Не займай мою душу...

Не займай мою душу...не треба,
Я не вбита тобою...жива.
Знаєш,я,на відміну від тебе,
Не кидаю на вітер слова.

Але,врешті,кому яке діло,
Що не справдив найбільшу із мрій?
Я дарую тобі своє тіло,
Але душу чіпати не смій!

Бо пече ще брехня,як кропива,
Бо слова не потрібні...мовчи.
Бо душа ще чекає на диво,
Та,нажаль,це вже будеш не ти.

У полоні мовчання німого-
Когось іншого в рай поведе.
Та нікого,ти чуєш,нікого
Не любитиме так,як тебе...

Я мовчання її не порушу
І вважатиму дивом із див,
Якщо інший любитиме душу,
Так,як ти моє тіло любив.

Не займай мою душу...не треба...
Я давно вже не вірю словам...
Знаєш,я,на відміну від тебе-
Кому-небудь...її...не віддам...

Автор: Надя Ковалюк