<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?><rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title><![CDATA[Стих_и_я - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/</link>
<description><![CDATA[Заметки в сообществе "Стих_и_я" на BLOG.I.UA]]></description>
<image>
<url>//i.i.ua/logo.gif</url>
<title><![CDATA[Стих_и_я - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/</link>
</image>

<item>
<title><![CDATA[«Cчастливые сны»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2434170/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2434170/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16418187_4aedeb2b.jpg"><div><br></div><div><div>Закрываются двери,</div><div>Незнакомые лица вокруг,</div><div>Мы уставшие звери,</div><div>В зоопарке забытых желаний,</div><div>Чьи-то нежные руки,</div><div>Оказались холодными вдруг,</div><div>Словно эхо разлуки,</div><div>Меж осколками воспоминаний.</div><div><br></div><div>Бьёт стеклом по лицу,</div><div>Одиночество этих дождей,</div><div>Мы чуть ближе к концу,&nbsp;</div><div>Как забитые ставнями окна,</div><div>Будто странная сказка,</div><div>Про не менее странных людей,</div><div>У которой развязка,</div><div>Нить судьбы и её же волокна.</div><div><br></div><div>Руки плавятся вновь,</div><div>Я касаюсь огня просто так,</div><div>Сквозь кипящую кровь,</div><div>Между страхами и за пределы,</div><div>Когда всё выгорает,</div><div>Остаются лишь пепел и мрак,</div><div>Кто тогда поиграет,</div><div>В этой драке надежды и веры?</div><div><br></div><div>В бесконечных полях,</div><div>Сухостой и остатки листвы</div><div>В моих черных морях,</div><div>Волны топят неловкие тени,</div><div>Мой слепой старый пёс,</div><div>Снова видел счастливые сны,&nbsp;</div><div>Где, среди новых слёз,&nbsp;</div><div>Ещё чувствуешь запах сирени.</div><div><br></div><div>© William van Warg</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2434170/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 22 Mar 2026 23:45:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Тело»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2434074/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2434074/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16417481_f3475ab6.jpg"><br></div><div><br></div><div>Это тело всё ещё двигается и дышит,&nbsp;</div><div>Разрывается, поднимается ещё выше,</div><div>Распадается между нитями не спеша,</div><div>Трепыхается в нём задёрганная душа.</div><div><br></div><div>Загораются, разгораются в нём огни,&nbsp;</div><div>Кровь бурлит, закипают пустые дни,</div><div>Дым клубится и тянется чёрный след,&nbsp;</div><div>Снова звёзды мерцают которых нет.&nbsp;</div><div><br></div><div>Бесконечной свинцовостью облаков,</div><div>В голове снова звякнут оковы слов,&nbsp;</div><div>Запирается сердце и прячет ключ,</div><div>Между рядом затерянных серых туч.</div><div><br></div><div>В бесконечной пустыне танцует ночь,</div><div>Ветер гонит барханы куда-то прочь,</div><div>На суставах тихонько скрипит песок,</div><div>Кровь пытается выйти стуча в висок.</div><div><br></div><div>Пробуждается снова весенний прах,</div><div>Тело помнит на ощупь забытый страх,</div><div>Тело помнит как пепел горчит во рту,</div><div>Как рождалось прекрасное в пустоту.</div><div><br></div><div>Помнит ночи застрявшие перед сном,</div><div>Помнит неба уставшего тихий гром,</div><div>Помнит запахи, вкусы и каждый час,</div><div>Помнит тех, кто горел но уже погас.</div><div><br></div><div>Оно помнит, не в силах теперь забыть,</div><div>Оно помнит про жизнь, забывая жить,</div><div>Оно помнит так много и чёрт бы с ним,</div><div>Этот мир он не станет для нас своим.</div><div><br></div><div>© William van Warg</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2434074/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 17 Mar 2026 19:40:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[А ти хмари читати вмієш?...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2434048/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2434048/</guid>
