Дмитро Чалий: в роботі ПрАТ "УДП" є очевидний прогрес



ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» – одна з найбільших судноплавних компаній не тільки в Україні, але й у Західній Європі.

Найпотужніше пароплавство України – якому першому в країні було присвоєно статус національного перевізника, а також надано сертифікат МКУБ з управління безпекою і сертифікат відповідності системи якості ІСО-9002 – нещодавно переживало скрутні часи. Ще на початку 2018 на підприємстві відбувався період антикризового управління, але тепер воно перейшло до стабільного розвитку, в результаті чого перше півріччя року «Українське Дунайське пароплавство» завершило з прибутком і з достойними показниками ефективності.

Голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий розповів Укрінформу про підсумки роботи пароплавства в першій половині 2018 року і про плани роботи на наступний період в умовах дуже складного ринку дунайських перевезень.


– Як ви оцінюєте результати роботи ПрАТ «УДП» за підсумками першого півріччя 2018 року?
– Позитивно, адже у нас за всіма напрямками роботи є очевидний прогрес. Виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством – обсяги перевезень, доходи від основної діяльності, собівартість наданих послуг, прибутковість тощо.
У січні-червні 2018 року ми спрацювали з прибутком – і це є найважливішим показником нашої успішної діяльності. Прибуток складає рівно півмільйона гривень. Нібито не так багато, але планом за цей період були передбачені збитки у розмірі 3 млн грн, оскільки перший квартал для пароплавства завжди є збитковим – адже на цей час припадають найменші обсяги перевезень і найбільші витрати на ремонт. Для порівняння, у І півріччі минулого року підприємство отримало збитки 12,8 млн грн.
Також ми маємо дуже хороший результат за обсягами чистого доходу, якого у зазначеному періоді отримано на суму 396,5 млн грн при плановому показнику 375,7 млн грн. Це на 25% більше, ніж було отримано за цей період торік.
Крім того, ми значно збільшили відрахування до державного і місцевого бюджетів – усього на користь держави здійснено виплат на суму 39,7 млн грн, що на чверть більше, порівняно з І півріччям минулого року – 30,2 млн грн. При цьому ми не маємо заборгованости ні з виплати заробітної плати, ні з відрахувань до державного бюджету.



– Наскільки успішно працював у цьому періоді флот пароплавства?
– У січні-червні річковики перевезли 1 млн 300 тис. тонн вантажів, що на 269 тис. тонн перевищує результат 6-и місяців 2017 року і на 363 тис. тонн – показник 2016 року.
У цьому обсязі частка експортних вантажів склала 955 тис. тонн проти 569 тис. тонн, перевезених за той же період у 2017 році, тобто зростання склало 40%.
Варто зазначити, що лише за липень було перевезено 314 тис. тонн вантажів, при плані 250 тис тонн. Такого місячного обсягу перевезень було досягнуто вперше з 2010 року.

– Завдяки чому досягнуто такого значного зростання?
– Зростання експортних перевезень відбулося за рахунок нарощування обсягів залізорудної сировини на металургійний комбінат HBIS GROUP Serbia Iron & Steel llc Belgrade. Минулого року там працювала одна піч, тепер – дві.
Нещодавно пожвавився зерновий ринок і поки що ситуація з перевезеннями між іноземними портами не спричиняє занепокоєнь, на серпень у нас вже зарезервовані обсяги зерна з Сербії та Угорщини. Зараз на лінії працюють 27 караванів і ми намагаємося щонайбільше скористатися сприятливою ситуацією, щоб перевезти максимальну кількість вантажів, як в експортному напрямку, так і в МІПі (між іноземними портами – ред.).

– Можете деталізувати: які саме вантажі перевозилися флотом пароплавства?
– Загалом річковим транспортним флотом нашого пароплавства з початку 2018 року в експорті та в МІПі перевозилися: залізо-рудні концентрати – в обсязі 775,4 тис. тонн, що становить 60% від загального обсягу перевезень, добрива – 135,6 (11%), вугілля – 110,4 (9%), метал – 88,1 (7%), зерно та продукти із зерна – 134,9 (9%), а також мінерали – 17,4 (1%), продовольчі – 13 (1%), інші вантажі – 25,8 тисяч тон (2%).



