В Українському Дунайському пароплавстві запрацювала НТР

Науково-технічна рада Українського Дунайського пароплавства провела своє перше засідання і обговорила проект заміни дизель-генераторів на буксирах. Які ще питання будуть розглядатися на її засіданнях і для чого вона створена – ви можете дізнатися з цієї статті.


Нещодавно в Українському Дунайському пароплавстві була створена науково-технічна рада. 17 травня відбулося її перше засідання, на якому були розглянуті організаційні питання та проект заміни дизель-генераторів на буксирах ПрАТ «УДП». Після всебічного обговорення проекту було ухвалено рішення найближчим часом конкретизувати порядок його реалізації та більш детально визначити джерела його фінансування. 

Ми звернулися до голови Правління ПрАТ «УДП» Дмитра Чалого за розясненнями які функції буде виконувати цей орган та які йому надані повноваження. 

Що представляє собою науково-технічна рада ПрАТ «УДП»?

Науково-технічна рада ПрАТ «УДП», або скорочено «НТР», є колегіальним дорадчим органом при голові Правління. До її складу входять двадцять найбільш кваліфікованих працівників ПрАТ «УДП» з різних структурних підрозділів, адже обговорення будь-яких проектів або програм потребує вирішення не лише технічних, а й економічних, фінансових, кадрових, організаційно-розпорядчих, юридичних питань. НТР має координувати їх зусилля. Очолює раду доктор наук Леонід Герганов. До її складу також входять ще три кандидати наук – Тетяна Тарасенко, Тетяна Олейник та Костянтин Іскров. До роботи нашої НТР ми плануємо залучати науковців та спеціалістів вищих навчальних закладів, науково-дослідних та проектних інститутів, представників інших організацій.
Порядок організації роботи НТР визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом по УДП.

Для чого створена науково-технічна рада?
Мій досвід підтверджує, що будь-якій великій компанії, де обговорюються питання стратегічного розвитку та модернізації, необхідно створювати науково-технічну раду. На підприємствах, де мені довелося працювати, такі структури зі схожими функціями не просто існували, але й доводили свою необхідність.
Наша НТР займатиме особливе місце в системі управління пароплавством і призначена для розгляду і обговорення основних питань з технічної діяльності ПрАТ «УДП», підготовки та впровадження рекомендацій та інших пропозицій щодо визначення стратегічних перспектив розвитку пароплавства. Також на її засіданнях будуть обговорюватися довгострокові прогнози і перспективи розвитку компанії, питання залучення інвестицій; налагодження науково-технічного співробітництва з різними підприємствами морської та річкової галузі, портами, науковими та навчальними закладами; питання, пов’язані з підвищенням кваліфікації та професійної компетентності персоналу пароплавства.
Науково-технічна рада призначена бути однією з основних форм участі фахівців УДП в розробці і реалізації технічної політики пароплавства, визначення пріоритетних напрямків його технічного розвитку та інноваційної діяльності. Іншими словами, НТР є однією з форм участі працівників УДП в управлінні підприємством, яка є необхідною та важливою для залучення працівників підприємства до активного творчого процесу.
Загалом НТР має визначати технічну політику та спрямовувати зусилля з розробки та організації впровадження інноваційних технологій і сучасних технічних засобів, призначених для підвищення ефективності роботи флоту і функціонування інших об’єктів пароплавства, підвищення надійності їх роботи, зниження експлуатаційних витрат. На мою думку, до технічної політики можна віднести будь-які питання діяльності пароплавства, наприклад, кадрову політику, адже без кваліфікованих кадрів неможливо вирішити жодного складного технічного питання. Так само НТР має розглядати питання введення в дію на підприємстві правил, положень, інструкцій та інших внутрішніх нормативних документів, питання впровадження заходів безпеки. Вважаю, що пояснювальні записки до річних фінансових планів, які, по суті, є планом розвитку підприємства на рік, також мають проходити експертну оцінку на засіданнях НТР.

Якими є основні завдання та функції НТР?

