Загадай бажання

   Море... Вона завжди любила проводити вільний час, задивляючись на спокійні хвилі. У голову линули чудові думки, настрій покращувався і забувалися всі турботи буденності. Невеличкий балкон на набережній привертав увагу своєю самотністю та чудовим виглядом на пляж. Під час всієї відпустки її постійно тягнуло саме туди. Чому - не знала...
Мабуть тільки там можна було усамітнитись від великої кількості туристів, які безперервно вештались центральною вулицею курортного містечка у пошуках сувенірів та інших приємних дрібничок.
   Зайнявши столик у найвіддаленішому куточку, Олена спостерігала за заходом сонця, гомінкими бакланами, які повертались додому на спочинок, та білими цятками кораблів, що виднілися десь далеко на горизонті. Ці чудові миті
навіювали романтичний настрій та якимось чином примушували повірити у те, що в житті все ж таки не буває випадковостей...
    Їхала сюди із надією позбутися набридливих думок, що стосувалися роботи, домівки та особистих відносин. Рік видався напрочуд навантаженим, сповненим яскравих вражень, нових знайомств, зустрічей... втрат. Хотілося спокою,
затишку і такого особливого, що буває тільки на морі, романтичного стану. Тому, хто ніколи тут не бував, не зрозуміти всієї чарівності та здатності морських краєвидів пробуджувати в тобі почуття жити, творити, відчувати смак незалежності від оточуючого світу, привабливої нереальності хоча б на декілька днів.
   ...Милуючись глибоким відтінком води, ненароком поглянула у сторону бун. На самому краєчку одніїє із них, тримаючись за руки, стояла пара закоханих та з захопленням раділа грайливим хвилям, що одна за одною намагалися дістатись до ніг. Він і вона... "Такі милі!" - привернули її увагу та змусили задуматись над особистим життям. "Як я їм заздрю, - приревнувала чисто з добрих міркувань, - я теж хотіла б отак стояти поруч із коханою людиною та радіти митям життя..."
   Останнім часом щось не клеїлось. Вона ніколи не рахувала себе якоюсь особливою, намагалася бути чесною у почуттях, та завжди виходило так, що в людині, яка привертала її увагу спочатку, потім знаходила одні розчаровування
і це руйнувало усі приємні враження. В решті решт вона просто припиняла відносини та вирішила, що ніколи не зможе по-справжньому закохатись. Море... Тільки воно могло б допомогти віднайти спокій та тишу у її душі... Тим часом закохана пара залишила буни... "Як шкода, такі чудові!", - подумала дівчина і також почала поспішати дододому...
Зустріла його поглядом увійшовши у двір. "Мабуть новенькі. Тільки приїхали, а вже поспішають на пляж навіть не відпочивши... Привіт!" - швидко розвернувшись, попрямувала до своєї кімнати. "Нічого особливого, знову із Мінська", - повідомила сусідка, хоча сама теж приїхала звідтіля разом із маленьким сином. "Таке враження, що тут зупинилась уся Білорусія... Добре, що хоч ти з України!" "Я не з України, я у ній живу і там же відпочиваю. Мені не потрібно нікуди їхати! - прохопилося в Оленки і вона зайшла до своєї кімнати посміхаючись, - яка ж вона допитлива, ота, здавалося, задоволена життям жінка... та це тільки зовні, на жаль."
   Нові мешканці виявились напрочуд гомінкими і наступного ж дня отримали доброго прочухана за те, що не давали спокійно спати, готуючи вечерю у три години ночі та голосно увімкнувши музику. Зовсім не маючи бажання відпускати солодкий сон, Оленка прокинулась від ранкового шуму, що влаштував господар, ховаючись за суворим виглядом. Вона одягнулась, посміхаючись своїм думкам, та поспішила на кухню. Це вже традиція - пити зелений чай влітку, дівчина його просто обожнювала. "Доброго ранку! Хочеш побачити сонечко? Ось воно!" - мимохідь звернула увагу на задоволеного парубка - приміряючи до себе дитячий круг жовто-гарячого кольору, він весело поглянув у її
сторону, - "Схожий?" "Жодної відмінності!" - посмішка знову прикрасила її обличчя, - "Здрастуй сонечко, приємно познайомитись! А я Олена!" Тоді вона навіть не могла збагнути, чим закінчиться ось ця відпустка. З тих пір назавжди залишилась приємна згадка про останні два дні відпочинку у Криму із Володею.
   Вони якось відразу знайшли спільну мову, проводили разом кожну вільну хвилину: ходили на пляж, на дискотеку, відпочивали у кипарисовій алеї, босоніж прогулювались узбережжям вечірнього моря... Володя виявився дуже щирою людиною, відкритою у своїх почуттях до оточуючого світу, з ним було легко спілкуватись. Одного вечора він сказав дуже цікаву річ, яка стосувалася їх знайомства. Чому ж так трапляється, що дві людини з різних країн повинні були зустрітися саме в цей час, саме у цьому курортному містечку і саме за два дні до її від'їзду додому. Тоді зародилося почуття жалю до швидкої розлуки. Адже вони тільки побачились, а вже встигли сподобатись один одному настільки міцно, що сама думка про це змушувала сумувати...
   Останній день відпочинку, без міри насичений сонцем та гарним настроєм, Оленка запамятала на все життя. Вони намагалися не думати про "завтра", яке примусить їх залишити один одного і вирішили зустріти схід сонця на морі. Цілісіньку ніч розповідали один одному про своє життя, слухали мотив сердець та час від часу з сумом поглядали на світліюче небо, що поступово вітало прихід уже нового дня... Стоячи на буні пили гарячий зелений чай, який так подобався обом і з захопленням спостерігали за народженням променів ранкового сонця. "Ну ось ми й зустріли наш схід разом...Так? "Авжеж!" Ніжно її обійнявши він торкнувся до таких жаданих дівочих вуст... Саме тоді Оленка згадала про ту закохану пару, що так їй сподобалась. Адже це була та ж сама буна! Її бажання здійснилося - вона зустріла кохану людину. Так, саме кохану, хоча й на один єдиний день...
   "Отже, не тільки падаючі зорі приносять щастя, - думка якось з'явилася сама по собі, - а й самі звичайні людські бажання, мрії, які втілюються в реальність якщо сильно цього хотіти. А ще, - вона посміхнулася, - кам'яні буни... звичайні кам'яні буни можуть бути чарівниками!" podmig

Коментарі

К@ролиш@

124.04.10, 17:46

Януся, очень понравилось! Очень легко читать и интересно!

Silv@

224.04.10, 18:00Відповідь на 1 від К@ролиш@

Спасибки Янулька-красотулька

Karpusja

324.04.10, 18:06

Супер!!!! О Ч Е Н Ь понравилось!

424.04.10, 18:10Відповідь на 3 від Karpusja

Приветик Марьяшенька! Спасибо большое, рада что тебе понравилось... первый рассказик все-таки

Voloszka

524.04.10, 19:14

Дуже гарно!Ще й на рідній мові- (+)

624.04.10, 19:17Відповідь на 5 від Voloszka

Дякую сонце... вирішила що напишу все ж таки на рідній, так більше подобається

календарник

724.04.10, 19:38

Желания сбываются иногда сразу, иногда нужно ждать какое то время но они все равно сбываются.

824.04.10, 19:41Відповідь на 7 від календарник

Я уже это знаю... спасибо!

924.04.10, 19:44Відповідь на 7 від календарник

и самое интересное то, что им иногда свойственно сбываться в самые не ожидаемые моменты

1024.04.10, 20:13Відповідь на 9 від Silv@

и самое интересное то, что им иногда свойственно сбываться в самые не ожидаемые моментыМне тоже это хорошо известно, но бывает когда я знаю когда что сбудется.

НеРобкие мысли

Загадай бажання

Останні статті

Коментарі