Квітка
- 12.06.10, 21:32
- Поезія сучасних авторів.
Спомини омріяного літа,
Ніжні дотики рожевого світанку –
Все кудись забрав холодний вітер,
Слід байдужості залИшивши на згадку.
Посеред зими блакитна квітка
Паростки у двох серцях пустила.
З дня у день небесним своїм цвітом
Їм дорогу до весни стелила.
У веснянОму сонечку купалась,
І віддалАсь в палкі обійми літа…
Та в простоті своЇй не сподівалась,
Що воно захоче її цвіт до тла спалити.
ПелюсткИ її порвав байдужий вітер.
Незабудкою її назвали люди.
Із зими через весну прийшла до літа.
Тільки осені в її житті уже не буде…
20
Коментарі
Анюточка)
112.06.10, 21:45
Voloszka
212.06.10, 21:46Відповідь на 1 від Анюточка)
Silv@
312.06.10, 21:52
Voloszka
412.06.10, 21:53Відповідь на 3 від Silv@
Gaarii
512.06.10, 22:04
грустно но все это нам напоминает что всему свое время
Voloszka
612.06.10, 22:08Відповідь на 5 від Gaarii
Или что всё в этой жизни проходит...
Но незабудки на то и незабудки,что их забыть просто НЕВОЗМОЖНО! 
Гість: mike99
712.06.10, 22:23
Gaarii
812.06.10, 22:24Відповідь на 6 від Voloszka
вот такая магия трав -- стих очень хорошо подходит к муз сопровожден --- слушаеш и радуешся
Gaarii
912.06.10, 22:26Відповідь на 6 від Voloszka
плохо что нельзя колекцианировать понравившеися блоги только без кометов - у меня пошел бы в колекцию
Voloszka
1012.06.10, 22:31Відповідь на 9 від Gaarii