УДП має намір отримати кредити від європейських банків

З 10 по 12 квітня делегація Українського Дунайського пароплавства провела переговори з представниками європейських банків – PKB Privatbank (Лугано, Швейцарія), Bendura bank (Ліхтенштейн), Deutsche Bank (представництво в Цюріху, Швейцарія), Union Bank of Switzerland (Цюріх, Швейцарія). 

Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив голова Правління УДП Дмитро Чалий.



Основна мета переговорів – залучення обігових коштів і кредитування програм розвитку УДП. Згідно з розробленим у 2018 році Стратегічним планом розвитку Українського Дунайського пароплавства, до 2023 року заплановано провести заміну дизель-генераторів на річкових буксирах типу «Рига-Іваново», «Запоріжжя», «Сергій Авдєєнко». Далі – модернізувати річкові буксири шляхом заміни суднової енергетичної установки. Також відповідно до Стратегічного плану, намічено будівництво барж типу SLG на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі. 

Представники банків з зацікавленістю сприйняли розгорнуту презентацію Українського Дунайського пароплавства.

Надалі триватиме спільна робота, в ході якої УДП надасть розрахунки для залучення кредитних інвестицій, необхідних для реалізації программ розвитку, а представники банків – алгоритм відкриття кредитної лінії. 

Для Українського Дунайського пароплавства співпраця з європейськими банками є важливою, адже кредитні лінії відкриваються на тривалий термін до 20 років, і що не менш важливо, процентна ставка в Європі значно нижча, ніж в Україні. Співпраця з європейськими фінансовими установами відкриє підприємству можливості реалізувати програми реновації буксирів і секцій, будівництва нового флоту.

Українське Дунайське пароплавство успішно відстоює своє майно

Українське Дунайське пароплавство успішно відстоює своє майно: суд Австрії перегляне справу за позовом РФ


Верховний суд Австрії скасував рішення першої і другої судової інстанцій і передав на новий розгляд справу за позовом Російської Федерації про виселення агентства Українського Дунайського пароплавства (УДП) з житлового комплексу в елітному районі Відня.

Про це повідомив голова Правління ПрАТ "УДП" Дмитро Чалий у Facebook.

Росіяни невідступно намагалися через суди привласнити собі земельну ділянку площею 3 тис. кв. м і два будинки у Відні, виділені Австрією для розміщення "Дунайського морського пароплавство" в елітному районі Відня, поряд з українським  посольством.

Предметом судового розгляду є майно, що було виділене в 1975 р Австрією "Радянському Дунайському пароплавству", яке престало існувати в 1991 р., а його правонаступником стало АТ "Українське дунайське пароплавство". За багато років судових баталій ПрАТ "УДП" програло росіянам всі судові інстанції. Раніше суд в Австрії відмовив українській стороні в позовних вимогах і визнав власником об'єкта РФ на підставі того, що Австрія визнала Росію правонаступницею СРСР в 2008 р.

Але завдяки наполегливості ПрАТ "УДП та підтримки міністра інфраструктури Володимира Омеляна, заступника міністра Юрія Лавренюка та фахівців Мінінфраструктури ми добре підготувалися до вирішальної битви - і в лютому 2018 р. подали апеляцію до Верховного суду Австрії.


06 березня 2019 р. надійшло рішення Верховного суду Австрії від 22.01.2019 р., яким скасовано рішення першої та другої інстанцій з позову Російської Федерації про виселення Головного агенства ПрАТ “УДП” з нерухомості за адресою вул. Нааффгассе 73/Молнаргассе 14, м. Відень, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції - Земельного суду з цивільно-правових справ м.Відень.

Верховний суд пояснює у своєму рішенні, що для ПрАТ “УДП” незважаючи на правову позицію судів нижчих інстанцій, припускаються заяви та докази щодо істинного правового статусу, а точніше помилки у записі в поземельній книзі, а також що подані нами заяви про визнання правонаступництва колишнього Радянського Дунайського пароплавства є доречними.

З позиції Верховного суду, питання про право власності на нерухоме майно не було остаточно досліджено ні в ході попереднього судового розгляду, ні в рішеннях, що передували даному судовому розгляду, і суд першої інстанції не пов'язаний рішеннями попереднього судового розгляду, а точніше, в подальшому повинен сам прийняти рішення по цій справі.