Метою діяльності НТР є підготовка пропозицій та рекомендацій для Правління та його голови. Пропозиції оформлятимуться відповідним рішенням НТР на підставі протоколу засідання і міститимуть висновки щодо актуальності проектів і завдань та шляхів їх здійснення.
Водночас, до основних завдань НТР входить розгляд та оцінка запропонованих технічних рішень та ухвалення техніко-економічних обґрунтувань проектів, вирішення найбільш важливих питань щодо впровадження заходів для вдосконалення технічної експлуатації флоту та технічних засобів пароплавства.
Також важливим завданням НТР є розгляд та затвердження програм комплексного розвитку пароплавства, оновлення, модернізації та реновації флоту, програм енергозбереження та енергоефективності, інвестиційних та інших програм, здійснення моніторингу їх виконання. Без наявності таких програм ми не зможемо системно та ефективно розвивати підприємство.
Що зазвичай представляє собою така програма чи проект? Це план певного напрямку розвитку підприємства, у якому формулюються проблема, завдання та техніко-економічне обґрунтування, етапи виконання, матеріальні та фінансові ресурси і джерела їх залучення, терміни виконання, виконавці та відповідальні структурні підрозділи. Отже, в пароплавстві має бути компетентний орган, який здатний фахово оцінити таку програму з усіх боків ще до початку її виконання.

Як часто відбуватимуться засідання НТР?

Засідання НТР з розглядом одного або декількох питань порядку денного проводитимуться в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. До участі у засіданнях ми запрошуємо всіх бажаючих. Також пропонуємо всім, кому небайдужа доля пароплавства, не лише виносити питання на розгляд НТР, але й готувати доповіді з цих питань.
Сподіваюся, що створення НТР як форми обговорення нагальних технічних проблем та підготовки рекомендацій для наших управлінських рішень, піде на користь пароплавству.

Джерело: сайт УДП

У Рені обговорили перспективи Дунайських портів



16 травня губернатор Одеської області Максим Степанов провів у Рені виїзну нараду за участю голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського, голови ДП «АМПУ» Райвіса Вецкаганса, його заступника В'ячеслава Вороного, начальника служби автодоріг в Одеській області Олега Вариводи, представників транспортної інспекції «Укртрансбезпека», а також керівників райдержадміністрацій півдня області та дунайських портів. Тема зустрічі: ремонт та будівництво доріг на півдні області – у тому числі, М-15 та об'їзної автодороги в обхід Рені, розвиток дунайських портів.

Максим Степанов, Анатолій Урбанський і Райвіс Вецкаганс відвідали Ренійський морський порт і обговорили план дій щодо його реанімації. На даний час Ренійський порт зазнає серйозних економічних збитків. Порт перевалює в основному молдовське зерно, білоруські добрива і зріджені гази, однак більшу частину часу підприємство простоює.

На думку Максима Степанова і Райвіса Вецкаганса, зміни, які потрібно внести на законодавчому рівні, дозволять розширити можливості інвестування для всіх державних стивідорних компаній, які на даний момент зазнають збитків.

Губернатор пообіцяв, що програма розвитку дунайських портів буде презентована під час інфраструктурного форуму в Одесі 31 травня, спільно з міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном.


Під час візиту губернатора відбулася презентація проекту Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року, зокрема портів Рені та Ізмаїл, також присутні обговорили перспективи розвитку дунайських портів. Максим Степанов зауважив, що Одеська область є одним з головних учасників реалізації величезного транспортного потенціалу Дунаю. Це розвиток річкового флоту, будівництво нових автомобільних доріг та поромних переправ, що в цілому призведе до значних позитивних соціально-економічних трансформацій у регіоні. Також обговорювалися питання розвитку автодорожнього, залізничного і водного сполучень, забезпечення інфраструктурного та соціально-економічного розвитку регіону.

На нараді з питань формування комплексного розвитку морських портів Придунав’я Українське Дунайське пароплавство представляв радник голови Правління з питань стратегії та розвитку ПрАТ «УДП» Микола Чорний.

У рамках заходу Микола Чорний також провів ряд зустрічей – з головою Кілійської районної адміністрації Наталею Пятун, начальником управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації Юрієм Кононенком, депутатом Одеської обласної ради, головою депутатської групи «Стратегія ЄС для Дунайський регіону» Юрієм Масловим.

Наталя Пятун і Микола Чорний обговорили перспективи роботи Кілійського суднобудівно-судноремонтного заводу, а також співпраці Українського Дунайського пароплавства з навчальними закладами Кілії, які готують фахівців для морської галузі.


