Жінка – сонце – ангел – повія

Жінка-сонце,  жінка-скульптура,
Не  побита  щастям  та  горем,
Вкрита  глянцем  гучна  увертюра
Чорних  брів,  її  синя  безодня.
Жінка  ангел  без  крил  обезчещених,
З  сильним  голосом  правди  та  ніжності.
В  молитовнику  віри,  безмежності,
Рве  бруківку  байдужої  сірості.
Жінка-сором,  жінка-повія,
Полонена  вовчиця  алюзії.
Її  плід  ненароджена  мрія,
Її  серце  –  прірва  байдужості.
«Три  валети»  -    потрійна  надія,
Не  для  мене  з  печаткою  «бачення».
Жінка  –  сонце  –  ангел  –  повія,
Світло  й  темрява  вищого  значення.

З.Н.Я.

Фото - Інни Зайченко