Паром из Орловки в Исакчу откроют весной 2019 года

Паромное сообщение между Одесской областью Украины и Румынией планируют открыть весной 2019 года

Заканчивается оборудование новой переправы из Орловки (Одесская область, Украина) в Исакчу (Румыния) через Дунай. Как передает Odessa1, паромное сообщение планируют открыть весной 2019 года.

Переправа паромом одного легкового автомобиля будет стоить 10 евро, стоимость пассажирского билета – 1 евро.

Открытие переправы переносилось уже неоднократно - запуск анонсировали на май 2018 года, на 2015 год, а изначально — на 2014 год, потом с осени 2018 года на начало 2019 года.

На переправе будут работать четыре парома с осадкой 1,5 м. Расстояние между украинским и румынским берегами на переправе составит не более 900 м.

Руководитель УДП Дмитрий Чалый не теряет оптимизма

Председатель правления ЧАО «Украинское Дунайское пароходство» Дмитрий Чалый, подводя итоги 2018-го года, указал на имеющиеся проблемы, но вместе с тем, высказал мнение, что новый год будет для УДП удачным, несмотря на все трудности. 


В частности, Дмитрий Чалый остановился на вопросах пассажирских перевозок, отметив:

«В этом году мы вывели на линии четыре пассажирских теплохода – «Україна», «Молдавія», «Дніпро» и «Волга». К сожалению, в связи с критическим обмелением Дуная на австрийском, словацком и венгерском участках реки, пассажирский флот был переведен на работу по измененной схеме – теплоходы выполняли рейсы Пассау–Вена–Пассау, без захода в Будапешт. В венгерскую столицу и Братиславу туристов доставляли автобусами, где для них была предусмотрена экскурсионная программа в полном объеме. Из-за форс-мажорных обстоятельств на теплоходах «Молдавія», «Україна» и «Дніпро» по два рейса были аннулированы. Тем не менее, за время навигации «Молдавія», «Україна», Дніпро» и «Волга» перевезли более 14,6 тысяч пассажиров. Прогулочный теплоход «Евгений Косяков» выполнил 35 судозаходов в украинскую дельту Дуная, во время которых экскурсионное обслуживание получили 4,5 тысячи иностранных туристов. С уверенностью можно сказать, что наши пассажирские теплоходы пользуются популярностью и спросом на Дунае.

Наличие максимальной грузовой базы, а также работа флота в условиях мелководья обусловили увеличение объемов ремонта торгового флота. В текущем году на ремонт, техобслуживание и модернизацию флота фактически затрачено более 77 млн. грн. и 270 тысяч евро. Рост затрат был обусловлен вводом в эксплуатацию пассажирского теплохода «Волга» и модернизацией очистных устройств на теплоходах «Молдавія» и «Україна».

В настоящее время к навигации 2019-го года готовятся пассажирские теплоходы. На заводе «Дунайсудоремонт» уже произведено докование теплохода «Молдавія», вскоре доковый ремонт пройдут еще три «пассажира». Запланировано проведение ремонта фекальных танков на теплоходах «Волга» и «Дніпро» и подготовка к установке очистных сооружений. Также на этих судах запланирована установка самозакрывающихся дверей, как это сделано ранее на теплоходах «Молдавія» и «Україна», — сообщает пресс-служба УДП.

В Ізмаїлі показали пісню про Українське Дунайське пароплавство

28 грудня 2018 року під час новорічного концерту в Українському Дунайському пароплавстві відбулася прем’єра відеокліпу «Пісня про пароплавство». 


28 грудня під час новорічного концерту в Українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра кліпу «Пісня про пароплавство».

Нова пісня записана за підтримки голови Правління ПрАТ "УДП" Дмитра Чалого. Виконавець і автор тексту нової пісні - Марк Бігун, музичний супровід - Сергій Денисов. Кліп створений працівниками пароплавства. Ізмаїл, 2018 рік.