<description><![CDATA[А ти хмари читати вмієш?...<div>Що за хмарою тою?...Знаєш?</div><div>Там, скоріше за все, руїна</div><div>Дня сьогоднішнього в прийдешнє.</div><div>Там повільно здіймається в обрій</div><div>Дим стихії пожарищ ярих.</div><div>І ярь сонця на схід чи на захід</div><div>Проливає зорю червону&nbsp;</div><div>По всьому широкому полю,</div><div>Яке парує туманом</div><div>Від щойно пролитої крові</div><div>Рукою рашиста злою...</div><div>Не сховатись в окопі у полі</div><div>Від тої зорі, що захмарна</div><div>День ретельно ховає за ранок</div><div>Та в холодний у сутінках вечір.</div><div>...У сучасності не вгадаєш,</div><div>Коли візія явить явне</div><div>Чи прикличе мару з уяви.</div><div>То ж, питаєш себе самого&nbsp;</div><div>&lt;&lt;...А ти хмари читати вмієш?...</div><div>Що за хмарою тою?...Знаєш?...&gt;&gt;.</div><div>...Там, напевне, лазурний берег,</div><div>Небо синє, пляж та сонце.</div><div>Там кохання!</div><div>Безглузддя!</div><div>Скоріше за все, ти мариш.</div><div><br></div><div>******Ярь - тут: весна</div><div>Візія - привид</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2434048/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 15 Mar 2026 13:33:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Танок ночі.]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2434022/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2434022/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16417090_555b716e.jpg"><br></div><div>Одягає неспішно смокінг.</div><div>Закрутився босоніж в темінь,</div><div>В темінь мерзлу та дощову.</div><div>Вмить розхитався у танці.</div><div>Із заплющеними очіма</div><div>Покрокував крізь вітер у мряку</div><div>З усіма сподіваннями в безвість</div><div>На танок свій рухливий у вічність.</div><div>Шепотів та хрипів,</div><div>В захлинанні&nbsp;</div><div>Мовив щось про кохання дивне,</div><div>Про печалі та обрії темні...</div><div><br></div><div>...І здійняв він угору руку!</div><div>Запалив над собою сонце -</div><div>Смолоскипу яскравий омах.</div><div>Розтопились щоб хмари темні!</div><div>Відчинилось щоб небо навстіж!!!...</div><div>...Запалало те сонце жовте.</div><div>Смолоскип догоряв та танув,</div><div>По краплині спадав смолою.</div><div>І в розірваних хмарах золою</div><div>Стала ніч та кидала зорі,</div><div>Що ядучим огорнуті димом.</div><div><br></div><div>...Та не спинявся - ішов він</div><div>Ночі нічніший, чорний.</div><div>Задихався,</div><div>Гучно але все співав він</div><div>Сповідь свою про свободу,</div><div>Про омнність, ницисть та зраду.</div><div>Танцював в божевільному танці,</div><div>Ніч місив та топтав у калюжах</div><div>У полоні горя роз&quot;ярень.</div><div>Віялом навколо себе</div><div>Нестерпні розплескував болі...</div><div>Шаленів він у ритмі танцю!</div><div>Та з плечей своїх скинув смокінг,</div><div>Кинув в місяць його...У місяць,</div><div>Що іклом&nbsp;</div><div>Простромлював ніч зі сміхом,</div><div>З диким реготом в люті до ночі... -</div><div>Аж захлинався в зорях,&nbsp;</div><div>Згасав у повільних хмарах!</div><div><br></div><div>...Та вже обрій у схід палає!</div><div>В криваво багрових загравах</div><div>Поглинув відчай та морок,</div><div>Які стомлені в ритмах танцю</div><div>Зникають в агонії ночі..................</div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2434022/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 13 Mar 2026 10:03:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Зацвела»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2433394/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2433394/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16413443_ede8064.png"><div><br></div><div><div>Красным светом зажжётся фонарь,</div><div>Вновь по радио будут помехи,</div><div>Ты посмотришь тоскливо в январь,</div><div>Проклиная былые успехи,</div><div>Звёзды будут светить каждый день,</div><div>По ночам отсыпаясь на лето,</div><div>Где-то там, в другой жизни сирень,</div><div>Зацвела...</div><div>Но без нас в этом «где-то»...</div><div><br></div><div>© William van Warg</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2433394/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 07 Feb 2026 22:24:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[З нудьги.]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2433165/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2433165/</guid>
