L'Arrivее d'un train en gare de la Ciotat

(Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сіот)

 Якось у блозі мого знайомого я подивилась відео першого в історії кінофільму “Прибуття поїзда” братів Люм’єрів. Бачений тисячу разів сюжет вразив мене найперше тим, що ніхто із тих людей, що знаходяться в кадрі, не реагують на кінокамеру, вони навіть не дивуються, що їх знімають. Цей фільм справді повністю документальний. Він закарбував у своїх кадрах ще докінематографічну епоху. Ніхто з зображених на екрані людей ще не знав, що таке кіно, ніхто з них не відав, що саме воно переверне свідомість багатьох і введе людство у нову еру рухомих картинок.

Ці кадри, як відображення пралісу, що наповнений звуками доісторичних істот, як первозданний гук  перших людей, що не знають своєї природи.

У фільмах пізнішої доби навколо оператора й кінокамери завжди збиралися цікаві, і всі по черзі заглядали в об’єктив, залишаючи здивовано-захопливу усмішку. Як-то, у  документальних кадрах 20-х років завжди можна було побачити жваве зацікавлення чарівним апаратом...  А в  кадрах фільму “Прибуття поїзда”  цього ще немає, вони справді цнотливі й первозданні.

Напевно, це найкращий документальний ролик всіх часів... перший ФІЛЬМ!!!