Юрій Кононенко зауваживши на транспортному потенціалі дунайського регіону, запевнив, що Одеська обласна державна адміністрація в особі управління транспортно-комунікаційної інфраструктури цілком підтримує Українське Дунайське пароплавство в прагненні залучити іноземних туристів до дельти Дунаю та Ізмаїла.

З Юрієм Масловим Микола Чорний обговорив питання нарощування транспортного потенціалу Дунаю, створення транспортно-логістичних кластерів, а також захисту інтересів України на Дунаї державними органами влади.

День пам'яті та примирення 8 травня 2018 року у м. Ізмаїл

Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий (у центрі) у День пам'яті та примирення 8 травня 2018 року під час покладання квітів біля пам'ятника морякам-дунайцям, м. Ізмаїл.







Під час урочистих заходів на День пам'яті та примирення 8 травня 2018 року у м. Ізмаїл. На фото працівники ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство».

Еще треть дамбы острова Репида на Дунае ушла под воду

Порядка 30% аварийного участка дамбы на 108 км Дуная под воду ушло во время весеннего паводка. Таким образом в самом узком месте ширина гребня насчитывает теперь всего два с половиной метра. Такую информацию предоставил начальник Дунайского бассейнового управления водных ресурсов Юрий Махненко.

"Насколько мне известно, ни в областном, ни в районном, ни в государственном бюджете деньги на 108 км в этом году не предусмотрены. Но глава Одесской обладминистрации обещал решить вопрос о выделении денег из резервного фонда Кабмина в части предотвращения техногенной катастрофы в связи с разрушением аварийных участков дамб, в том числе и на 108 км. Сейчас мы занимаемся актуализацией проектно- сметной документации по всем аварийным участкам, в том числе и по 108 км Дуная. На сегодняшний день это единственный объект, по которому есть полная проектно- сметная документация с экспертизой 2017 года. Однако некоторые параметры в ней уже устарели, в частности, зарплаты. То есть смету необходимо будет пересчитывать", - добавил руководитель.

Отметим, что еще в конце 2015 года Измаильская райадминистрация подняла вопрос спасения острова Репида, 

Напомним, что проектная стоимость работ по строительству дублирующей дамбы протяженностью 400 метров на 108 км Дуная составляет 5 млн 189 тыс.

В июле 2017 г. специалисты смогли на время оттянуть затопление острова.

Українське Дунайське пароплавство: підсумки І кварталу 2018

Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

У першому кварталі 2018 року витрати на ремонт пасажирського флоту склали 10,4 млн. грн., у 2016 р. – 0,5 млн. грн., у 2017 р. – 3,3 млн. грн. Значне збільшення витрат у поточному році обумовлено введенням в експлуатацію теплохода «Волга», модернізацією систем очищення стічної води з використанням інноваційних мембранних фільтрів на теплоходах «Молдавія» та «Україна», а також відновленням кают на теплоході «Молдавія», які у травні 2017 року постраждали під час аварії.

Хоча фінпланом у першому кварталі поточного року передбачено збиток 9,1 млн. грн., пароплавство завершило цей період зі збитком у розмірі 3,9 млн. грн. (у 2017 р. збиток склав 22,4 млн. грн., у 2016 р – 3,7 млн. грн.). Такий збиток не є критичним, традиційно перший квартал року для УДП є планово збитковим. Поточний стан фрахтового ринку за відсутності будь-яких форс-мажорних обставин і пожвавлення зернового ринку в дунайських країнах дозволяють розраховувати на прибуткову роботу до кінця року.

Теплоходи ПрАТ «УДП» до пасажирської навігації готові

12 квітня голова Правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий проінспектував готовність круїзних теплоходів до відкриття пасажирської навігації. Першим 14 квітня відкриє сезон теплохід «Молдавія». У 2018 році німецький туроператор BigXtra Touristik GmbH зафрахтував всі чотири пасажирських теплоходи ПрАТ «УДП». В середньому кожен теплохід виконає 25-26 круїзів. Теплохід «Волга» в період з 28 квітня по 16 червня та з 18 серпня по 6 жовтня – на 14 круїзів – зафрахтувала компанія BigXtra Touristik, а з 16 червня по 18 серпня – на 9 круїзів – австрійська компанія Donau Touristik GmbH, в цей період «Волга» виконуватиме круїзи для велотуристів. Бронювання турів йде успішно, станом на кінець березня на теплохід «Молдавія» продано 3844 турів, на «Україну» – 3668, «Дніпро» – 2881, на теплохід «Волга» компанія BigXtra реалізувала 2028 турів, в Donau Touristik на 30 березня вже заброньовано 86% всіх кают.

