Відпускаю

Тебе я з серця відпускаю…

Тільки тепер уже назавжди.

Холодним снігом огортають

Терпкі слова гіркої правди.

Я світ тобі новий відкрила,

Із кольорових снів таємних.

Я йшла до цілі й розуміла,

Що ти лиш іграшка для мене.

І що ж тепер? Мене осудять?

Хто ж має право це робити?

Та все-одно, що скажуть люди,

Ти знаєш, що не їм про це судити.

Ти знаєш все…Тільки для себе

Тебе також я іншого відкрила.

Я дарувала тобі зорі й небо,

І все ж я не тебе в тобі любила.

Не треба сліз .Слова вже зайві.

Ще вчора ввечері свіча горіла…

Та вранці дві убивчі есемески

ЇЇ для нас назавжди загасили.