Тіпа порив душі!!!шось таке=)

Чи є коханя на землі 
Чи знаю я про це чи ні
Любов це лиш питання часу
Чи знаю я її удачу
Коли прийде вона і звідки
І лиш потом заплачуть дітки
Дружина любляча ,корова ,стайня.
І чуло б це моє кохання
Яке було вже так далеко
Але в душі зосталось терпко
Воно мене перетирає
А яж це добре знаю
Не підійшов до неї близько
Не розказав що дуже низько
До ніг би впав і особисто
Протяг в руках кулон,намисто.

Ви не подумайте нічого такого просто я хотів показати що навіть той хто ніколи не любив може написати такий пєчальний віршик=)))Яж в свою чергу ствержую що вище ніж кохання існує просто загубившись в цьому світі кохання(..........) нам здається що це найвище ,найкраще,і найзахопливіше що відбувається з нами.Цим ми ніби припиняєм подальший розвиток своєї особистості, і думаємо що це вже найвище що міг я досягти!!!Але чи є це так насправді? Ци є це найвищий щабель розвитку, - це я говорю про кохання!Давайте над цим питанням подумаєм разом.І тут я вам також хотів би задати таке питання..ЧИ не відчували ви коли небудь щось таке що ставило почуття,в даному реченні я говорю про кохання як про найвище в людському розумінні, на другий план відводило його на відстань, коли ти захопився чимось величнішим і духовнішим??? Було таке тоді друже ти в мої команді.Команді того для кого людські відносини перейшли ступінь кохання і стали чимось більшим.Того хто бачить кохання по іншому!