Чому?
- 09.04.10, 11:42
- Поезія сучасних авторів.
Чому так часто ми цінуєм тих, кого втрачаєм?
Чому про головне сказати не встигаєм?
Чому так близько ми когось до серця підпускаєм?
Й себе частинку добровільно залишаєм?
Навіщо ці пусті слова, загальні фрази?
Нема довіри вже, й нема обрАзи.
Їх шовкові серця того не знають,
Що відчувають ті, хто їх втрачають.
Їм бАйдуже, що в комусь пустку залишають.
Для них життя – театр, де маски лиш міняють.
Довірливі серця так легко приручають.
А завтра з кимось іншим у піжмурки пограють.
Чому й навіщо? Не мені про це судити.
І, мабуть, я цього не зможу зрозуміти,
Цього мистецтва – у житті актором бути.
Торкнутись струн душі, а потім все забути…
14
Коментарі
К@ролиш@
19.04.10, 12:05
Приветик Анютка!
, мне все ее песни нравятся!!!
Очень познавательный стих! Молодец!
А за Ламу отдельное
Гість: mike99
29.04.10, 12:16
Voloszka
39.04.10, 13:08Відповідь на 2 від Гість: mike99
Voloszka
49.04.10, 13:09Відповідь на 1 від К@ролиш@
Я тоже её люблю.
Гість: Милая+
59.04.10, 14:12
Voloszka
69.04.10, 14:16Відповідь на 5 від Гість: Милая+
N 47-ий
79.04.10, 15:33
Voloszka
89.04.10, 15:36Відповідь на 7 від N 47-ий
Oliviya
99.04.10, 15:39
та всі граються в житті... Життя ж театр, а ми в ньому актори
Voloszka
109.04.10, 15:43Відповідь на 9 від Oliviya
Деякі занадто захоплюються цією грою,забуваючи про те,що рано чи пізно спрацьовує закон бумеранга.І за придуманою роллю гублять свою душу,при тому ламаючи іншим життя.