Я не скажу...

Розбудив мене голос
Пташини з далекого краю,
Що вночі спочивала
На гілці біля мого вікна.
Я не скажу Тобі,
Що на зустріч з Тобою чекаю...
Я не скажу,
Бо змісту
У цьому чеканні нема!

Надворі вже світає
Й ледь-ледь рожевіє край неба...
Ніжні барви... Схід сонця...
Милуюся ними сама...
Я не скажу Тобі,
Що я просто сумую без Тебе...
Я напишу:
"Все добре!
Я з друзями. Я - не одна."

І зустрівшись з Тобою,
Я буду сміятись, я знаю.
Я веселою буду,
Не буду сидіть мовчазна...
Спокій Твій збережу,
І не скажу Тобі, що кохаю...
Я не скажу,
Бо місця
Мені в Твоїм серці нема...

18.08.11р.

Останні статті

Присвята поетам
09.04.2016, 16:16
Важно!!!
02.03.2011, 08:17

Травневі трави
18.03.2022, 20:17
Життя минає
16.02.2019, 19:24
День народження
14.02.2019, 13:35
Новорічне
29.12.2018, 15:26
Боже,збережи нам Україну!
27.11.2018, 16:35

Коментарі

Гість: Elia80

120.09.11, 13:32

сумно, але щиро! головне не тримати цей сум в собі! нехай почуття вириваються з серця! а тим більше у такий прекрасний спосіб! одразу стане легше на душі!

Janetka

220.09.11, 13:40

Дуже дякую!!!!

Voloszka

320.09.11, 15:33

Сумно...

Светорада

420.09.11, 19:40

oksanka_m

521.09.11, 10:09

Все буде добре...

Кривовус

621.09.11, 11:43

Погортайте класику. Всі трагедії і до Шекспіра і після виникали через недомовленість, непорозуміння... ...Він думав, що вона думала, а вона думала, що він думав... Екзюпері сказав, що найбільша розкіш у світі - то розкіш щирого спілкування. Як нам всім цього не вистачає! А вірш пречудовий, як завжди!

Janetka

721.09.11, 13:25Відповідь на 3 від Voloszka

Сумно...Дякую за коментар!