хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Дарма, що дощ

Дарма, що дощ свої ремарки пише
серед зими зіпсованих картин,
ти зупинись, послухай просто тишу
і наклади на смуток карантин.

Поглянь у вись – там серце долі б’ється,
відчуй його, як відчуваєш біль,
а дощ нехай все ллється, ллється, ллється…
Це краще, ніж на серці заметіль.

Лови губами кожен подих неба,
тримай очима мить і цілий світ,
щоб він крутився лиш навколо тебе,
летіти щоб не в прірву, а в політ.

Дарма, що дощ! Його плачі безсилі,
коли душа летить в щасливу вись,
як серце вірить в мрії сизокрилі,
тож зупинись, повір і посміхнись!
26

Останні статті

Коментарі

19.12.10, 01:06

    29.12.10, 01:11

    +

      39.12.10, 03:19

      (+)

        Гість: Destin

        49.12.10, 08:09

        Дуже сподобався
        Дякую, схожий з моїм настроєм

          59.12.10, 08:47

            Гість: митриус

            69.12.10, 08:56

            Удивительное стихотворение. Приятно такое читать утром перед поездкой на работу. Оно даёт возможность чуть иначе воспринимать то, что тебя окружает, а красят в серые тона всё вокруг, только наши мысли и настроение, которое почему-то зависит от других. Приятное произведение, впечатлят.
            У нас кстати авки похожие

              Гість: Jaguar_65

              79.12.10, 09:04

              Супер

                89.12.10, 09:11

                Повір і посміхнись!

                  анонім

                  99.12.10, 09:48

                    109.12.10, 10:24

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      5
                      попередня
                      наступна