Потенціал УДП в реалізації стратегії ЄС для Дунайського регіону

Дунайська стратегія

Дмитро Чалий,
голова Правління ПрАТ
«Українське Дунайське пароплавство»

Морський та річковий транспорт є однією з базових галузей економіки Придунайського регіону, стабільне та ефективне функціонування якого є однією з необхідних складових забезпечення економічної стабілізації, сталого розвитку української ділянки Придунайського регіону та підвищення рівня життя його населення. Особливої уваги заслуговує розташування Придунайського регіону України на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Європи в Азію, яке сприяє реалізації потенціалу морського та річкового транспортного комплексу, зокрема дунайського судноплавства. на На Дунаї розташовані три українських морських порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які можуть бути точками росту транзиту європейських перевезень.

Провідною транспортною судноплавною компанією в Дунайському регіоні є ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП).

Прагнення до інтеграції в ЄС зобов’язує Україну враховувати загальноєвропейські тенденції, зокрема, яку увагу ЄС приділяє розвитку водного транспорту як екологічного, безпечного й ефективного.

До 2020 р. ЄС планує збільшити наявну частку ринку перевезень водним транспортом на 10%, що за розрахунками має забезпечити економію транспортних витрат вантажовласників до 2 млрд євро на рік. При цьому в рамках Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону визначено збільшення вантажопотоків при перевезеннях по р. Дунай до 2020 року на 20% за рахунок модернізації дунайського флоту, інвестування в інфраструктуру Дунаю, каналів, протоків, координації національної політики придунайських країн, підтримки Дунайської Комісії, розвитку портів в логістиці мультимодальних центрів, покращення комплексного управління водними шляхами р. Дунай та інше.

В рамках нинішнього підходу до розвитку транспортної інфраструктури та транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) визначені дев’ять транспортних коридорів: два в напрямку Північ–Південь, три в напрямку Схід–Захід, а також чотири діагональні транспортні коридори. У напрямку території України проходить транспортний коридор «Рейн-Дунай» у сполученні через водні шляхи Майну та Дунаю, з відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни, Кошице та до українського кордону. TEN-T є проектом Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС з метою вирівнювання дисбалансу між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів.


Мал. 1. Транспортний коридор «Рейн-Дунай»
Згідно з основними цілями Стратегії ЄС для Дунайського регіону щодо розвитку водного транспорту, знайшли застосування наступні принципи:
  • Забезпечення вільного і відкритого для перевезень вантажів і пасажирів судноплавства без дискримінації за ознаками громадянства осіб і національності суден на основі взаємної економічної вигоди від транспортної діяльності в сфері застосування Конвенції про режим судноплавства на Дунаї;
  • Створення на Дунаї, визначеному як загальноєвропейський транспортний коридору Рейн-Дунай, ефективного та конкурентоспроможного маршруту транспортування вантажів і пасажирів;
  • Ефективна інтеграція транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів, що формують стійкі економічні зв’язки за напрямками Схід-Захід, Північ-Південь.

В той же час, Стратегія ЄС для Дунайського регіону вирішує питання взаємодії важливого для УДП пріоритетного напрямку 1а (внутрішнє судноплавство) та напрямку 1b (автомобільний, залізничний транспорт) Стратегії, тобто поєднання внутрішнього водного транспорту з автомобільним та залізничним задля досягнення синергії транспортного комплексу Дунайського регіону.

Одним з пріоритетних завдань Стратегії ЄС для Дунайського регіону є створення до 2020 року ефективних мультимодальних терміналів у річкових портах уздовж Дунаю і його судноплавних приток з метою ефективного поєднання внутрішніх водних шляхів, залізничного транспорту і автомобільних доріг.

Сьогодні в цьому контексті реалізується низка розроблених в ЄС перспективних програм та проектів з розвитку європейського внутрішнього водного транспорту, які стосуються дунайського судноплавства, такі як “NAIDES”, “PLATINA”, “TEN-T”, “EDDINNA”, “NEWADA”, “NELLI”, “WANDA” тощо, але вони не передбачають участі України. Зокрема українська ділянка Дунаю (ані Кілійське гирло, ані вихід в Чорне море через гирло Бистре) на даний час проектами не передбачені. Так, коридор Рейн–Дунай закінчується в румунському штучно спрямленому каналі Суліна (Сулінське гирло Дунаю) в порті Суліна.

