Брама недбало навстіж відчинена,
Двері відчинені не зачинив... -
Так запросив ти зоряний простір,
Час у безмежності в гості зманив
До хати, в руїну, в якій нема даху...
Посеред хати - дві лави та стіл.
І наодинці із зорями в часі
Ліри торкнувся серед сузірь...
Вмить -
Слава в мелодіях святом лунає
Про безум кохання, світанки та ніч.
...Але у болях спогад тьмяніє,
Губиться в лунах кохання умить...
Тисне на мізки отрутна сучасність,
Зненависть та зрада, цинізм сьогодень.
Та й хата охайна розбита та вбита,
Обпалені стіни в жертовній крові...
...Що ж, ти хотів і ти повернувся,
Поріг перейшов у роздумах, в журбі -
Адже заскучив за ганком та садом!
Як добре, вважав ти,
Ввійти у свій дім......
Коментарі