Если близкие, стали далёкими...
- 16.02.09, 01:46
Вам знакомо чувство разочарования
А если это самые близкие Вам люди Не уйдёшь хлопнув дверью, не перечеркнёшь номер телефона в записной книжке, не выбросишь из памяти...Или всё закономерно: Человек в одиночестве рождается, и так же в одиночестве умирает...
А если это самые близкие Вам люди Не уйдёшь хлопнув дверью, не перечеркнёшь номер телефона в записной книжке, не выбросишь из памяти...Или всё закономерно: Человек в одиночестве рождается, и так же в одиночестве умирает...
18
Коментарі
Гість: _Андрей
116.02.09, 02:10
Чувство знакомое,но ситуация не безвыходная
Ханік
216.02.09, 02:10
подумай, що означає це слово: "раз-о-ча-ро-ва-ни-е"...
це подія, коли те, чим ти була очарована, втратило свою чарівність.. (чари розвіялись)...
частіше за все, ці самі чари люди самі на себе наводять...
просто їм хочеться, щоб та людина для них була кращою, ніж вона є насправді, і вони себе зачаровують так, щоб їм здавалось, що вони праві, і що та людина дійсно краща, ніж є насправді.
але чари не тримаються довго... тому, часто так трапляється, як ти пишеш...
і близькі люди при цьому не стають чужими або далекими.. просто чари спали.
краще любити людей такими, які вони є...
тоді і любов справжня, і розчарувань не стане (-;
Delta357
316.02.09, 02:12
думаю, что разочаровываюсь не в людях, а в своих ожиданиях относительно людей...
с близкими и родными - сложнее. их не вычеркнешь и не задвинешь во второй ряд книжной полки разочарований. но иногда очень хочется (выборочно)...
crys-tal
416.02.09, 02:13Відповідь на 2 від Ханік
А если это один из твоих родителей?
crys-tal
516.02.09, 02:15Відповідь на 1 від Гість: _Андрей
Delta357
616.02.09, 02:15
относительно одиночества... я читала когда-то, что челловеческая одинокость предопределена. несмотря на то, что человек состоит из конечного числа атомов, и в бесконечности вселенной конечное число атомов обязательно должно повториться, шанс, что абсолютно идентичный родной по сути человек встретится тебе на этой планете - ничтожен.
поэтому - да. пришли и уйдем. сами. наедине с собой...
crys-tal
716.02.09, 02:18Відповідь на 3 від Delta357
Только очень жаль потраченного времени. Да и сознание того, что жертвы, на которые шла, в итоге не нужны были...
Ханік
816.02.09, 02:20Відповідь на 4 від crys-tal
хех..
... а у самої людини розуміння цієї ролі зовсім інше. Сама вона не вважає, що ЗОБОВ'ЯЗАНА, МАЄ ЩОСЬ РОБИТИ, НЕ МОЖЕ СОБІ ЩОСЬ ДОЗВОЛИТИ, та таке інше.. у неї інші погляди на життя вцілому.
тоді скоріш за все, це "рольовий конфлікт".. як це люблять називати психологи та психотерапевти...
ситуація, коли людина не відповідає тієї ролі, яку "має відігравати за своїм статусом".
наприклад, ти вважаєш, що твоя мати ЗОБОВ'ЯЗАНА завжди тебе підтримувати, любити, давати тобі все найкраще... і що вона МАЄ ЦЕ РОБИТИ за будь-яких умов...
і що у неї НЕ МОЖЕ БУТИ нервових стресів чи якихось негараздів...
корочше, обмежуєш можливості людини, задавши для неї якусь самостійно вигадану роль (наприклад, роль "матері"
запитай, чому вона таке робить, і, як будеш уважно слухати - то почуєш
crys-tal
916.02.09, 02:21Відповідь на 6 від Delta357
Выходит, что всё остальное просто иллюзия...
Гість: _Андрей
1016.02.09, 02:21Відповідь на 5 від crys-tal
Калалуцький хорошо написал,я с ним согласен.У меня тоже были разочарования .И в родителях тоже(в подробности вдаваться не буду).Но когда я понял.что они не виноваты в том что они такие какие есть,разочарование прошло.Я люблю своих родителей,хотя знаю о их недостатках.