'самогоне, самогоне, хто ж тебе тепер не гонить?'
- 13.06.10, 10:47
- ПОЛІЩУКИ В КАРПАТАХ
САМОГОНЕ, ХТО Ж ТЕБЕ ТЕПЕР НЕ ГОНИТЬ?'
Спивається і деградує поліське село
Без будь яких сексотів, які
глибоко законспіровані в першому ліпшому селі легко можна виявити тих хто жене
на "продаж".
Інформатори, жінки п"яниць, прокласифікують наявну в селі групу
самогонників (список далеко не повний) на види. Зокрема, є спеціалісти, в
яких виробництво одурманюючого напою поставлено мало не на конвеєр і
цілодобово спраглий люд частують за гривні. Як відомо, для цього
промислу ліцензія не вимагається. Є кмітливі фахівці, які працюють на
бартерних умовах, тобто, якщо приніс споживач щось у мішку чи кошику —
отримуй преміальні сто грамів. У селі також визначались заможніші
господарі, які мають техніку, добрива, а також сулії з самогонкою. У той
же час виник “пролетаріат”, котрого за якусь гривню і все ж ті
преміальні можна дешево найняти. Нібито ось таке гасло на озброєнні в
деяких дрібних новітніх українців: “На наш вік рабів вистачить”.
Очевидно, мається на увазі, що потік самогонки як основного стимулу до
праці не обміліє.
В любому селі в зустрінеш флегматичного чоловіка, що ще
до обіду дивиться в землю посоловілими очима і котрий так оцінить
ситуацію: у селі всі гонять і п’ють самогон, бо щодня є якісь празники,
професійні свята, іменини і просто зустрічі в колі друзів. Слова
компетентної людини знайшли своє побічне підтвердження в сільському
магазині. Продавець запевнила, що, буває, не продає за день жодної
пляшки горілки чи вина. А від чого ж люди хмеліють? На жаль, для загалу
“чорнило”, яке колись продавали за рубель, зникло разом з радянською
владою. З магазину “казьонку” чи вино беруть на якусь оказію, щоб
урізноманітнити святковий стіл. Це начебто екзотика. Натуральний продукт поза конкуренцією.
Пиятика і злодійство ходять в обнімку, як коханці. Давно минули ті часи, коли в
селах не замикали домівок, а двері “перехрещували” палицею. Раніше не
крали — “брали” своє майно у колгоспі — і в цьому й сорому не вбачали.
Оскільки соціалістичні набутки, вважай, скінчилися, а хватка залишилася,
то дійшли руки і до хазяйського, бо випити хочеться.т Коли в середині “смалить”, то підеш на
будь-які, навіть підступні і огидні вчинки.
Такого в селі раніше не було: досить добро перенести від хати до хати, щоб отримати від сусіда заповітну
пляшку. Не допомагають толерантні вмовляння сільського голови: “Розумію, якщо пенсіонеру треба вигнати самогонки на свято, урочистість. Але ж не торгуйте, невже запоможетеся тією гривнею?”. Скільки каліцтва через
горілку, скільки людей пішло з життя — бідкаються в селі. Треба “гайки”
прикрутити, розпустилися — звертаються хтозна до кого. Чекають доброго
“царя”, який наведе порядок.
1
Коментарі
Гість: ДворникЪ
113.06.10, 11:51
Тюууууууууууууу! Трехлитровая емкость для браги?! Это же какой выход - грамм 100 - 120?! Смешно и гемморно!!! ЗЫ. Не гоню,но технологию процесса знаю!
Гість: hattab99
213.06.10, 11:56
Provisnuk
313.06.10, 12:04Відповідь на 1 від Гість: ДворникЪ
Важно не как гнать, а сколько пить.
Гість: ДворникЪ
413.06.10, 12:10Відповідь на 3 від Provisnuk
А также с кем,когда, и что!
Provisnuk
513.06.10, 12:21Відповідь на 4 від Гість: ДворникЪ
Истину глаголишь- с кем,когда, что и для кого.
Гість: ДворникЪ
613.06.10, 12:24Відповідь на 5 від Provisnuk
Ну правильней все же сказать не "Для кого", (пью или не пью, я для себя,а не в угоду кому то).