Про Душу

Є  люди-демони, що сіють зло між нас,
У цих- чорніше чорного Душа,
Віщають трубно, ніби Божий глас,
Та слово їх не варте і гроша!

А є   такі   дволикі і їх  не мало,
Пролізе в душу, ніби "древній вуж"
І мастить нам по пиках нашим салом!..
Ці, мають при собі по кілька Душ.

Одна - для друзів, щира (скільки можна),
Перед народом (хай би він осліп),
Друга Душа - смиренна і набОжна,
Ну чисто вам, перед приходом піп!

Є   ще одна, що на всіх мовах шпарить,
А там, хто знає, може й не одна...
Бо інколи говорить ніби марить -
То Душі вивертає Сатана...

Еміль Дубров.