<description><![CDATA[У мапу місяця кидаю<div>Ножа... у кратер, як в мішень -</div><div>Десь оселюся там, гадаю,</div><div>Прозорим привидом мишей.</div><div>Мисливцем тихим, хитрим блазнем</div><div>У чорній темряві глухій</div><div>Я полюватиму щоразу</div><div>На тих тварюк в пітьмі лихій.</div><div>От, тільки ножик не вгрузає -</div><div>Плиском лягає дзвінко в ґрунт.</div><div>Озветься галасом навзаєм</div><div>Та тим псує мені всю гру!</div><div>Ламає здумочки фантазій</div><div>Ганебним ляпанням в стіну.</div><div>Чи то вже я кривий та зазий</div><div>Ціляти в темряву нічну?...</div><div>В якій сміються заметілі,</div><div>Здіймають, кружають сніги.</div><div>В кружлянні тому білі тіні</div><div>В лелітках з поглядом нудьги.</div><div>Але ці тіні (точно знаю!),</div><div>То віддзеркалення мене.</div><div>В тіні бо плентаю, по краю.</div><div>Допоки все в мені засне.</div><div>Допоки мапу та про місяць,</div><div>Забуду навіть про ножа -</div><div>Оточать сни, ліси та...лиси</div><div>В лісах здіймуть хвостом пожар.</div><div>Згорить усе в біді одразу -</div><div>Увесь непотреб та нудьга,</div><div>Бридке, огидне та відразне,</div><div>Та лінь, байдужість та снага...</div><div>...А рано вранці встану з болем</div><div>У обважнілій голові</div><div>Та розгамузою поволі</div><div>Словесно дякую сові -</div><div>Вона така ж, як я охоча</div><div>До полювання гризунів.</div><div>Та ще до того і пророча</div><div>Та упокорює мій гнів...</div><div>Опохмелюся на сніданку,</div><div>Верну бадьорість та снагу.</div><div>І зникне птаха на світанку,</div><div>В сліпучо білому снігу.</div><div>І нависає важко небо</div><div>Над ницим побутом життя</div><div>(В руінї, дурістю ганебне,</div><div>В безвихідь, шляхом в небуття).</div><div>...Та знову вішаю на стінку</div><div>Ту мапу місяця та мрій.</div><div>Кидаю ніж крізь білі тіні,</div><div>Крізь заметілі безнадій.</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2433165/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 26 Jan 2026 13:57:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Голова у меня отвалилась...»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2433115/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2433115/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16412096_4a57a7fc.jpg"><div><br></div><div><div>Голова у меня отвалилась... Вниз упала, в траву укатилась. Покатилась туда, где река. Где в реке плывут вдоль облака. Где вода унесёт её в даль, голова уплыла, ей не жаль. Тело бросив одно на лугу, я покинуть никак не могу. В нём осталась так много меня. Все те мысли, что день ото дня, били сердцем о твердую грудь, голове не давая уснуть. Там желания, сны и мечты. Там весь я и.. конечно же, ты. Наша музыка, серии нот, старый год, новый год, круглый год. Безалаберный ласковый гам, я его никому не отдам. Это наше и только для нас, в этот раз, прошлый раз, каждый раз.&nbsp;</div><div><br></div><div>Тонут в зелени лета глаза. Горизонт почернел. Там гроза? Вниз прольётся холодным дождём. Мы под ним новый день подождём... Мы промокнем и будем одни, словно в старые добрые дни. Навсегда бы остаться твоим, пусть утонем мы или сгорим. Я так долго и страстно мечтал, превращая все чувства в метал. Я ковал их и гнул, и точил. Я доспехи из них получил. И был счастлив в своей скорлупе, что один, что в ревущей толпе. Мне казалось весь мир будет наш... А по факту всё это мираж. Пелена застелившая взор, моих мыслей поруганный вздор. Бред забывшего все имена. Сон внутри бесконечного сна. Хлыст ударивший прямо в лицо, смерть порвавшая жизни кольцо...</div><div><br></div><div>Голова среди трав и цветов, сколько мыслей в тебе? Сколько слов? Сколько вынесла ты из меня, с плеч сорвавшись всё это храня? Что там слышно когда ты вдали, за две тысячи лет от любви? Что молчишь? Почему тишина? Ты хотела остаться одна? Ты забрала глаза и язык. Я не вижу, но вроде привык. Я не слышу. Кому нужен слух? Лучше сердце в количестве двух. Лучше мир за кровавым окном. Вон ракета, вот вспышка, там дом. Сверху космос, мерцание сфер. Тут внизу глупый мир полумер. Воздух горький на вкус, как полынь, холод шепчет: забудь и остынь... Ветер пляшет и вьюга поёт. Мысли рвутся куда-то в полёт. В небе клином зимующих птиц, за границами смазанных лиц, за порогом надежды и зги, ты с собою забрала мозги. Рот забрала, оставив слова, как мне жить, когда ты не жива? Мне теперь даже некуда есть. Голова, ты мне мстишь? Это месть?... А в ответ, как всегда, тишина... Я один буду здесь, ты одна. Море в нас поцелует песок, заполняя следы чужих ног. Смоет их унося за собой, за холодной, соленый водой. Растворит и оставит одних, вот и всё... Вот и кончился стих.