Болить, щемить...

Болить, щемить… Кричати?.. Ні…

Куди?.. Чому?.. Але спливають дні.

Майбутнє… Де тебе знайти?

Як взнати, що це саме ти?

 

Побачити, поміркувати?.. Сил нема…

Невже минуле все було дарма?

Хочу знайти я шлях вперед,

Хочу я бачить свою долю наперед.

 

Але блажен небачивший, хто вірить,

Блажен, хто Господу життя довірив,

Хто за пустелею побачив море,

Хто у любові Божій топить своє горе.

 

Болить, щемить?.. Кричати?.. Ні…

Куди?.. Чому?.. Але ж ми не одні?

Майбутнє знає Вічний Бог,

Йому віддам свій смуток й біль тривог.