У міжнавігаційний період на пасажирських судах виконано великий обсяг робіт по ремонту пасажирських зон і приведення їх у належний стан. Були виконані внутрішні роботи в пасажирській зоні, виготовлені меблі, проведено ремонт панелей, заміна палубного і килимового покриття на всіх пасажирських теплоходах. Також на теплоході «Молдавія» повністю відновлені каюти, які у травні 2017 року постраждали під час аварії.

На судноремонтних заводах «Дунайсудносервіс» та «Дунайсудноремонт» були виконані доковий ремонт теплохода «Волга», а також монтаж обладнання очищення стічних вод на теплоходах «Україна» і «Молдавія». Для відновлення працездатності установок з очищення та знезараження стічно-фекальних вод на теплоходах «Молдавія» і «Україна» було придбане обладнання компанії «ACO Marine s.r.o.», Чехія. У стислі терміни виконані роботи по монтажу обладнання, яке через технологічні вирізи в борту суден встановлено в машинних відділеннях, проведена обв’язка трубопроводу, прокладені кабельні траси, змонтовано електрообладнання, проведено його випробування. Монтаж обладнання виконала компанія «ISS I Ship Service GmbH», Німеччина. На теплоході «Україна» замінені гребні гвинти. Також в поточному році на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі проведений доковий ремонт теплохода «Евгений Косяков».

Як зазначив заступник голови Правління ПрАТ «УДП» з технічних питань Олександр Гармаш, великий обсяг робіт був виконаний силами працівників Бази технічного обслуговування флоту і екіпажів. «Хотілося б відзначити роботу всіх учасників ремонту – працівників БТОФ і екіпажів пасажирських теплоходів, – коментує А.С. Гармаш. – Великий вклад внесли старші механіки – О.М. Бондаренко («Молдавія»), Ю. І. Ремесло («Україна»), С.В. Гутов («Дніпро»), В. А. Залеський («Волга»)». Ретельно підійшли до підготовки до навігації теплохода «Волга». Закуплено та встановлено електрорадіонавігаційне обладнання (радари, ехолоти і т.д.) торгове, інтернет-обладнання, обладнання для камбуза та ресторану. Можна сказати з упевненістю, що всі круїзні теплоходи Українського Дунайського пароплавства готові до навігації.

На зборах екіпажів теплоходів Дмитро Чалий підкреслив, що задіяні підрозділи пароплавства і екіпажі круїзних теплоходів повинні докласти всіх зусиль, щоб поліпшити обслуговування туристів і завершити навігацію-2018 з позитивним фінансовим результатом.

– У поточному році в ремонт теплоходів були вкладені колосальні кошти, в тому числі, щоб привести установки з очищення та знезараження стічно-фекальних вод у відповідність до норм Євросоюзу, – повідомив Дмитро Чалий. – У наступному році планується більше уваги приділити теплоходам «Дніпро» і «Волга», в тому числі встановити автоматичні розсувні двері. Однак остаточні плани з модернізації пасажирського флоту ми побудуємо ближче до закінчення поточної навігації – відповідно з фінансовими результатами.

Треба відзначити, що ПрАТ «УДП» за допомогою туристичних агентств зробило спробу організувати круїз для вітчизняних туристів. Однак через низьку сплатоспроможність старшого покоління українців, на яких розраховані тури, групу не вдалося сформувати.

Сьогодні Українське Дунайське пароплавство проводить велику роботу для залучення іноземних туристів в українську дельту Дунаю. Крім переговорів з фрахтівниками, в цьому році пароплавством видано журнал для німецьких туристів, куди була включена інформація про дельту Дунаю, з ініціативи УДП міська адміністрація надала презентацію Ізмаїла. Журнал буде поширюватися на борту пасажирських теплоходів ПрАТ «УДП».