</div><div><br></div><div>© William van Warg</div><div><br></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2433115/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 22 Jan 2026 21:51:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[За пером чорнильним.]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2433012/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2433012/</guid>
<description><![CDATA[Пером чорнильним - коло в розмах!<div>В безобрій зрушу небокрай</div><div>Та зазирну у Всесвіт ночі,</div><div>В зіркові очі&nbsp;</div><div>Та за грань</div><div>Струминних променів в структурі</div><div>Пірамідального буття,</div><div>У несвіт,</div><div>Фальш,</div><div>У небуття.</div><div>Туди, де час сягнуть не може -</div><div>Війна відроджень там...війна.</div><div>Там у люстерках плазмовидних</div><div>Взаємознищення світів</div><div>Та перетворення гібридні,</div><div>Зубовний скрегіт в темноті.</div><div>Там всі подробіці містерій!</div><div>Шляхи, якими йде життя... -</div><div>Воно ad astra,</div><div>Прагне ери,</div><div>У трансі,</div><div>В пісні та святах.</div><div>Там все живе та все бездушне&nbsp;</div><div>У метушливості своїй</div><div>Крихке, розламне та розрушне,</div><div>Жертовне в лютості стихій.</div><div>Все тимчасове прагне крапки</div><div>Та пам&quot;ятає про межу -</div><div>Свічу запалюють&nbsp;</div><div>Та рампи</div><div>На славу правлять.</div><div>Стережуть -</div><div>Аби з Фортуною у танці</div><div>Не розкрутитись в різнобіч,</div><div>Як сонячні протуберанці</div><div>В біду, у розпач, вічну ніч.</div><div>Бо згине все -</div><div>Птахи, тварини,</div><div>Рослинний світ та світ людський...</div><div>Не дай нам, Бог, такої днини!...</div><div>Я зачиняю світ вузький -</div><div>В який невмсно зазирнулось,</div><div>За коло креслене пером,</div><div>Чорнильно крапкою замкнулось.</div><div>Та за невидимим замком</div><div>Билину думаю нескладну,</div><div>Пірнаю в мрії мов у сни... -</div><div>Були ж билини у баладах?...</div><div>Були та є!</div><div>Куди ж без них..................</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2433012/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 12:54:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[у різдвяну ніч]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432661/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432661/</guid>
<description><![CDATA[як зіграють мені музи на бандурі<div>про зимовий вітер, вітер студний,</div><div><br></div><div>як вирують, бісом крутяться сніги</div><div>(кучугурами вляглися під дахи).</div><div><br></div><div>як зіграють мені музи на бандурі... -</div><div>я порину у свої за мрійні думи.</div><div><br></div><div>та заслухаюсь в каміні як нуртує стуг,</div><div>завиванням у кружлянні завірюх.</div><div><br></div><div>і огорне раптом в затишок самотність,</div><div>у тепло камінне, в тишу, у дрімотність.</div><div><br></div><div>тихо вляжеться, засне на коці пес.</div><div>і проллється в душу мир та спокій від небес...</div><div><br></div><div>...аж ось... - зірочка з&quot;явилась у віконці!</div><div>наче кликав хтось, тримав її в долонці.</div><div><br></div><div>я здивований підскочив до вікна,</div><div>аби глянути... - там що за дивина?</div><div><br></div><div>...а там янгол вже вітри усі розвіяв.</div><div>- ...всіх з Різдвом Христовим нас! Його славімо! -</div><div><br></div><div>янгол славу провіщав по всій землі!</div><div>і раділися дорослі та малі.</div><div><br></div><div>золотився усміхався в небі місяць</div><div>над полями, над лісами та над містом,</div><div><br></div><div>повключалися свічками вікна хат,</div><div>в іскорках засяяв білий-білий сад!...</div><div><br></div><div>...як зіграють мені музи на бандурі -</div><div>я порину у святкові мрійні думи,</div><div><br></div><div>що ніколи вже не згаснути отій</div><div>зірки свтлої любові та надій.</div><div><br></div><div>...і зіграли мені музи на бандурі!</div><div>у зіркову ніч, у місячну та студну.</div><div><br></div><div>біля ніг розлігся, спить на коці пес.</div><div>мир та спокій ллється в душу від небес......</div><div><br></div><div><i>З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!</i></div><div><br></div><div>******студний - грудневий</div><div>******стуг - вогонь, вогнище, багаття, ватра</div><div>******коц (тут) - невеличкий килимок, ковдрачка</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432661/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 23 Dec 2025 14:16:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Не я»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432571/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432571/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16407671_1027793f.jpg"><div><br></div><div><div>Тычет в небо шпилем,</div><div>Мне чужой костёл,</div><div>Ветер теплым штилем,</div><div>Дразнит мой костёр,</div><div><br></div><div>Город пахнет жаждой,</div><div>Звёзды рвут края,</div><div>Я клянусь им, каждой,</div><div>Это был не я...</div><div><br></div><div>© William van Warg</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432571/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 16 Dec 2025 01:13:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[у снігопаді]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432568/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432568/</guid>
<description><![CDATA[у зморі місто спить в обіймах ночі.<div>спадає сніг у сяйві ліхтарів.</div><div>зітхання вітру в тиші цій як злочин,</div><div>коли усе у тиші білих снів.</div><div><br></div><div>у ночі цій утаєна знемога.</div><div>кружляє сніг у холоді мовчань,</div><div>які імлою білої тривоги</div><div>у спогадах закохань та кохань -</div><div><br></div><div>там суєта і сміх, шампанське, квіти.</div><div>там незбагненно дивний світ!</div><div>а тут - зима бліда, струпка, сухітна</div><div>закута, скута в непрозорий лід...</div><div><br></div><div>але здаля лунають срібні сурми -</div><div>розгорнуті знамена шумних свят!</div><div>крихкі мережки кружають ажурні</div><div>та метушаться, шумно гомонять -</div><div><br></div><div>гукають казку (може, чародійство?...)</div><div>у втомі ночі та у тиші міст.</div><div>аж недарма бурхливий та іскристий</div><div>їх вільнодумний водевільний зміст.</div><div><br></div><div>свята вже поруч, ось вже, очі в очі... -</div><div>вже блискітки у тиші білих снів,</div><div>коли тривожно спить в обіймах ночі</div><div>у зморі місто в сяйві ліхтарів.</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432568/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 15 Dec 2025 13:46:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[з настрю (тобі дозволено Богом...)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432567/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432567/</guid>
<description><![CDATA[<div>тобі дозволено Богом складати якісь вірші.</div><div>розпоряджатись життям як тобі заманеться та хтозна-як.</div><div>любити жінок, горілку та з м'ясом борщі.</div><div>трактувати зло та добро абстрактно, байдуже, абияк.</div><div>тримати в кишені ключ від вагомих дверей у духовний свій храм</div><div>та дріб'язковість вважати як щось величним, величне ж - мілким.</div><div>полюбляти розумні розмови із мареннями на пополам.</div><div>суперечки по суті зі світом та із собою самим.</div><div>протиріччя занурити в п'яний задушливий чад</div><div>та озирати навколишнє з-під обважнілих повік</div><div>як абсурднокумедний щоденний ляльковий парад.&nbsp;</div><div>...і ліків немає від того...і часу кінчається лік.</div><div>мовиш, бурмочеш вустами пошерхлими в дим</div><div>- ...усе не так просто! хоча спочатку вважалось таким простим...</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432567/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 15 Dec 2025 13:34:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Лепесток»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432527/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432527/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16407403_9d5e406b.jpg"><div><br></div><div><div>Лети, лети лепесток,</div><div>Через запад, на восток,&nbsp;</div><div>Через север, через юг,</div><div>Через вереницу вьюг,&nbsp;</div><div>Через ночи без огня,&nbsp;</div><div>Сквозь такого же меня,&nbsp;</div><div>Сквозь небесную ваниль,</div><div>Через прах, и через пыль.