Пробач,Спасителю...

Увись…Туди,де слів нема.

Розправивши свободи крила.

Туди,де заздрощів стіна

Дістатися би не зуміла.

Увись…Та ні…Іще не час.

Молитва до небес злітає.

Пробач,Спасителю,Ти нас,

Що за свої гріхи на Тебе нарікаєм.

Зневіра,ненависть і злість

Серця до краю наповняють.

І ось дві тисячі вже літ

Тебе безжально розпинають.

Пробач за те,що в морі сліз

І крові світ цей потопає.

Ти світло і любов йому приніс,

А він ще й досі  в темряві блукає.

Терпіння й сліз моїх не забирай.

Лише навчи з Тобою їх ділити.

Дозволь страждання Твого час

Спаситель мій,з Тобою пережити.

Ти під Хрестом упав не раз,

Гріхами нашими до нього був прибитий.

Прошу,пробач,за те,Любове,нас,

Що ми й самі себе не здатні полюбити…