Співтовариство Стих_и

Вид:: короткий; повний

Стих_и_я

Привет, мой Свет

13.11.20, 22:18

Привет, мой Свет!
Ждала. Скучала.
Не знал? Устав от суеты
Стояла долго и молчала.
С котомкой бед последних лет.

Когда-то теплый легкий бриз
Ласкал во мне живую душу.
Предощущеньем был и ты…
Вода, любя, дразнила сушу,
Сверкая сотней ярких брызг...

Хранимой от людского горя,
Лучами нежными согрета
Росла… и Солнце, и цветы –
на радость мне, рожденной летом.
Дитя любви земли и моря…

Под грузом прожитых мной лет
Девчонки милой больше нет
И лишь тебя, как прежде, мало.
Наверно, просто я устала.
Прости. Волною смоет след.

Коментарі: 0

Магу

Тому що

13.11.20, 22:10

Він найкращий…

Тому, що добріший
За вас усіх.
Наголос.
Стогін.
Сміх…
Благаю, тихіше...

Його серце
Палає вогнем
Небайдужим...
Що він – те й я.
І без нього – зле,
Значно мужній,
Дужий.

Той, хто сильніший
За мене.
Це так... дивно.
Веремію думок
Відвертає...
І плину
У вирій тиші.

Його поява –
Промінь блукає
Хмарами...
Чи то почуття,
Чи уява...
Повінь в пустелі.
Марево.

Він змітає замки
Моєї душі
Граючи.
Усі перепони...
Будь який
Мій
Захист ламаючи…

Той, від кого
Нема порятунку –
Хиткі світи.
Невловимо прозорий -
Що з того...
Магнітом
У Всесвіті.

Поглинає мій смуток...
Звільняє
Від сотень бід.
Лише з ним
Можу бути собою...
Бо він –
Мій світ.

Коментарі: 0

Магу

Зцілення

13.11.20, 22:02

Лиш бездоганне почуття
Не крає жалем твою душу.
Я зазирнула. Вибач, мушу,
Бо те є сенс мого життя.
То ж видихай усі образи...
Такі гіркі... Нехай летять
Кудись подалі. Не простять
Ті, хто без розуму. Відразу ж
Відкрий легеням Сонце й світло,
На вихід - лихо. Вже помітно -
Немає стільки гіркоти
І більш чистішим станеш ти.
Наповнюй сяйвом свою душу,
А я - до інших. Вибач, мушу.

Коментарі: 0

Магу

Замовляння

13.11.20, 21:53

Білий кречет, відлітай!
Повертай за небокрай,
Заберись туди, де сніг
Не підказує доріг,
Де Марени подих в небі,
По барлігах сплять ведмеді,
У північну сторону…
Не шукай собі труну –
Повертайся в білий світ,
Там складеш свій заповіт,
Грій гніздечко на погості,
Розбери на частки простір,
Розтопи той змерзлий край!
Білий кречет, відлітай.

Коментарі: 0

Магу

Матрица сансары

13.11.20, 21:46

Я – не я, и ты – не ты,

И на клумбе – не цветы.
Находился под ударом -
Не терял ли время даром?
Дряхлый телом стал и стар? –
Износился Аватар.
Перед тем, как отключиться,
Жизнь отправь в архив.
Страницы
Часть – в корзину,
часть – оставить.
Вирус точит… Глючит память…
Завершаешь этот «рейд» -
Ждет тебя крутой апгрейд.

P.S.
В Игре для воплощенных душ
Нельзя сорвать реальный куш.
В свой срок «усушка и утруска»?
Жди - впереди Перезагрузка.

Коментарі: 0

Магу

Ог онъ

07.01.20, 22:02

Ну вот и всё. Окончен срок
Всех мытарств божьих на планете,
Замрут все числа в круголете
Отстроив заново виток...
Ваш Бог - суть Ог - огонь Звезды
Из центра маленькой Вселенной.
Всепроникающе нетленны
Фотоны света... Божич, ты
Не будешь более гоним
За убеждения и веру,
За то, что знал во всём ты меру...
Не явлен миру звездный нимб
Тех, кто лишь телом человеки...
Фантом вселенского Огня
Оплавит всем незрячим веки,
Неустоявших прочь гоня...
Пылает воздух... и пространство,
Необжигающе маня,
Теплом обнимет и меня
В тени спасительного транса...
И тот лишь божий, кто обжег
Своими мыслями планету,
Кто выжил в Зиму, встретил Лето,
Кто растворить Творцу помог
Все беды, войны и стенанья,
И всех тех горестей поток,
Что послан в мир для наказанья
Тем, кто покаяться не смог...

Под звук молитвенных вибраций
Очистит мир лептонов рать -
Танцуя язычками граций
Огонь дарует благодать.
Не бойся этой грозной силы,
Все благодатные огни -
Неопалимые Купины...
И да продлятся ваши дни.