&nbsp;</div><div><br></div><div>Улетая ты кружись,&nbsp;</div><div>Уноси проблемы ввысь,</div><div>Прогоняй мою печаль,&nbsp;</div><div>За Луну, куда-то вдаль,</div><div>Мимо звёздной пустоты,</div><div>Где во тьме поют киты,</div><div>Возвращайся, сделав круг,</div><div>Словно самый верный друг.</div><div><br></div><div>Будь со мною заодно,&nbsp;</div><div>Пусть внутри кипит вино,&nbsp;</div><div>Проглоти весь мой неон,</div><div>Шумных улиц тихий стон,</div><div>Облети застывший мир,</div><div>Среди пленников квартир,</div><div>А коснёшься ты земли,</div><div>Быть по-моему вели.</div><div><br></div><div>© William van Warg</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432527/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 14 Dec 2025 01:33:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[з настрою (втрачена пісня...святкове)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432509/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432509/</guid>
<description><![CDATA[<div>1.</div>собі самому в самоті<div>по вінця чарку наливаю.</div><div>себе зі святом привітаю</div><div>та за пустий присяду стіл.</div><div>лиш хліб та сало, огірок -</div><div>ото і вся моя трапеза</div><div>у час, коли іду по лезу</div><div>і як останній кожен крок.</div><div>мене пригорне п'яний сум -</div><div>думки сховає у тумані</div><div>надій якихось, у омані,</div><div>у цю пусту зими красу -</div><div>холодну, сіру, у вітрах,</div><div>ще й з мокрим снігом та дощами,</div><div>що льодом голим під ногами,</div><div>скляні вмерзають на гілках.</div><div>...то ж, мимрю щось там в темноті</div><div>про сум, про зиму неприглядну,</div><div>про цю війну дебільну, кляту!</div><div>про тишу мертву в самоті...-</div><div>немов виспівував слова.</div><div>та враз схилилась голова,</div><div>мене зманив чаклунний сон,</div><div>в безвихідь, в хату без вікон.</div><div><br></div><div>2.</div><div>...прокинусь ранком весь ніякий.</div><div>папір розкиданий зім'ятий</div><div>навколо мене наче сніг... -</div><div>то ж, пісню скласти я не зміг.</div><div>а розпочав свій новий день</div><div>холодним душем, пивом білим</div><div>(на опохмєл воно не хіло),</div><div>шуканням слова до пісень... -</div><div>пісень, що вчора я не встиг</div><div>зафіксувати на папері -</div><div>зімкнулись віка наче двері,</div><div>Морфей здогнав та переміг.</div><div>та не знайду ніяк тепер</div><div>тих слів проспіваних уночі</div><div>(такі магічні та пророчі!)...</div><div>немов би наче хтось їх спер.</div><div>просив у Бога помогти -</div><div>що не за славою в гонитві</div><div>згадати хочу у молитві</div><div>слова... - знаменами нести!</div><div>...але все марно та дарма!</div><div>не пригадав чарівну пісню.</div><div>вона є втрачена...невмисно.</div><div>виходить, облизня спіймав.</div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432509/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 12 Dec 2025 13:28:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[з настрою (між іншим, щодо...)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432361/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432361/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16406200_db75bdf5.jpg"><br></div>ми всі однотипні в різновиді дивного світу природи.<div>поруч диких стихій руйнівних співіснуємо, тому що ми симбіонти.</div><div>хоч підступні та хижі, нищителі інших життів заради розширення площ</div><div>та комфорту свого існування.</div><div>так улаштовані всі ми в жорстокості безкомпромісній...</div><div><br></div><div>...а над землею з землі світ рослинний прямує до неба!</div><div>чи навпаки - світ рослин проростає життями у землю.</div><div>від океану річки згори в океани спадають -</div><div>забинтовують світобудову у води цілющі відтворень.</div><div>чи вистачить сил їм втопити безглуздість людської жадоби?</div><div>крізь розум та душі спаданням стрімких водоспадів</div><div>обмити свідомість людську до глибин усвідомлення сутності світу природи -</div><div>світу, який балансує у симбіозі на ґрунті буття?.........</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432361/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 03 Dec 2025 13:08:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[з настрою (відторгнений...)