Наш морський флот не надто великий, він знаходиться у чартері, проте приніс нам 8,5 млн грн доходів. Фінансовий результат від роботи морського флоту за 6 місяців 2018 р. перевищив плановий на 0,7 млн грн і склав 3,2 млн грн при плані 2,5 млн. грн.
Хочу наголосити, що такі результати стали можливими завдяки чималим зусиллям співробітників служби експлуатації флоту, і вони є ще більш вагомими, якщо взяти до уваги стагнацію на дунайському фрахтового ринку в січні-травні через відсутність перевезень зернових вантажів, наявність гострого конкурентного середовища через надлишок тоннажу і тотальне зниження фрахтових ставок.

– Скільки суден загалом налічує флот пароплавства і які основні напрямки перевезень?
– На початок 2018 р. на балансі ПрАТ «УДП» знаходилося близько 430 суден. Вантажний річковий флот складається з 75 самохідних і 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот – це шість суховантажів типу “Ізмаїл” дедвейтом 3,3-4 тис. тонн, і один танкер “Десна”. Річковий пасажирський флот компанії представлений круїзними теплоходами “Молдавія”, “Україна”, “Дніпро” і “Волга”. Ще є близько 80 одиниць службово-допоміжних і транспортних суден. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує 120 одиниць несамохідного флоту.
Флот пароплавства здійснює річкові перевезення на Дунаї від портів Усть-Дунайськ (Україна) і Констанца (Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина) та в зворотному напрямку. Морський флот «УДП» перевозить вантажі між портами Середземного, Мраморного та Чорного морів.



– Дунайське пароплавство завжди пишалося пасажирським флотом, які результати він показує зараз?
– Пасажирський флот розпочав навігацію лише в середині квітня, але за показником доходів він також вже демонструє чудову динамику – його робота забезпечила у І півріччі надходження й сумі 70,8 млн грн проти 52,3 млн грн минулого року, тобто на 26% більше.

– Які найбільші проблеми ви бачите сьогодні в роботі пароплавства?
– Діяльність будь-якого українського підприємства пов’язана з подоланням безлічі проблем, які мають як системний так, і поточний характер. Щодо наших системних проблем – тут і проблеми законодавства, «третього прапора», обмеженість експортних вантажопотоків, значне податкове навантаження…
На мою думку, найбільшою системною проблемою для пароплавства сьогодні є технічний стан флоту: значна частка суден наближається до критичного терміну експлуатації, втім, нашим технічним службам поки що вдається підтримувати їх у належному стані. Ці технічно і морально застарілі судна щороку потребують більших витрат на ремонт. Наприклад, на ремонт пасажирського флоту у І півріччі ми витратили майже в півтора раза більше коштів проти такого ж періоду минулого року. У 2018 році після чотирирічного простою відремонтували і запустили в експлуатацію пасажирський теплохід «Волга». У березні ми встановили на пасажирських теплоходах «Україна» і «Молдавія» сучасні системи очищення стічних вод з використанням мембранних фільтрів. Це було вкрай недешево, але тепер ці судна відповідають санітарним вимогам Євросоюзу. Зараз ми проводимо підготовчу роботу з відновлення працездатності систем очищення стічних вод теплоходів «Волга» і «Дніпро», опрацьовуємо варіанти їх переобладнання як за кордоном, так і в Україні.
Вже сьогодні формуємо ремонтні відомості пасажирського флоту на міжнавігаційний період 2018-2019 років і отримали підтвердження австрійської фірми OSWAG на можливість проведення докових ремонтів всіх чотирьох пасажирських теплоходів.
Ще у першому півріччі був завершений ремонт з пред’явленням Регістру судноплавства України теплохода «Ніна Сосніна», також був здійснений аварійно-доковий ремонт теплохода «Портовий-22».
Як бачите, наша філія – Кілійській суднобудівно-судноремонтний завод та ділянка з міжрейсового ремонту несамохідного флоту – повністю завантажені роботою. Але мушу наголосити, що сьогодні майже 40% ресурсного парку річкових та морських суден УДП є непридатними до експлуатації – і цю проблему потрібно вирішувати.



– Якщо судна можна відремонтувати – навіщо тоді їх відправляють на металобрухт?

– Дійсно, можна відремонтувати будь-яке судно, питання лише в тому – а чи потрібно це робити? Недоцільно нескінченно ремонтувати, отже проблема морального, технічного і фізичного старіння флоту рано чи пізно потребуватиме свого вирішення через необхідність виведення суден з експлуатації та їх списання. Але часто можна почути, що цього не варто робити, судна мають працювати майже вічно. Це хибна думка – все одно колись настає момент, коли судно стає непридатним до експлуатації, бо вичерпало свій ресурс. Привести його в задовільний технічний стан буде вкрай дорого, при тому що потрібних запчастин вже ніхто не випускає. Але навіть якщо докласти героїчних зусиль, витратити купу грошей і все ж таки його відремонтувати – таке судно все одно буде небезпечним, неекономічним, витратним в експлуатації і неконкурентоздатним.
Чим старіше судно – тим більше витрати на його підтримання в працездатному стані, тим важче його привести до стандартів безпеки судноплавства та екологічних вимог, тим суворішими є до нього вимоги страхувальників та класифікаційних товариств з точки зору безпеки, адже кожен рейс такого судна «похилого» віку завдає безліч проблем для екіпажу і ставить під загрозу людські життя.
Буває, що судно справне, але для такого класу суден не має роботи, воно нікому не потрібне – ні власнику, ні фрахтувальникам. І ці судна – і робочі і неробочі – стоять у тривалому відстої без перспективи роботи – потребуючи чималих коштів на їх збереження та забезпечення безаварійної стоянки.
Такі судна для пароплавства є проблемними, витратними активами – хороший господар має від таких активів не лише якнайшвидше позбавлятися, але й заробляти на них живі гроші.

– Чи зачіпає пароплавство проблема зростання вартості пального?
– Звісно зачіпає! Упродовж першого півріччя вартість бункерного пального зросла, десь, на 20%. Як наслідок, ми маємо зростання собівартості перевезень на фоні зростання експлуатаційних витрат старіючого флоту – і це, безумовно, негативно вплине на фінансовий результат. Чим меншим буде прибуток – тим менше коштів залишиться на модернізацію флоту. Зважаючи, що 75% прибутку ми маємо виплачувати державі у вигляді дивідендів, то на модернізацію флоту майже нічого не залишиться. Ось тут дійсно існує системна проблема, а вартість пального можна віднести до ризиків – завтра може впасти, але й може зрости до того рівня, коли перевезення нам будуть не вигідними або річка програє залізниці.

– А які ще ризики в діяльності УДП ви можете зазначити?

– Це може бути зниження або підняття рівня води в Дунаї, він може замерзнути – і все це спричинить падіння вантажоперевезень. Може трапитися неврожай зернових, адже вони є одним із головних вантажопотоків у зворотному завантажені.

– Чим ще, крім фінансових показників, ви можете охарактеризувати роботу УДП у І півріччі?
– Для УДП І півріччя 2018 року стало періодом кризового управління та стадією переходу від «нестабільності» до стабільного розвитку. У нас майже повністю змінилася команда топ-менеджерів, затверджено нову організаційну структуру, розроблено Стратегію розвитку, оновлено склад Правління, перевлаштована система управління нашими закордонними представництвами та здійснені заходи з їх реорганізації, централізовано закупівлі, модернізована система управління фінансовими потоками та персоналом.
Працюючи в непростих умовах, УДП робило послідовні кроки з реалізації обраної стратегії розвитку, що забезпечило суттєвий приріст доходів. Ми позбавилися від деяких витратних непрофільних активів і передали на баланс міста Ізмаїл стадіон, гуртожиток та інші об’єкти.
Нам вдалося не допустити заплановане на 2018 рік переведення працівників пароплавства на 80% робочого часу. Більше того, було скасовано рішення про відтермінування підвищення окладів на 6 місяців та ухвалене рішення виплатити премію за IV квартал 2016 року – цей крок відкладався більше півтора року.

– Зважаючи на оптимістичні результати першого півріччя, які ви очікуєте результати роботи УДП у другому?
– Підсумки роботи пароплавства дають підставу очікувати, що друге півріччя також буде відзначене позитивною динамікою. Проте ми не забуваємо, що ринок дунайських перевезень залишається дуже складним, а рівень води на Дунаї може змінитися у будь-який час.
Ми входили у перше півріччя із намаганням утримати існуючі вантажопотоки, але тепер працюємо над поверненням колись втрачених, пошуком і розвитком нових вантажопотоків, залученням нових видів вантажів і нових клієнтів.
Передбачаємо, що доходи будуть зростати за рахунок ефективного менеджменту, гнучкої тарифної політики, покращення фрахтової діяльності та виходу на ринок вантажів в Румунії після вирішення проблеми «третього» прапора.
Будемо і надалі позбавлятися від витратних активів.
Ми маємо завершити розробку плану стратегічного розвитку, в якому буде чітко розписано, як пароплавство буде розвиватися далі і наведені конкретні цільові індикатори розвитку. У найближчий час сподіваємося затвердити нову редакцію Статуту, яка розширить наші можливості в управлінні підприємством.
Також ми приступимо до реалізації нещодавно розробленого проекту заміни дизель-генераторів на річкових буксирах ПрАТ «УДП» типу «Рига-Иваново», на який вже отриманий погодження Регістру судноплавства України на проектно-технічну документацію, будемо й надалі працювати над проектом заміни головних двигунів на річкових буксирах ПрАТ «УДП».
Особисто своїм основним завданням на цей період я визначив забезпечення високої надійності та безпеки перевезень.

