього агента Л.Фоя також здає до СБ ОУН , де його ліквідовують. І після цього остаточно переходить до підпілля

В НКВД довго не вірили в свій провал , і втрату таких цінних агентів. Лише у серпні 1946 р. – Л.Фою оголошують у Всесоюзний розшук.
Деякий час до грудня 1946 р. перебуває у родичів у Шиловському р-ні Рязанської обл..



У підпіллі відома як автор листівок , художніх творів.
Належить до близького оточення Провідника ОУН на ПЗУЗ – Миколи Козака – «Смока».

Одружується , її чоловіком стає Рівненський окружний провідник Максим Ат.

19 липня 1950 р. в Неверківському лісі Рівненської обл. з групою резервного батальйону 446 стрілецького полку ВВ зіткнулося 3 підпільники – Л.Фоя , Надрайонний Провідник «Артем» та «Богдан» (керівник однієї з ліній зв’язку між Рівненщиною та Житомирщиною).
Л.Фоя та «Артем» загинули , «Богдану» вдалося втекти.


Фоя Людмла Адмівна. Посмертне фото.

В бою Людмила Фоя - застрелила рядового Бахтіярова і поранила рядового Синіцина.
Були вилучені 2 пістолети , автомат , 2 гранати , 200 патронів , л-ра.

Чоловік Л.Фої – Максим Ат загинув від вибуху бомби яку МГБ підіслало в пошту , 14 жовтня 1951 р.
Підпільник «Богдан» помер від туберкульозу в криївці в січні 1952 р.

У 1952 р. Л.Фоя посмертно нагороджена Срібним Хрестом за Бойові заслуги 2-го класу.
http://henrik-kvinto.livejournal.com/2779.html

Пропоноване дослідження присвячене життю Людмили Фої - “Оксани”, "М. Перелесник” (1 9 2 3 -1 9 5 0 ), котра була одним з організаторів підпілля ОУН (6) у м. Києві під час Другої світової війни. Арештована вона витримала тортури в’язниці НКДБ. Будучи ключовою фігурою у протистоянні радянських спецслужб з СБ ОУН, зірвала потужну чекістську операцію з виявлення та знищення керівників українського визвольного руху. Одночасно вона - авторка чудових літературних творів. Людмила Фоя загинула в нерівному бою з військовою групою радянського МДБ, рятуючи пораненого друга.

 Скачати книгу: http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=46733