Вільна Україна - замість вінця на могилу !

25 липня 1942 р. в Києві від німецьких куль загинув Крайовий провідник ОУН Дмитро Мирон - "Орлик".




Дмитро Мирон - "Орлик" походив із родини муляра. Мав чотирьох братів і сестер. У 1916 р. померла мати. Навчався у Бережанській і Головній (Академічній) львівській гімназіях. Гімназію закінчив з відзнакою в 1930 р. Ще під час навчання втупив у Юнацтво ОУН. Член Пласту. Вступив на юридичний ф-т Львівського ун-ту (1930 р.). Під час студій став членом Крайової екзекутиви.
Уперше заарештований у травні 1932 р. на Зелені свята під час сутички з поліцією, яка намагалася розігнати українців, що прийшли на Личаківське кладовище вшанувати українських воїнів.

У жовтні 1933 р. – 2-й арешт за належність до ОУН і поширення націоналістичної літератури. Засуджений на 7 р. в’язниці. Відбував покарання в тюрмах м.м. Равіч і Вронки. На підставі амністії в 1936 р. термін ув’язнення зменшили на 2 р. і у серпні 1938 р. Мирон вийшов на волю. Оскільки відновитися в ун-ті йому як політично неблагодійному не вдалося, влаштувався на роботу в газету «Нове село», бібліотеці НТШ. З лютого 1939 р. знов уведений до КЕ, політично-ідеологічний референт, редактор «Бюлетеню ОУН», очолював провід на українських етнічних землях в німецькій зоні окупації (Лемківщина, Перемищина, Холмщина, Підляшшя).

У серпні 1939 р. був делегований на ІІ Великий Збір ОУН в Римі. У вересні 1939 р. повернувся до Кракова. Навесні 1940 р. – нелегально перейшов кордон і прибув до Львова, де 24.03.1940 р. було відновлено після арештів НКВС КЕ, членом якої став і Мирон. Для створення осередків ОУН у Києві залучав Юрія Стефаника і Омеляна Пріцака. Під псевдонімом «Максим Орлик» видав засадничу працю «Ідея і чин України» (1940). Був автором «44-х правил життя українського націоналіста».



На початку травня 1940 р. після чергових арештів НКВС було відновлено КЕ та всі обласні проводи. Провідником КЕ став Мирон (у грудні його змінив І.Климів). З грудня 1940 р. був курсантом старшинської школи ОУН ім. Коновальця в Кракові (вул. Баторія, 14). Готував матеріали до ІІ Великого збору ОУН (революційної), що відбувся у квітні 1941 р. в Кракові. З червня 1941 р. перебував у Австрії, де займався ідеологічним вишколом бійців батальйону «Роланд».

З початком ВВВ Мирон був одним з керівників (разом з Я.Старухом і В.Куком) особливої похідної групи (30 чол.), що мала проголосити Акт відновлення Української держави в Києві. 31.08.1941 р. у Василькові німці заарештували членів групи і відправили до Львова через Білу Церкву – Житомир – Луцьк. У Луцьку Д.Мирон, В.Кук і Т.Онишкевич утекли з-під варти і дісталися Львова. У вересні 1941 р. Мирон брав участь у І конференції Проводу ОУН(б), на якій був призначений провідником Осередньо- (Північно-) Східних Земель (ОСУЗ/ПСУЗ). 27 вересня він одружився, а 29 вересня знову вирушив до Києва. До Києва прибув у жовтні, де його заступником став П. Сак («Могила»).

Навесні 1942 року Дмитро Мирон останній раз повернувся додому, щоб скласти звіт Проводові ОУН, а у квітні взяв участь у ІІ Конференції ОУН, що проходила на Бережанщині.




Листівка, присвячена загибелі Д.Мирона

24.07.1942 р. бл. 15-ї години біля Володимирського собору в Києві двоє агентів СД впізнали Д.Мирона, арештували його і повели в штаб-квартиру на вул.Короленка, 33. Біля Оперного театру (ріг вул. Фундуклеївської (Б.Хмельницького) і Театральної (Лисенка) Мирон раптово кинувся тікати і був поранений у ноги.
Його доставили в клініку медінституту, проте 25.07. він помер від утрати крові.

Витяги з документів СД:

"24.7.42 у Києві був встановлений провідник руху Бандери в Східній Україні, який використовував псевдо Піп, Андрій і Мудрий. При спробі встекти він був поранений і пізніше помер."

Прикмети та фіктивне прізвище Мирона німцям видав утримувач конспіративної квартири на вул. Саксаганського Скузь.

Зрадника було викрито, і вночі 7.11.1942 р. Скузя і його брата Леоніда (також донощика гестапо) вбили старшини 201 батальйону Василь Сидор (майбутній командир УПА-Захід)і Юліан Ковальский (майбутній Перший начальник штабу УПА. , у травні 1943 р. разом із штабом загинув в бою з німцям), що перебували в Києві у відпустці.


Ліквідація оунівцями 2-х гестапівських запроданців - братів Скузів , відображена в донесенні СД :

В начале ноября в Киеве были убиты СС-вербовщик и украинец из вспомогательной полиции, оба служащие Управления полиции безопасности и службы безопасности Киевского округа. Убийство совершено двумя личностями, одетыми в немецкую жандармскую форму. Это были, несомненно, члены бандеровской группы, действующие по указке своего руководителя Могилы. Оба, ставшие жертвами убийства, в течение нескольких недель успешно работали по разоблачению нелегальных бандеровских групп в Киеве и напали на след вожака Могилы

Оунівці які ліквідували гестапівців - Василь Сидор і Юліан Ковальський :

Василь Сидор (майбутній командир УПА-Захід)


Юліан Ковальский – «Гарпун». (1917 – 13.05.1943) - сотник УПА (посмертно). Перший начальник штабу УПА.

Біля місця загибелі Д.Мирона встановлено меморіальну дошку.


Сестру Д.Мирона Тосю закатували в тюрмі НКВС у Тернополі в червні 1941 р.
http://urb-a.livejournal.com/3285359.html