– Сподіваємося викликати інтерес іноземних туристів до дельти Дунаю і Ізмаїлу, щоб рейси круїзних теплоходів Українського Дунайського пароплавства продовжити до України, – коментує плани на майбутнє Дмитро Чалий. – А вже сьогодні проводимо переговори з фрахтівниками щодо навігації 2019 року, сподіваємося укласти контракти на більш вигідних для пароплавства умовах.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

В Україні змінюють морське законодавство

У Міністерстві інфраструктури відбулося обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку морегосподарського комплексу».

Про це інформує прес-служба відомства.

У нараді взяли участь представники Адміністрації морських портів України, Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати тощо.

Учасники наради розглянули та обговорили зауваження і пропозиції до законопроекту з метою вироблення узгодженої спільної позиції.

Заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк зауважив, що метою законопроекту є вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки мореплавства, підвищення ефективності управління морськими портами та розмежування державних і господарських функцій в морських портах.

«Законопроект №7385 сприятиме створенню сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечить реформу морських портів та можливість належного виконання державою зобов’язань за міжнародними договорами у сфері торговельного мореплавства. Даний законопроект безсумнівно матиме позитивний вплив на галузь», - підкреслив Юрій Лавренюк.

Румыния одобрила открытие ПП на переправе Исакча-Орловка

Правительство Румынии одобрило открытие пограничного пункта Исакча (Румыния) – Орловка (Украина).

Как сообщает "Интерфакс-Украина", соответствующий документ, подписанный премьер-министром Румынии Виорикой Дэнчилэ, обнародовал заместитель председателя Одесского областного совета Юрий Димчогло.

"Это заслуга общей командной работы Мининфраструктуры и МИД Украины, а так же Одесского облсовета и обладминистрации", - прокомментировал он решение.

Согласно документу, на территории пограничного пункта также разместится румынская таможня.

Как сообщалось, строительство паромных комплексов Измаил-Тульча (Румыния) и Орловка (Ренийский район Одесской области) - Исакча в декабре 2013 года было внесено в концепцию Государственной целевой региональной программы развития украинского Придунавья на 2014-2017 года.
Планируемая мощность переправы - 170 тыс. единиц легкового и грузового транспорта в год.

Проект строительства паромной переправы через Дунай в этом месте обсуждается с 1998 года. Принципиальная договоренность о строительстве переправы между Румынией и Украиной была достигнута в 2006 году.

Швейцарське круїзне судно відкрило сезон в Усть-Дунайску

124 іноземних туриста завітали до міста Вилкове на судні JOY


1 квітня морський порт «Усть-Дунайськ» прийняв перше в новому круїзному сезоні пасажирське судно. 

Про це розповіли в Адміінстрації морських портів України.

Як зазначено у повідомленні АМПУ на сторінці відомства у мережі "Фейсбук", 124 іноземних туриста завітали до міста Вилкове на судні JOY (прапор Швейцарії), яке вперше пришвартувалось до причалу морвокзалу Вилкове адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ». Пасажирам  також провели екскурсію мальовничими куточками Придунав'я.

Як зазначили в АМПУ, всього у 2018 році морський порт «Усть-Дунайськ» очікує 34 суднозахода пасажирських суден. З них 24 - заходи річкових іноземних пасажирських суден та 10 - заходи морського пасажирського судна «Принцеса Дніпра».

Підготовлений компромісний законопроект про водний транспорт

Доопрацьований законопроект №2475а «Про внутрішній водний транспорт» враховує всі побажання бізнесу і може бути внесений до парламенту як компромісний.

Про заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, повідомляє Дмитро Чалий.

Нагадаємо, що у Верховній Раді знаходяться два законопроекти про водний транспорт – №2475а та №2475а-3.

Ми запізнилися з реформою річки на 20 років. За цей час вантажопотік впав з 60 млн тонн на рік до 7 млн тонн. Ми маємо заповнити Дніпро та інші внутрішні річки вантажним і пасажирським транспортом. Треба зрештою дати старт цій надважливій реформі, – заявив урядовець.

За даними прес-служби Мінінфраструктури, інтерес до розвитку водного транспорту проявили директор представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер, Офіс підтримки реформ Міністерства інфраструктури, народні депутати України та представники бізнесу.

27 лютого Верховна Рада України не ухвалила в першому читанні законопроект «Про внутрішній водний транспорт» №2475а та альтернативний йому №2475а-3, відправивши їх на доопрацювання.

Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая