Плотва в зимку!

З першим льодом плітку можна виявити в самих різних місцях водойми: у зарослях очерету, на обмілинах, гірках, звалах в глибину. З початком розкладу підводної
флори вона прагне по можливості (залежить від характеру водойми) покинути зону літоралі і її частіше можна виявити на більш глибоких місцях. Але якщо зима не холодна і заморозки змінюються тривалими відлигами, то при лові поблизу очерету можна несподівано для себе впіймати досить велику рибу. При ловлі на водоймах з стоячою водою це особливо часто трапляється на ділянках впадання струмків. У теплі дні при ловлі на річках плотва зазвичай починає непогано брати в затоках, але й там вона намагається розташуватися недалеко від основної течії. У принципі така «весняна» локалізація характетерна не тільки для плотви, але і для більшості мешканців наших водойм. Слід тільки пам'ятати про те, що крига на ділянках з течією у відлигу дуже ненадійна, і краще в такі дні виїжджати на риболовлю з пешнею.



Навесні, коли крига відривається від берега, плітку можна очікувати в будь-якому місці, де
може бути доступна збагачена киснем вода. Це і промоїни на льоду, і ті ж впадаючі струмки, і не замерзаючі лунки, та й просто ділянки, де рельєф дна може забезпечити перемішування шарів води.

Ловля плотви може здійснюватися як на поплавкову зимову вудку, оснащенну тоненькою жилкою 0,08 мм в діаметрі з відповідним поплавцю грузилом і гачком, так і на вудку з кивком і блешнею. Як насадки зазвичай використовується мотиль, опариш, личинка реп'яхової молі. Також можлива і ловля без наживки, коли клювання провокується грою блешні, на гачок якої насаджуються різнокольорові шматочки кембріка або маленькі намистинки. Вибір форми блешні ( "чортик", "коза", "крапелька" або "мурашка") цілком визначається індивідуальною схильністю рибалки. Колір тіла мормишок багато в чому залежить від ступеня прозорості води в водоймі, але в будь-якому випадку плотва віддає перевагу тьмяним сірим, коричневим і зеленим відтінкам. У той же час забарвлення кембрика повинно бути яскравим, контрастним.


Проводку при ловлі плотви починають від дна. Коливання блешні повинні бути плавними, з невеликою амплітудою. В кінці проводки доцільно затримати мормишку, тому що нерідко плотва, залучена грою приманки, вирішується на клювання тільки тоді, коли та на кілька секунд як би завмирає. Висота підйому приманки від дна може бути різною, тому що нерідко плотва локалізується в півводи.


Важливе значення при лові плотви грає підгодівля, яку при невеликій глибині на ділянці лову періодично невеликими порціями підсипають прямо в лунку. До складу підгодівлі для плотви поряд з кормовим мотилем входять панірувальні сухарі, смажені і подрібнене насіння соняшника, висівки, манка. Дрібні інгредієнти, повільно опускаючись на дно, утворюють спокусливий для плотви стовп (шлейф) і привертають рибу з досить великої відстані.


Клювання плотви малопомітне і при млявому клюванні частіше виражається в збої гри кивка, хоча навесні, потрапивши на зграю великих екземплярів цього виду, або при лові на течії нерідко доводиться використовувати більш потужну снасть.