Олена Мігачова, Укрінформ

Довідка

ПрАТ “Українське Дунайської пароплавство” є однією з найбільших судноплавних компаній як в Україні, так і у Придунайському регіоні. Здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю на протязі 2400 км – від гирла ріки до порту Кельхайм (Німеччина), а також морські вантажоперевезення. Основу вантажів складає металургійна сировина, що поставляється в придунайські країни. Частка пароплавства в дунайських міжнародних перевезеннях становить не менше 20%.
На початок 2018 р. на балансі ПрАТ «УДП» знаходилось 430 суден. До складу вантажного річкового флоту входять 75 самохідних і 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот представлений сімома судами дедвейтом 3,3-4 тис. тонн (шість суховантажів типу “Ізмаїл” і один танкер “Десна”). Річковий пасажирський флот компанії представлений теплоходами “Молдавія”, “Україна”, “Дніпро” і “Волга”. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує більше 100 одиниць несамохідного флоту.
Статутний капітал ПрАТ «УДП» складає 579 509 868 грн. 100% акцій пароплавства належать державі в особі Міністерства інфраструктури України. Основні види діяльності компанії – перевезення вантажів і пасажирів річковим транспортом по Дунаю і морським транспортом в Чорноморському та Середземноморському регіоні, а також суднобудування і судноремонт на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі.
В 2017 році було перевезено 2,4 млн т вантажів (в т.ч. морем – 0,3 млн.), 15 тис пасажирів, збудовано 1 судно, отриманий чистий дохід – 781 млн грн. і чистий прибуток 1,5 млн. грн.

Дноуглубление в портах Измаил и Рени проведет румынская компания

Администрация морских портов Украины (АМПУ) подписала договор о проведении эксплуатационного дноуглубления в акваториях морских портов Измаил и Рени с SC COMPLEX DELTA SRL (КП ТОВ «КомплекС ДЕЛЬТА», Румыния).


Об этом сообщает прес-служба ГП "АМПУ".  Документ подписан 2 августа, соответствующая информация размещенав электронной системе публичных закупок Prozorro.

«Мы рады, что договор с подрядчиком на дноуглубление в портах Дуная подписан. Впервые в истории АМПУ на дноуглубительные тендеры вышли румынские компании и одна их них одержала победу. Это говорит о качественной подготовке процедуры, ее прозрачности и конкурентности. Теперь компания-победитель может мобилизовать флот и приступать к выполнению работ, необходимых для поддержания навигационных габаритов в Измаиле и Рени. Это в свою очередь будет способствовать улучшению условий для обработки существующих грузопотоков и привлечению новых, увеличению судозаходов и развитию бизнеса в целом», — прокомментировал подписание договора руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс.

Стоимость работ составляет почти 32 млн грн.Общий ориентировочный объем грунта, подлежащего обработке, составляет 200,0 тыс. куб. м, в том числе: на участках акватории Измаильского морского порта – до 156,0 тыс. куб. м и на участках акватории Ренийского морского порта – до 44,0 тыс. куб. м.

Планируемый срок проведения дноуглубления составляет не более четырех месяцев.

Напомним, аукцион по выбору подрядчика состоялся 17 апреля, к участию в нем были допущены три компании: SC COMPLEX DELTA SRL (Румыния), NATURAL ECOCONSTRUCT SRL (Румыния) ТОВ УКРСТРОЙСЕРВІС (Украина). Победитель торгов — SC COMPLEX DELTA SRL сделал наиболее экономически выгодное предложение, которое оказалось на 3,8 млн. грн. ниже ожидаемой стоимости закупки. Таким образом, по результатам тендера АМПУ сэкономила почти 11% средств.


Українське Дунайське пароплавство завершило 1півріччя прибутково

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» завершило перше півріччя 2018 року з прибутком у 0,5 млн грн порівняно з 12,8 млн грн збитків за аналогічний період минулого року.

Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий.


"За всіма напрямками роботи є очевидний прогрес. Виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством - обсяги перевезень, доходи від основної діяльності, собівартість наданих послуг, прибутковість тощо. У січні-червні 2018 року ми спрацювали з прибутком – і це є найважливішим показником нашої успішної діяльності. Прибуток складає рівно півмільйона гривень. Нібито не так багато, але планом за цей період були передбачені збитки у розмірі 3 млн грн, оскільки перший квартал для пароплавства завжди є збитковим - адже на цей час припадають найменші обсяги перевезень і найбільші витрати на ремонт. Для порівняння, у І півріччі минулого року підприємство отримало збитки 12,8 млн грн", - зазначив він.

Чалий повідомив, що компанія також має дуже хороший результат за обсягами чистого доходу, якого у зазначеному періоді отримано на суму 396,5 млн грн при плановому показнику 375,7 млн грн. Це на 25% більше, ніж було отримано за цей період торік, підкреслив він.

"Крім того, ми значно збільшили відрахування до державного і місцевого бюджетів - усього на користь держави здійснено виплат на суму 39,7 млн грн, що на чверть більше порівняно з І півріччям минулого року - 30,2 млн грн. При цьому ми не маємо заборгованості ні з виплати заробітної плати, ні з відрахувань до державного бюджету", - повідомив голова правління ПрАТ «УДП».

Четыре морских порта Одесской области ухудшили показатели работы

Об этом свидетельствуют данные отчета Одесской облгосадминистрации о выполнении Программы социально-экономического и культурного развития Одесской области.

От своих же прошлогодних показателей отстали почти все порты, кроме Измаильского, Черноморского и Ренийского.

Худшие показатели продемонстрировал порт "Усть-Дунайск", администрация которого находится в городе Вилково. Здесь грузооборот упал практически наполовину. Экономисты объяснили это отсутствием экспорта зерна и падением на 24,5% каботажных (внутри страны) перевозок нефтепродуктов.

Просели и порты Одессы, Южного и Белгород-Днестровского: первые два на 12%, а третий – на 42%. По фактическим данным Администрации морских портов Украины, в январе-июне 2018 года грузопереработка в морских портах Одесской области составила 43 млн 897,2 тыс.тонн, что составляет 97,2% к показателям 2017 года и 96,9% к показателям всей Украины.



Губернатор Одещини хоче заборононити діяльність Держекоінспекції

Представники бізнесу скаржаться на дії Держекоінспекції, які стають причиною затримки суден в портах і величезних збитків для судновласників. Під час наради з обговорення проблемних питань взаємодії підприємців з Екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря представники бізнесу повідомили про самоправство екологічних інспекторів.

Інспектори проводять перевірки з численними порушеннями. З-за цього кожне судно терпить збитки від 3 до 60 тисяч доларів. Про один з таких випадків розповіли на нараді в ОДА. Судно німецького судновласника було оштрафовано, нібито за відкат ізольованого баласту на 4,5 тис. дол., крім того капітана притягнули до адміністративної відповідальності відразу за 2 статтями: недопуск екоінспекторів та порушення правил охорони внутрішніх морських вод України.

Проводячи перевірку корабля, екологи не надали капітану судна можливості дізнатися, які вони виявили порушення. На обох постановах він написав «Don't understand a language» — тобто «не розумію мови».

Цей випадок не поодинокий, повідомляють у прес-службі Одеської ОДА. Саме постійні звернення представників бізнесу підштовхнули губернатора Максима Степанова звернутися в Кабмін з проханням перевірити дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря:

«Уявіть, ми — єдина країна Європи, при «вході» в яку судновласники змушені закладати додаткові кошти в бюджет, по 3-5 тисяч доларів, для проходження так званого «екологічного контролю»».

Також Максим Степанов пообіцяв передати всі звернення підприємців до прокуратури. На своїй сторінці в Facebook він написав, робота екоінспекції в нашому регіоні не має нічого спільного з охороною навколишнього середовища:

«Екологічна інспекція Західно-Північного регіону Чорного моря, ви — зло в чистому вигляді! І нічого спільного з охороною навколишнього середовища ваша робота не має. Я буду звертатися до Прем’єр-міністра та Кабміну про заборону вашої діяльності в портах України!».