Впродовж останніх двох десятків років вихід до Чорного моря через українську частину р. Дунай поступово втрачав своє значення. На міжнародних заходах різного рівня, які стосуються проблем Дунайського транспортного шляху, єдино розглядається і аналізується наскрізний шлях Дунай-Чорне море лише через румунські канали – Сулінський та Чорновода-Констанца. В колишні роки в транзитному Дунайсько-морському сполученні тільки через українські порти Усть-Дунайськ, Ізмаїл та Рені щорічно перевозилося більш 1 млн. тонн вантажів на порти Середземномор’я та в зворотному напряму. На даний час румунський порт Констанца щорічно перевалює на р. Дунай більше 10 млн. тонн вантажів і є практично невичерпним джерелом вантажопотоків у напрямку вниз та вгору по р. Дунай.

На цьому тлі актуальним є питання приведення у відповідність з вимогами сьогодення правового режиму міжнародного судноплавства по Дунаю. Мають бути підтверджені та належним чином забезпечені принципи свободи міжнародного торговельного судноплавства по Дунаю та принцип недопущення дискримінації суден за мотивами їх національної належності.

Основні наявні проблеми міжнародного дунайського судноплавства сьогодні можуть бути розподілені на дві основні групи – проблеми забезпечення навігаційних умов та прохідних глибин та проблеми оновлення дунайського флоту. При цьому проблеми українського судноплавства є майже такими самими: старіння флоту, зношеність основних фондів для перевантажування вантажів, відсутність достатніх глибин глибоководного судноплавного ходу (ГСХ) Дунай – Чорне море на українській частині дельти р. Дунай.

Безперечно, сьогодні питання розвитку транзитного потенціалу України і участь в цьому процесі УДП є ще більш актуальними через дію Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, у якій міститься низка положень щодо роботи підприємств морської та річкової галузі. Наприклад, розділ 7 частини 6 Угоди визначає принципи лібералізації сектора транспортних послуг. Так, у галузі міжнародних морських перевезень установлюється режим найбільшого сприяння суднам, які ходять під прапорами України або країн – членів ЄС або ж перебувають в управлінні провайдера послуг, зареєстрованого в цих державах. Це, зокрема, поширюється на такі сфери, як доступ до портів, використання інфраструктури й портових послуг, послуг з обробки морських вантажів, складських послуг.

Україна вкрай зацікавлена у повній реалізації усього комплексу заходів та проектів, передбачених Стратегією ЄС для Дунайського регіону. Але й очевидно, що й інші придунайські країни отримають деякі преференції у разі успішної реалізації проектів в українському Придунав’ї. У першу чергу, це реалізація транспортного проекту, альтернативного до існуючих – ГСХ Дунай-Чорне море. Це один з елементів національної мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтеграції до транспортної системи країн Європи, Азії, Балтійського та Чорноморського регіонів. Він включений до Переліку внутрішніх водних шляхів міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення і тому від реалізації проекту виграють усі країни-учасники Дунайського регіону.

Відновлення ГСХ р. Дунай Чорне море є одним з основних транспортних проектів України в Дунайському регіоні. Проектом передбачений двосторонній цілодобовий цілорічний рух суден, що забезпечується відповідністю системи управління безпечним рухом суден міжнародним стандартам ЄС та міжнародним конвенційним вимогам. Поновлення судноплавства на українській ділянці Дунаю може стати одним з потужних реальних заходів євроінтеграційного курсу, заявленого Україною.

З відновленням українського суднового ходу через Кілійське гирло Дунаю судноплавні компанії отримають можливість вибору в залежності від ситуації оптимального варіанту маршруту плавання в Нижньому Дунаї або через Сулінський канал у Румунії, або через гирло Бистре в Україні. Стале функціонування українського ГСХ також сприятиме формуванню умов здорової конкуренції та зваженої тарифної політики, підвищенню якості обслуговування, оптимізації перепускної спроможності у сполученні Дунай-Чорне море та збільшенню вантажопотоків через українські порти на Дунаї і в його гирлі.

Для України необхідними умовами розвитку водного транспорту відповідно до Стратегії ЄС для Дунайського регіону є створення обґрунтованих дієвих механізмів державного регулювання та сприяння у вирішенні транспортних проблем в Українському Придунав’ї:

  • підвищення рівня безпеки судноплавства в Дунайському регіоні;
  • створення умов для скоординованого та узгодженого розвитку мультимодальних перевезень через порти українського Дунайського регіону на країни Європи, Чорного та Середземного моря;
  • модернізація флоту для підтримки належних умов міжнародних перевезень, забезпечення швидкісного руху, якісного сервісу, гарантій безпеки;
  • активізація міжнародного співробітництва та поліпшення іміджу України на міжнародному ринку транспортних послуг;
  • розробка інвестиційних програм та залучення інвестицій для проведення модернізації флоту та портів;
  • залучення та подальше відновлення вантажопотоків через українські дунайські порти Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ;
  • вдосконалення нормативно-правової та законодавчої бази та припинення дискримінаційних дій з боку Румунії до суден під прапором України при перевезеннях на порти «третіх» країн.

Наразі УДП бере активну участь у заходах, спрямованих на покращення ситуації у сфері річного судноплавства, що визначено пріоритетним напрямком 1а Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Серед іншого долучається до роботи Дунайської комісії на рівні експертів; розглядає проблемні питання на Конференціях директорів дунайських пароплавств, де судноплавні компанії-учасники Братиславських угод вирішують яким чином підвищити привабливість дунайського судноплавства та забезпечити надійне партнерство і добросовісну конкуренцію на Дунаї; разом з Міністерством інфраструктури обговорює заходи щодо реалізації проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти» тощо.

УДП на різних рівнях постійно піднімає питання включення української частини р. Дунай до опорної мережі TEN-T, а також заборони Румунією операцій розвантаження/завантаження та посадки/висадки пасажирів для суден під українським прапором при перевезеннях між портами України та країнами ЄС.

Для УДП є вкрай важливим, щоб Україна входила до Транс’європейської опорної транспортної мережі TEN-T на рівні спільних з ЄС проектів та програм. 21 червня 2016 в Роттердамі міністрами транспорту країн Східного партнерства, країн-членів ЄС та Європейською Комісією було ухвалене рішення про поширення мережі TEN-T на сусідні з ЄС країни, в тому числі на Україну, а також поділу регіональної транспортної мережі на «ключову» і «базову».

На початку листопада 2018 року Єврокомісія затвердила і опублікувала на своєму офіційному сайті індикативні карти транспортних коридорів опорної мережі TEN-T на території країн Східного партнерства, в тому числі і України.

При цьому було заявлено, що співпраця в галузі планування і розвитку інфраструктури з сусідніми країнами є частиною політики ЄС щодо транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). Це зробить перетини кордону більш ефективними, покращить безпеку транспортного руху, в той же час ефективні транспортні мережі створюють зростання економік і робочі місця, а також дозволяють зблизити людей і спростити рух товарів, – зазначено на сайті Єврокомісії.


Мал. 2. Скан-копія карти транспортних коридорів з сайту Єврокомісії

Рішенню ЄС, яке скоро має набрати силу закону, передувало підписання шести угод високого рівня між та шістьма країнами-партнерами, в тому числі Україною на Брюссельському Саміті Східного Партнерства 24 листопада 2017 року, де країни-партнери узгодили орієнтовні карти, що передбачали поширення Транс’європейської опорної транспортної мережі Європейського Союзу на території країн Східного партнерства в якості основи транспортної взаємозв’язку і визначення загальних інфраструктурних пріоритетів.

Рішення Європейської Комісії означає, що Україна стає важливим учасником розбудови транспортного коридору у сполученні Європа – Азія, а українська транспортна мережа вперше стає частиною стратегічних транспортно-логістичних коридорів Євросоюзу, – заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Він переконаний, що це найважливіший крок на шляху інфраструктурної євроінтеграції України, який свідчить, що українська інфраструктура модернізується, поступово набуває європейської якості та розглядається Європейською Комісією як невід’ємна складова транспортно-логістичної системи ЄС.

Варто нагадати, що основна транспортна мережа TEN-T має пріоритет щодо фінансування та модернізації. Це означає, що в майбутньому Україна також зможе претендувати на допомогу ЄС у питанні розбудови своєї частини Транс’європейської транспортної мережі. Однак, ще до цього нам потрібно буде продемонструвати європейським партнерам, що українська транспортна-логістична система розвивається у гармонійному поєднанні з європейською системою.
Інтеграція внутрішніх водних шляхів, в тому числі української ділянки річки Дунай, в загальну логістичну мережу TEN-T також є одним з пріоритетних напрямків Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року – і це визначає для Українського Дунайського пароплавства перспективи долучення до участі в проектах, спрямованих на реалізацію Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Журнал Судоходство


ПрАТ УДП підтвердило відповідність стандарту ISO 9001:2015


ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» підтвердило відповідність сертифікованої системи менеджменту якістю відповідно до вимог нового міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи менеджменту якості. Вимоги» та отримало від ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» сертифікат відповідності системи управління якістю.


Сертифікат відповідності системи менеджменту якості ПрАТ «УДП» підтверджує:

– наявність власної системи менеджменту якості;
– незмінно високу якість послуг, що надаються, незалежно від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів;
– відповідальність продукції та послуг вимогам клієнтів;
– конкурентоспроможність та можливість виходу на нові ринки надання послуг та інше.



Джерело: сайт Дмитра Чалого 

Експедицію у дельті Дунаю успішно завершено


З 6 по 8 листопада 2018 року тривала спільна річкова науково-дослідна експедиція «Дунай –2018», яка завершила цикл досліджень морського і річкового середовища, запланованих у поточному році. Під час експедиції державна установа «Держгідрографія» разом з державною установою «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» вивчали акваторії гирла Бистре, Очаківського гирла і Соломонова рукава дельти Дунаю.

Учасники експедиції провели комплексні гідрографічні, гідроакустичні, гідрологічні та міжнародно-правові дослідження у рамках науково-дослідних робіт, що внесені до відповідних планів на 2018 рік вказаних державних установ.

Заплановані експедиційні дослідження на окремих ділянках акваторії р. Дунай зумовлені необхідністю отримання нових детальних гідроакустичних та геоморфологічних даних про рельєф дна, виявлення навігаційних небезпек, а також затонулих об’єктів, в тому числі замулених та малорозмірних.

Серед основних завдань вказаних гідроакустичних досліджень важливе місце займав аналіз характеру та динаміки основних факторів седиментації дистанційними методами. Актуальність дослідження цих процесів визначається недостатньою вивченістю особливостей літологічних типів донних осадів та факторів закономірності їх розповсюдження, що має вплив на характеристики змін рельєфу дна.

Отримані гідроакустичні дані та побудовані відповідні геоморфологічні інформаційні моделі дна з урахуванням їх структурних і літологічних характеристик доповнять інформаційну базу банка океанографічних даних.

Проведення гідрографічних досліджень дозволило уточнити та підтвердити сучасний стан окремих діляноксуднового ходу р. Дунай, виявити загальний рельєф дна річкового русла, установити характер і розташування навігаційних небезпек.

Спільні комплексні гідрографічні та гідроакустичні дослідження виконувались в дельті Дунаю з метою:

- створення безпечних умов судноплавства на внутрішніх водних шляхах України загальноєвропейського значення;

- отримання сучасних гідрографічних даних з внесенням їх до спільного банку океанографічних даних Мінінфраструктури та НАН України;

- вивчення та моніторингу навігаційного стану зазначених акваторій р. Дунай;

- побудови відповідних геоморфологічних інформаційних моделей для різних ділянок дна з урахуванням їх структурних і літологічних характеристик. 

Матеріали експедиційних досліджень, після подальших теоретичних узагальнень, будуть використані в процесі коректури річкових карт, посібників для плавання тощо.

Під час експедиції також було продовжено процес удосконалення методології та організації проведення спільних річкових (морських) досліджень з використанням спеціалізованих суден державної установи «Держгідрографія» Мінінфраструктури України, зокрема: малого гідрографічного судна «Шляховик» та малого гідрографічного катера «Гідрограф-3», з використанням технічних засобів дослідження морського середовища вказаної установи (зокрема, багатопроменевий ехолот) і державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» (мобільний гідроакустичний комплекс).

У ході виконання науково-технічних завдань експедиції «Дунай – 2018» також виконувалось калібрування використовуваних вимірювальних приладів, а саме мобільного гідроакустичного комплексу (в складі якого: гідролокатори бокового огляду ГБО-50 та ГБО-100МП) та багатопроменевого ехолоту Sea Bat 7101.

Частина спільних експедиційних досліджень проводилася на суміжних із Дунайським біосферним заповідником ділянках за погодженням із науковим керівництвом згаданого заповідника.

«Ми виконали третю в 2018 році спільну науково-дослідну експедицію, яка вивчала акваторії гирла Бистре, Очаківського гирла і Соломонова рукава дельти р. Дунай. Наша головна практична мета – це безпека судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, яка в тому числі забезпечується сучасними даними для формування гідрографічного фрагмента банку океанографічних даних Мінінфраструктури та НАН України.

Враховуючи підсумки засідання Робочої групи з технічних питань Дунайської комісії, що відбулося у жовтні ц.р., де, зокрема, розглядалося питання адаптації Основних положень плавання по Дунаю, додатково до виконання запланованих наукових експедиційних досліджень керівництвом державної установи «Держгідрографія» був здійснений контроль за технічним станом берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання на українській дільниці річки Дунай відповідно до рекомендацій зазначеної Комісії.

При підготовці до проведення спільних експедиційних досліджень був виконаний міжнародно-правовий аналіз особливостей навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на прикордонних дільницях річки Дунай та досліджено правовий режим судноплавства в дельті Дунаю, що належить до внутрішніх водних шляхів загальноєвропейського значення» – коментує в.о. начальника ДУ «Держгідрографія», кандидат юридичних наук Олександр Щипцов.

Нагадаємо, що впродовж 2018 року представники державних установ «Держгідрографія» та «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» провели дві спільні комплексні науково-дослідні експедиції: «Дніпро – 2018» та «Чорне море – 2018».

УДП збільшило чистий прибуток в 2,7 рази в третьому кварталі

Чистий дохід збільшився на 19,6%.


ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП, Ізмаїл Одеської області) в липні-вересні 2018 року збільшило чистий прибуток в 2,67 рази порівняно з аналогічним періодом 2017 року – до 32,1 млн гривень.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з фінансовим звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦБФР, чистий дохід УДП за третій квартал виріс на 19,6% до 705,05 млн гривень.

ПрАТ “Українське Дунайської пароплавство” є однією з найбільших судноплавних компаній як в Україні, так і у Придунайському регіоні. Здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю на протязі 2400 км – від гирла ріки до порту Кельхайм (Німеччина), а також морські вантажоперевезення. Основу вантажів складає металургійна сировина, що поставляється в придунайські країни. Частка пароплавства в дунайських міжнародних перевезеннях становить не менше 20%.

Джерело: сайт Дмитра Чалого


Мінінфраструктури працює над проектом каналу Дунай – Чорне море



23 жовтня 2018 року під головуванням заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка відбулась нарада щодо реалізації проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». У нараді також взяли участь голова правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий, представники АМПУ, філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

Учасники наради обговорили економічну доцільність реалізації проекту, стан гідротехнічних споруд та можливість виконання робіт в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівні.

Юрій Лавренюк зазначив, що реалізація проекту можлива лише після врегулювання питань в рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо):
«Роботи на річковій ділянці р. Дунай, а саме – днопоглиблення річкових перекатів – це роботи на прикордонних водах, які регламентуються окрім Конвенції Еспо, також двостороннім Договором між Урядом України та Румунією. Саме тому та враховуючи рішення 7-ої наради сторін Конвенції Еспо (13-16.06.2017, м. Мінськ, Республіка Білорусь), Міністерством інфраструктури прийнято рішення про виконання Дорожньої карти для приведення проекту глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море в повну відповідність Конвенції Еспо. З огляду на це, Адміністрація морських портів України має розпочати підготовку нового техніко-економічного обґрунтування проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». Після чого Українська сторона проінформує Румунську сторону про заплановану діяльність відповідно до вимог Конвенції Еспо».
Заступник Міністра повідомив, що за результатами підготовки ТЕО буде визначено найбільш сприятливий варіант створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти р. Дунай, який буде відповідати інтересам держави і буде можливим в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівні.
«Ресурси та потенціал портів Рені та Ізмаїл величезний і ми маємо використовувати його на повну потужність. Днопоглиблення в каналі дасть можливість розвитку портів, залученню нових вантажів та створить всі необхідні умови для розвитку конкуренції українських портів із румунськими», – підкреслив Юрій Лавренюк.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая