Останні статті
- 16 листопада Всесвітній День Рукоділля! Всіх зі святом!
16.11.2016, 22:37 - Ліс запрошує і пропонує)))
02.11.2016, 02:03 - "Сага" про маслята...)))
18.10.2016, 11:09
Свіжі фотографії
Про силу жінки.
- 19.01.15, 16:25
Кажете, що у жінки мало сил???
А ви попробуйте образити її дитя
, - тоді зрозумієте
))))))))))
, - тоді зрозумієте ))))))))))Сльози не дають писати...
- 15.01.15, 00:56
Пробач мені, сину
Лампадка палає , мов крапля страшної війни.
В долонях у матері фото, бідою пробите.
Ох сину, мій сину, тепер ти приходиш у сни.
Скажи, мій герою, а як тепер матері жити…
Ще вчора ж малим був: ганяв на подвір’ї худий,
Тобі до синця прикладала холодний червінець.
Я так берегла тебе, рідний, від зла і біди,
Від грішного слова і навіть від збитих колінець.
Озвися до мене… озвися. Чому ж ти мовчиш?
Ти виріс, мій сину. Дитинство уже відбулося.
Давно порудів на подвір’ї зелений спориш,
і куля холодна твоє обпалила волосся.
Ти мав би ще жити: пишалися б донька й сини.
Від кулі загинув за мене, і за Україну.
А я так хотіла сховати тебе від війни.
Та не вберегла… не сховала. Пробач мені, сину.
© Михайло Плосковітов
Лампадка палає , мов крапля страшної війни.
В долонях у матері фото, бідою пробите.
Ох сину, мій сину, тепер ти приходиш у сни.
Скажи, мій герою, а як тепер матері жити…
Ще вчора ж малим був: ганяв на подвір’ї худий,
Тобі до синця прикладала холодний червінець.
Я так берегла тебе, рідний, від зла і біди,
Від грішного слова і навіть від збитих колінець.
Озвися до мене… озвися. Чому ж ти мовчиш?
Ти виріс, мій сину. Дитинство уже відбулося.
Давно порудів на подвір’ї зелений спориш,
і куля холодна твоє обпалила волосся.
Ти мав би ще жити: пишалися б донька й сини.
Від кулі загинув за мене, і за Україну.
А я так хотіла сховати тебе від війни.
Та не вберегла… не сховала. Пробач мені, сину.
© Михайло Плосковітов
Лірика. На добраніч!
- 15.01.15, 00:46
Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Милуй, милуй її, милуй…
Стискай в обіймах на світанку.
Її м’які, пастельні ранки
чудними барвами малюй.
Чекай, чекай її, чекай…
З весняним вітром, з першим цвітом.
П’янким, солодким, пряним літом…
як спраглий дотик до виска.
Неси, неси її, неси
в малюнок родимок на тілі,
ще нерозгадану й несмілу,
на піку ніжності й краси.
Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Прощай, прощай її, прощай.
Діана Сушко
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Милуй, милуй її, милуй…
Стискай в обіймах на світанку.
Її м’які, пастельні ранки
чудними барвами малюй.
Чекай, чекай її, чекай…
З весняним вітром, з першим цвітом.
П’янким, солодким, пряним літом…
як спраглий дотик до виска.
Неси, неси її, неси
в малюнок родимок на тілі,
ще нерозгадану й несмілу,
на піку ніжності й краси.
Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Прощай, прощай її, прощай.
Діана Сушко
Так багато в житті зв"язано з цією піснею ))) Добраніч!!!
- 12.01.15, 23:42
Трішечки краси..)
- 11.01.15, 01:27
Питаєш, чи сумую за тобою?
Скажу, що ні, та це така брехня...
Без тебе почуваюсь сиротою
в цім світі, - де б і з ким я не була.
Все, як раніше, - я завждИ весела,
сама для себе прокладаю шлях,
розгладжую нерівності життєві,-
Та кожен крок вперед - як два назад.
Це відчуття: коли ти бачиш мрію,
але звертаєш в інший поворот,
розчавлюєш підошвами надію,
і відчай розриває твою плоть...
Як тільки ніч накриє сонне місто -
вовчицею я вию до небес,
бо відчуваю знов своє сирітство.
І хоч я з іншим, - я без тебе, без...
Він - вірний вовк,...але з чужої зграї,
який колись на бік мій перейшов.
Та знав би ти, як боляче буває
з чужих долонь приймати ту любов...
Напевно, потонув колись у бурю
моєї долі білий пароплав...
А ти іще питаєш,чи сумую...
Якби ти знав... Якби ти тільки знав...
(с) Надя Ковалюк
Скажу, що ні, та це така брехня...
Без тебе почуваюсь сиротою
в цім світі, - де б і з ким я не була.
Все, як раніше, - я завждИ весела,
сама для себе прокладаю шлях,
розгладжую нерівності життєві,-
Та кожен крок вперед - як два назад.
Це відчуття: коли ти бачиш мрію,
але звертаєш в інший поворот,
розчавлюєш підошвами надію,
і відчай розриває твою плоть...
Як тільки ніч накриє сонне місто -
вовчицею я вию до небес,
бо відчуваю знов своє сирітство.
І хоч я з іншим, - я без тебе, без...
Він - вірний вовк,...але з чужої зграї,
який колись на бік мій перейшов.
Та знав би ти, як боляче буває
з чужих долонь приймати ту любов...
Напевно, потонув колись у бурю
моєї долі білий пароплав...
А ти іще питаєш,чи сумую...
Якби ти знав... Якби ти тільки знав...
(с) Надя Ковалюк
Листівки Новорічні.
- 02.01.15, 20:05
http://persjado.za.pl/zyczenia/kartki/nowy_rok/1.htm
Потім на листівці тиснути на слово "Dalej" і слухати Симпатичного перегляду і гарного настрою
Різдвяні листівки.
- 24.12.14, 15:01
Сьогодні у католиків Вілія - Свята Вечеря.
Радісних спокійних всім Свят Різдва, а також миру і щастя в Новому році!!!