Довідка 

Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря — це орган, який контролює дотримання природоохоронного законодавства і здійснює нагляд раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Фото: прес-служба Одеської ОДА.

Перевезення вантажів річкою Дніпро зросли на 14%



Обсяг перевезень вантажів річкою Дніпро в січні-червні 2018 року збільшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 14,1% – до 2,964 млн т. 

Про це повідомляє Річкова інформаційна служба водних шляхів України.

Кількість проходів суден по Дніпру збільшилася на 10,1%, або на 533 суднопроходи – до 5785.

Грузооборот Измаильского порта за І полугодие вырос на 18,6%

Объем грузооборота Измаильского морского порта (Украина) за январь-июнь 2018 года составил 2,73 млн тонн, что на 18,6% превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передают «Порты Украины» со ссылкой на данные Администрации морских портов Украины (АМПУ).

Перевалка экспортных грузов выросла на 32,1% - до 1,98 млн тонн, транзитных - на 9,3% до 689,16 тыс. тонн. Переработка импортных грузов сократилась на 48,9% - до 54,71 тыс. тонн. Перевалка грузов во внутреннем сообщении составила 2,73 тыс. тонн.

Переработка наливных грузов увеличилась на 68,5% - до 83,78 тыс. тонн. Перевалка сыпучих грузов увеличилась на 19,4% - до 2,52 млн тонн. Переработка тарно-штучных грузов сократилась на 11% - до 126,96 тыс. тонн.

Измаильский морской порт расположен в акватории Килийского устья реки Дунай. Количество грузовых причалов — 24, длина грузового причального фронта — 2,696 километра. Согласно реестру АМПУ, единственным оператором порта является ГП «Измаильский морской торговый порт».

Измаильский морпорт в 2017 году сократил грузооборот в сравнении с 2016 годом на 10,3% — до 5,097 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 3,8% против 4,3% в 2016 году.

Грузооборот Ренийского порта за I полугодие увеличился на 42,9%

Объем грузооборота Ренийского морского порта (Украина, Одесская область) в январе-июне 2018 года составил 606,17 тыс. тонн, что на 42,9%  превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передают «Порты Украины» со ссылкой на данные Администрации морских портов Украины (АМПУ).



Перевалка транзитных грузов выросла на 40,1% - до 578,5 тыс. тонн, экспортных грузов - на 21,7% до 13,51 тыс. тонн. Переработка импортных грузов составила 14,16 тыс. тонн.

Переработка наливных грузов увеличилась на 47,7% - до 24,34 тыс. тонн. Перевалка сыпучих грузов увеличилась на 44,1% - до 575,25 тыс. тонн. Переработка тарно-штучных грузов сократилась на 22,5% - до 6,58 тыс. тонн.

Ренийский морской порт расположен на левом берегу реки Дунай в 63 милях от устья реки. Проектная мощность — 7,7 млн тонн. Количество грузовых причалов — 33, длина грузового причального фронта — 3,95 км.

Согласно реестру АМПУ, в порту работают ГП «Ренийский морской торговый порт», ЧП «Ренилис», ООО «Рени-Терминал», ООО «Трансбункер-Дунай», ООО «Агро-Рени», ПАО «Ренийский элеватор», ООО «Рени-Лайн», ООО «Укрчем» и другие портовые операторы.

Ренийский морпорт в 2017 году увеличил грузооборот в сравнении с 2016 годом на 15,7% — до 1,124 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 0,8% против 0,7% в 2016 году.

Дмитро Чалий вітає з Днем рибалки


У другу неділю липня відзначається чудове свято - День рибалки.

День рибалки святкують працівники рибогосподарських підприємств, рибоохоронних служб, а також громадяни, які люблять рибалку і проводять свій вільний час на березі водойм, в тиші природи, для яких риболовля є відпочинком, азартним хобі і спортом.

Зі святом, рибалки, рибообробники, рибоохоронці і всі, для кого риболовля є особливим станом душі. Здоров'я вам, рибальского щастя, великих уловів і гарної погоди!

Голова ПрАТ "УДП" Дмитро Чалий 

Дмитро Чалий вітає мешканців Ізмаїлу з Днем флоту


Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» Дмитро Чалий вітає працівників Українського Дунайського пароплавства та мешканців Ізмаїлу з Днем флоту під час святкового концерту 30 червня 2018 р.
Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая