хочу сюда!
 

ЛюдМила

42 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

cremalle_girl

предыдущая
следующая

Сьогодні ввечері

Бувають дні, коли ти не хочеш ні з ким говорити, коли тебе зовсім не цікавить, що робиться за межами твоєї кімнати, коли тобі байдуже, чи хтось радіє, чи сильно пригнічений, ті дні, коли ти зовсім не думаєш про завтра, про те, що тебе чекає. Тобі байдуже. В такі моменти хочеться опинитись в іншому місці, в інший час, стати іншою людиною і не пам*ятати, ким ти був до того й чим займався.

Хіба не тоді кожен старається міцно заплющити свої очі і втікти від реальності? Чи ж не тоді кожен стає мандрівником? Що ще може витягти з повної безнадії, як не подорож своїми мріями?

Хто сказав, що це не мандрівка?     Кожного разу інший сюжет, ти завжди головний герой, тебе оточують найкращі люди, ти чуєш їх голоси, вже немає простих кімнатних стін, на стелі ніжно мерехтить місяць, десь далеко б*ються хвилі, ти гойдаєшся в гамаку і сон потроху оволодіває тобою..

І знаєте, що найпечальніше у всій цій картині?..що коли зранку сонячні промені будять тебе з солодкого сну, кругом виростають стіни, за вікном малюється наступна багатоповерхівка, з чайок виростає будильник і починається ще один з тих нудних днів. В такому разі краще ніколи не просинатись, але це неправильно.

В такому разі краще зірватись з місця і опинитись там, де вчора було так добре.

3

Комментарии