Не залишай

Не залишай мене як гаснуть зорі
в мереживі, що сутінки снують.
Оті зірки в моєму небі-морі,
без тебе сірим попелом стають.

Не залишай мене як вітер в шибку
мете сніги, а разом з вітром тим
душа ридає, мов самотня скрипка,
думки німіють від холодних зим.

Не залишай мене як сніжний ранок
уста-крижини тулить до грудей.
Я так зігріти хочу той світанок,
та леденію без твоїх очей.

Не залишай мене як по краплині
доплаче воском втомлена свіча,
бо так важливо саме в ці хвилини
схилитись до коханого плеча…

Останні статті

Присвята поетам
09.04.2016, 16:16
Важно!!!
02.03.2011, 08:17

Травневі трави
18.03.2022, 20:17
Життя минає
16.02.2019, 19:24
День народження
14.02.2019, 13:35
Новорічне
29.12.2018, 15:26
Боже,збережи нам Україну!
27.11.2018, 16:35

Коментарі

Гість: Рус с kija

130.01.12, 23:53

Азмус

230.01.12, 23:58

viktor2323

331.01.12, 04:30

Дуже гарно

Vanyok

431.01.12, 10:55

Привіт! Твий вірш як теплий сонячний промінь цього морозного ранку! Молодець!

Гість: Jaguar_65

531.01.12, 12:57

Лиш просто знай - тебе я не залишу,
І хай, що я далеко - не дарма
Душа кричить і ріже криком тишу,
Коли тебе... коли тебе нема.

Лиш просто знай, що всі вітри холодні
Зігрію теплим подихом своїм.
Бо ти у мене - наче Дар Господній,
Й без тебе пустуватиме мій дім.

Тебе... тебе ніколи не покину!
Ми завше зустрічатимем зорю.
Без тебе ж я в самотності загину,
І як свіча тихенько догорю...

Я завше біля тебе буду, Сонце,
Лиш тільки відстань цю переборю!
Моє сердечко у твоїй долонці,
І я тебе за це боготворю.

Гарно ти надихнула... Може тандем зробимо?