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432360/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432360/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16406195_73af4a42.jpg"><br></div>все якось так змінилося одразу...<div>і онде там, за брамою відторгнення</div><div>маячить світотінями буття у сьогоденні.</div><div>всі кажуть, там, за брамою цією розстріляно гуманність,</div><div>згвалтовано усі чесноти людства та кинуте зі сміхом звірині</div><div>на остаточне знищення...</div><div>того не може бути! маячня!!!...</div><div>то поголос людський...і, певне, з переляку.</div><div>тому що там орудують рашисти (орки, вбивці, злодії, кати) -</div><div>голодна зграя, зомбована у злиднях в зненависті, ідеями рашизму...</div><div>во істину, війна - ганьба...водночас і трагедія народів.</div><div><br></div><div>...за брамою відторгнення буттям у сьогоденні,</div><div>в оборі часу загнаний у кут</div><div>п'ю каву.</div><div>плутані думки розплутую...навіщо?...</div><div>а дивний дощ ледь чутний о цю пору нашіптує імжею молитви...вустами Бога?</div><div>а чи ні?...від мене Богу?</div><div>невже відторгнений у світі від буття я ще на крок наблизився до Нього?</div><div>...в умиротворені бо приспана тривога.</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432360/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 03 Dec 2025 12:38:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432300/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432300/</guid>
<description><![CDATA[коли в паралельному мешкаєш світі,<div>усе тобі з відти забава та диво.</div><div>смакуєш солоні горішки із пивом...</div><div><br></div><div>в кімнаті осяяній стишеним світлом</div><div>сидиш, осягаєш добу та події -</div><div>завзяті бої та змагальні турніри</div><div>за гідність, кохану, свободу та віру.</div><div>а ще - за якусь там останню надію.</div><div>проблеми, питання складні, нездоланні,</div><div>шляхи у самотність в хаосі марноти.</div><div>в додачу іще катаклізми в природі!</div><div>і холод, і голод, з нудьги позіхання...</div><div>- ...і що то за світ такий?!... - мовиш до себе. -</div><div>такий суперечний, не зрозумілий.</div><div>ні сенсу, ні змісту! в жадобі суцільній,</div><div>у русі в сліпу та до втрат без потреби... -</div><div>у стомлену осінь в похмурості днини</div><div>подумалось так неосудно у млінні</div><div>у простір барвистий, у хвилі та лінії</div><div>від листопадних злітань тихоплинних.</div><div>...імжею раптом та мерзлістю слідом -&nbsp;</div><div>завершиться днина подихом вогким</div><div>у затишок теплий, добробут та спокій</div><div>твого паралельного дивного світу -</div><div>де ти наче є і наче відсутній.</div><div>нічийний, безликий та мерехтливий</div><div>смакуєш солоні горішки із пивом,</div><div>шукаєш у світі сенсу та суті......</div><div><br></div><div>******я б назвав це запізнілим віршиком, але все ж таки мова йде тут про &quot;стомлену осінь&quot;, яка вже пішла у спочинок...</div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432300/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 01 Dec 2025 14:02:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[under the rock...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432257/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432257/</guid>
<description><![CDATA[а злодій сходами югнув... -<div>ніхто не бачив, ніц не чув!</div><div>- ...і скільки ж їх?... -</div><div>не стане чисел!</div><div>- ...а не суди!... -</div><div>і не суджу.</div><div>сиджу за столиком, пишу</div><div>епоху, міф та славу словом!</div><div>та олівцем простим в руці</div><div>слова, жбурляю камінці</div><div>у світ,</div><div>в забруднений світогляд... -</div><div>можливо там, у хащах тих,</div><div>у схові десь злодюжка ліг,</div><div>зарив, що вкрав</div><div>в глибокій ямі.</div><div>та визирає з-поміж спин -</div><div>чекає миті чи хвилин</div><div>від пограбованих шаноби.</div><div>......не дочекався.&nbsp;</div><div>втік.</div><div>сховав себе за нову долю</div><div>(лиш кілька баксів відслинив...</div><div>по чим тепер у світі воля?...).</div><div>...а я оце собі пишу.</div><div>сиджу,&nbsp;</div><div>слова у речення складаю</div><div>під мелодійний,</div><div>дивний рок -</div><div>сягає він аж до зірок!</div><div>в дрімоті слухаю,</div><div>кайфую........</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432257/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 29 Nov 2025 12:26:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[розплатаний день]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432256/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432256/</guid>
<description><![CDATA[оця вулиця -<div>вхід без виходу...</div><div>чи то прірва там?</div><div>чи стіна?</div><div>може, море там?</div><div>Всесвіт зморений?</div><div>чи то брама там&nbsp;</div><div>льодова?...</div><div>і з минулості</div><div>в обрій подихом,</div><div>що є осені аналой -</div><div>у забутості&nbsp;</div><div>юрма ворохом</div><div>падолистами</div><div>в обрій той.</div><div>у синизності</div><div>день розплатаний</div><div>в нерухомості&nbsp; мовчазний.</div><div>лабіринтами</div><div>юлиць-вуличок</div><div>мов розіпнутий</div><div>темний птах</div><div>весь обплутаний</div><div>день без виходу -</div><div>листя осені&nbsp;</div><div>на вітрах</div><div>середмістю</div><div>в різнокольорі</div><div>чи вітрильник то,</div><div>чи вітряк.</div><div>і вітрила там</div><div>густо латані</div><div>на отих ото&nbsp;</div><div>кораблях,</div><div>що на отмелю</div><div>хитко хитані</div><div>з лопотаннями&nbsp;</div><div>у стягцях.</div><div>а незримими</div><div>втаємничено</div><div>тьмяно сяючи ліхтарі</div><div>мов привиддями</div><div>з німим окриком</div><div>у безвиході</div><div>угорі</div><div>на цій вулиці,</div><div>що без виходу</div><div>і що прірвою,</div><div>і стіна...</div><div>...у цікавості</div><div>мрія думкою</div><div>в скронях дзвонами</div><div>мов скляна -</div><div>в пошук виходу</div><div>в цій безвиході,</div><div>з тої дурості,</div><div>з туману.</div><div>чи з уявності</div><div>фентезійної,</div><div>з ліні,</div><div>млявості</div><div>чи зі сну?.........</div><div><br></div><div>******розплатаний = розпластаний</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432256/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[angtj]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 29 Nov 2025 11:58:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Постепенно»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/2043/2432230/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/2043/2432230/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16405486_7eb04aeb.png"><div><br></div><div><div>По углам ежедневных забот,</div><div>По убитым часам и минутам,</div><div>Вылетают слова через рот,</div><div>Экипаж разогнав по каютам,</div><div>Подожгу ради смеху кишки,&nbsp;</div><div>И танцуя среди белых лилий,&nbsp;</div><div>Наплюю на чужие смешки,&nbsp;</div><div>И на формы изогнутых линий,</div><div>Я не знаю зачем так живу,</div><div>Я не знаю зачем существую,</div><div>Я как будто бы сплю наяву,</div><div>И всё время куда-то дрейфую.</div><div><br></div><div>Растянусь от земли до небес,&nbsp;</div><div>Окунусь в пелену атмосферы,&nbsp;</div><div>Потеряю весь набранный вес,&nbsp;</div><div>За остатки избыточной веры,</div><div>От себя до соседней души,&nbsp;</div><div>Мимо космоса черной рутины,</div><div>Обрывая конечность глуши,&nbsp;</div><div>Что рисует на небе картины,</div><div>Где крещение в море огня,</div><div>Под забытым ребром у Адама,</div><div>На рассвете вселенского дня,</div><div>Развернется последняя драма.</div><div><br></div><div>Солнце выбьет фонарь из руки,</div><div>Небо вывернет нас наизнанку,</div><div>Из костей будет горстка муки,&nbsp;</div><div>Из мечты бриллиант на огранку,</div><div>Но когда-нибудь я дотянусь,</div><div>Сквозь ревущее пекло и пламя,&nbsp;</div><div>В бесконечное нечто ворвусь,&nbsp;</div><div>И назад отберу наше знамя,</div><div>Подожди меня там, за рекой,</div><div>Я туда доплыву непременно,</div><div>Нашим снам и не снился покой,</div><div>Но он тоже придет... Постепенно.</div><div><br></div><div>© William van Warg</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/2043/2432230/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[SoDBaCH]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Nov 2025 01:43:00 +0200</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
