Божа благодать у Воловці.

Дух Божої благодаті витав над Свято-Вознесенською церквою під час Зелених Свят/ на Трійцю/ у Воловці. Православна громада майже після півтора річного ремонту, чекала освячення нових розписів храму, нової престольної позолоченої ризи,внутрішньої і зовнішньої реставраціїї храму. Не так давно затісна для громади церква, збільшилась просторово не лише за рахунок єргономічного переплануваня а й заміною лавиць на менші за конструкцією. Раціональної реставрації зазнали хори,облаштовано дяківський крилос. І що саме -над витонченим інтер»єром возносяться лики святих із біблійних образів, з реперодукцій чудотоворних ікон.Ошатна церква,оновлення якої тривало за рахунок і стараннями громади,з нагоди зелених свят прикрасилися ще й гілочками липи. Урочистою була зустріч преосвященого владики,єпископа Мукачівського й Ужгородсь- кого Феодора,який прибув у супроводі почту.Тісним людським коридором , доріжкою з квітів,прямував владика до спеціального підвищення в центрі церковної зали, щоб звідти здійснити канонічний обряд облечення. Настоятель Воловецького храму отець Роман подає митру й інші атрибути владичого сану,й сановник у лункій тиші читає богонатхнені молитви на освячення нового церковного розпису й позолоченої ризи,всієї оновленої церкви,просячи в Бога-Отця благословити і освятити все і вся й подати благодать храмй і його прихожанам.І під задоволений і втішний гул учасників торжества щедро скроплює оновлений храм.Після величної божественної Літургії,яку владика провів спільно з прибулими з ним священнослужителями, та з духовними отцями православних громад Воловеччини. Високий сановник відзначив старання церковної громади у прикрашенні храму Божого,що є малесенькою часточкою Неба і Царства Божого,домом Божим на землі. Закцентував увагу присутніх на довершеному зовнішньому і внутрішньому опорядженні храму,усталеному порядку та чистоту,воздав хвалу таланту іконописця Миколи Васильовича Мацура,подяку –старанності пастви,яку цілеспрямовано веде Божими стежками добрий пастор-Роман Глюдзик.Дякуючи душпастирям і всім вірникам за Святий світлий день у серці Верховини,владика Феодор відзначив усіх,хто постарався в оновленні храму.За ревну службу Церкві Христовій настоятелю храму,протоієрею доброму пастору вручено високі нагороди:Хрест з прикрасами і грамоту митрополита Київського і всієї України Володимира.Такі ж грамоти і медалі рівноапостольного Святого князя Володимира удостоїлися голова церковної ради та художник-іконописець. Отець Роман наприкінці Божественної Літургії щиро подякував преосвященному владиці Феодору за піклування про духовний розвиток православних приходів Воловеччини,за окрасу своєю присутністю,за глибину молитов і проповіді велелюдного і величного торжества Свято-Вознесенського храму.

https://www.etxt.ru/samsom.html

Я очень хорошо знаю,что если человека посадить в темную комнату, заткнуть уши и связать руки, то в течении суток у него начнутся

галюцинации. Мозг сам начнет поиск эмоций и впечатлений.Человеку нужна свобода  движения и множество точек соприкосновения с окружением. Ведь мозг и мязы необходимо держать в напряжении,без тонуса они разрушаются.

Конечно мне могут возразить, что раздражители можно найти в любой закрытой, изолированой сфере.Есть множество примеров,когда,люди прикованные к кровати, обездвиженны, строят смелые научные теории, пишут прекрасные книги, создают чудесные картины.Кто то в границах маленькой комнаты-от двери до окна- ведет интереснее жизнь,чем миллионер,которому уже все надоело,все  видел, перепробовал – нудно жить. Стоит осмотреться по сторонам, на своих близких и знакомых ,сколько з них, имея свободу,имея массу возможностей, замыкаются в узком кругу своих мыслей ,грез и впечатлений.Живут серой монотонной жизнью; дом-работа-магазин-дом.В одних и тех же компаниях повторяют те же шутки с анекдотами, на праздники одни и те же салаты. И все это выдается и принимается за чесноты и категорически отрицают противоположное все,что не соответствует ихнему узкому кругу.Живут серой монотонной жизнью.А все, что выходит за их круг-это злые духи из произведений Гоголя. Разьве это не тюрьма.?

Нужна ли свобода, движения,думать,познавать мир- если она не востребована? За давним принцыпом большинство из нас осознает  необходимость ее, лишь тогда, когда ее теряем. Можно долго самому добровольно сидеть в заперти в комнате,но лишь кто-то повесит замок на дверь, как тут же, немедленно захочется оттуда выйти.

Может быть у современном мире недостаточно запретов и ограничений, без которых теряется стремление  к чему новому,неизведанному. И вместо того. что б бороться, мы строим призрачные стены вокруг себя. Наверное для того,что б когда то их преодолеть.