Міфологія: вигадки, перекручення і знищення джерел ч.7 (продо

  • 08.09.18, 17:42

МІФОЛОГІЯ: ВИГАДКИ, ПЕРЕКРУЧЕННЯ І ЗНИЩЕННЯ ДЖЕРЕЛ  

ч.7 (продовження з угодних московитам міфів)

 

В Москві писали    історію "римовано" 
  А не пішли писаки всі геть…

Важку черепашу ношу "передатовано"

На справжнє, чекала смерть!

Її писали монахи у мушлях майстерно!

 

Олії і фарби розводили світло, яскраво,

Щоб їх розуміли в пітьмі…

Так чорне лишилося    все це не здраво,

Тут не підходили пензелі…

Та скасувати минуле?  Не пройде диво!

 

Трикутне коло у квадранті еліптичнім?

Скіль ви не тужтесь    ні!

Життя подій історії в чорному квадраті, 
Ні! Не втискається у дні…

Бо з правдою таке, не можна порівняти.


І ця залежність ілюзорна й наркотична,

Правителів    усіх часів!

Їм кров народу заважає, до наших днів.

А правду не руби злодій,

Історію, як голку у мішку не заховати!

      * по слідах Василя Махна

 

          У сучасній історичній думці, існує думка, наприклад [46], що важливіші фальсифікації їсторії Росії, а як слідство, всієї Російської імперії, відбулися наприкінці XVIII століття з подачі імператриці Катерини ІІ, в яких вона брала безпосередню участь! Це так. Факти свідчать, вона особисто складала і редагувала свою власну «Історію Росії», правила історичні документи, складала власні копії, віддавала розпорядження на  підміну оригіналу, надала накази зі знищенням "опасних" документів та створенню фальшивок. На це вказували і деякі історики, і деякі особи причетні до тих дій. Все це так, свідчень цьому дуже багато, але чомусь на це не звертають уваги і досі, хоча відомі і оприлюднені головні мотиви:

·       Перебільшити велич Російської держави, вигородити міф о Київському походженні країни Моксель, не від якихось там татарських та фінських коренів, а справжніх європейьких та  ще і норманських. Хоч зараз вже твердо встановлено – це не так!

·       Відмежуватися від азійських та ординських плутанин, а московським правителям надати всі привілеї стародавнього благородства, великої і глибокої історії, сягаючої святого Риму та віри у  стародавні вірування. Недарма за царських часів вивчали латинську і грецьку мови та культуру.

·       Ослов’янення московітів та насаджене слов’янофільство дозволяло всім імперським брехунам сприяти відмиванню від моря крові та сатанинських дій державних узурпаторів і приховати все зло в століттях минулого.

Вже наводилися факти того, що правителі вважали історію "придворною шлюхою" яка зобов’язана прислужувати їх інтересам, вдягатися, роздягатися та малюватися таким чином, щоби царственим вкусам сподобалося… Саме для цієї косметики, що «Повість минулих літ» переписували 5 разів, що корегували історичні джерела в приємному володарям напрямку і нещадно нищили правду минулого.     А тепер згадайте пожари минулого, які чинили кожного разу коли, російськи загарбники вривалися у чужі володіння! Може це і випадковості, але дуже часто свідчать, насамперед заволодівали архівом, сховищем і бібліотекою, а після цього підпал… Негласно, був наказ, за яким робилися вказані дії. Але щодо переробок, все одне випливає! Приклади? Згадайте знищення Чигирина, коли зникли архіви гетьманів України, теж саме в Батурині, Спалення кітепкани (бібліотеки) в Кримському Бахчисараї, Бібліотеки в Казані та безліч подібних свідчень і все це тоді не здастся вам надуманою вигадкою! Можна було б навести безліч зниклих документів, спочатку наче зібраних у московських архівах, які  канули у літу.

        А щодо переробок то вони почалися, значно раніше Катерини, починаючи з московських царів,  потім імператора Петра І, і далі брехня і в дорадянські часи і в післярадянські. От і вважайте налице факт злочину, чи це все не заслуговує на увагу! Росія завжди була терористичною державою, завжди, від своїх пракоренів, від формування її монголоїдного обличчя і дотепер. [47]

        Перейдемо безпосередньо до продовження. Початок, тоді ще не Росії, а Московії був закладений басками Великого хана Золотої Орди, яки несли смерть і знущання, що князям тої Київської Русі, що народам які мешкали на її теренах! Ну не може бути (як його не називай) іго, підкорення, залежність, чи данина солодкою   скільки б не намагалися підмалювати історичну правду, що тодішні, що сучасні "від історії борзописці". Баскаки були лютими ворогами усіх русичів. Крові там було пролито неміряно… Скільки русичів полягло. Тому то перші московськи володарі ретельно переховували своє походження від татаро-монгольських баскаків, а вигадали свої корені від Київської Русі, київських князів та ще і рюріковичів. Хоча і перше, і друге, і третє – міф. Якби зараз сучасні московськи правителі дозволили ексгумацію перших московських царів і проведення ДНК-аналізу то все б стало на свої місця… Та зараз це неможливо – навіть академік багатьох неросійських академій, засновник ДНК-генеалогії (але в Росії лише професор) Анатолій Кльосов не вірить в таку можливість.  Адже ця наука вже поховала міфи про варягів і норманське походження Київських князів, про первинність на Русі хазар які заснували Київ, про монгола Тамерлана, а як дозволять порушить більшість міфів Московії та царів московітів, так "старанно напрацьованих віками"… І все одно – будь якій московській міф матиме кінець. Зараз [48] іде, боротьба за надання томосу автокефалії українській православній церкві. Деякі вважають це другорядним, Гундяєв же (МПЦ) за наданим з Кремлю наказом – майже із власної шкіри виліз. А все це тільки мова йде про відновлення попраної справедливості в історії… 

(далі буде)

 

ДЖЕРЕЛА:

25.     Вадим Ростов «Секретні дослідження», Аналітична газета.

26.     «Інтегральний тероризм московії», vgolos.com.ua, 14.11.2018

27.     «Томос: Вселенський патріарх призначив своїх екзархів у Києві», https://espreso.tv/news/ 09.07. 2018

За щойно минулим

  • 01.09.18, 20:59


ЗА ЩОЙНО МИНУЛИМ

(переклад вірша Р. Рождественського)

Як розкопати ще живих,

За стуком серця знаходити…

Уламки мармурові, вікові,

Усіх хто ліг під статуї вождів,

Не відпочив!

Та чути: Не спасайте нас!

Любіть, спасіть думки його…

Запас демагогічних фраз…

Не означає нині нічого!

 

Та як довести розміри брехні,

Чи плакати і знов страждати…

І голосити знов в пітьму:

  Дай руку, витягну…І чути:

   Ні, не може бути…

Не вірю, Нікому не вірю,

Лиш йому одному вовіки,

Із тим, хай краще я помру,

На факти ваші я плюю…

Від імені всього полка!

 

І все ж це нам звільнити тих,

Усіх, хто досі ще живий…

Живих ще досі. Переконати їх

Сліпих, глухих, але живих,

І досі!

Своєю біллю їх перемогти,

Щоби самим живими стати,

Дітей навчити і ростити,

Щоб в правді жити

На віки…

Міфологія не тільки фантазії та ще і кара ч.6

  • 28.08.18, 18:00
МІФОЛОГІЯ НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6


МІФОЛОГІЯ НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6
МІФОЛОГІЯ НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6
 

МІФОЛОГІЯ    НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6

(продовження вигаданих московстами міфів)

 

МОСКОВСЬКИЙ  ЦАР

 

Князь темряви   брехні в науці сочинитель.

Що скверни, що гріха і батько, й вчитель,

Моє усе! Цар мовить, влада нині скрізь моя!

Тут розкошую всюди, нині Я - і над всіма…

Він акі лев, ричить, бажая зразу поглотити,

І легко єретичній душі в темряві бродити.

Та там, в хулі, навіки грішники і загинають,

А каяття не буде    демон-цар забороняє.

 

Невідомий автор – монах,

датовано XVI сторіччям.

                                                 

Наведений вірш і супровідний текст старослов’янською, знайдено захованим у келії! Ще б пак, за усіма володарами, це була крамола, яка каралася смертною карою. Ні влада, ні церква не мирилися з такою відвертістю. 3-й Президент України Віктор Ющенко, як до початку свого правління так і зараз, все таки (за що йому шана) приділяв увагу відновленню історії. Ось його цитата: «Російська політика протягом 350 років (по відношенню до України і інших) — це політика дроблення. Забрати мову, пам'ять, культуру, церкву, вихолостити національний дух» означає нищення, геноцид. І цьому можна вірити! Залишимо позаду Олександра Невського та Дмитра Донського [39], [40], [41] брехня про яких отруювала розум і пам’ять всіх народів пострадянщини. Зараз вже багато публікацій, окрім Білінського, які зараз повністю компрометують ці постулати московської брехні. До того, тим, хто ще і досі стирчіть у полоні звичних міфів, наведу те, що поки широко невідомо – ніяких археологічних знахідок, які підтвердили б їх, досі не знайдено, а вони неодмінно, якби були правдою, повинні бути знайдені. Зате, накопичено багато свідчень, про їх штучність, та встановлено багато розходжень з фактами, завдяки закордонним науковим джерелам. Серед новітніх уточнень:

·       Завдяки ДНК-генеології остаточно поховано «міф о норманському походженні київських князів, та їх запрошення на Русь». А з цією дикунською побрехенькою воював ще М. Ломоносов і російські академіки тих часів!

·       Згідно з останніми дослідженнями, ніякого «льодового побоїща» і його слідів у вказаних міфом місцях, дослідами з новітніми технічними засобами, не виявлено. На це нема ніяких вказівок в історії  у тевтонів, балтів, шведів тих часів. Цілком вигадка з підкріпленням кінематографічною творчістю.

·       Щодо Куліковської битви – наступні зауваження: Мамай не мав ніякого відношення до Золотої орди і хан Тохтамиш воював разом з московітами. Місце битви тієї датировки виявлено поблизу Москви на так званій "кульковій пустоші" Мамай був темником Кримського хана.

·       Ніякого визволу від Золотої Орди після цього не було. Московські царі, до 1706 року за царювання  Петра І сплачували данину Кримському ханові, який володів ярликом на правління Московією!!! Та тільки у часи завоювання Криму і його підкорення ці васальські взаємини були скасовані…

 

      Перейдемо до теми царювання.

      Політика поза мораллю, так характеризує часи правління Івана Калити (Іоана І, іменованого татарами Кульханом) джерело [42], а все це можна поширити і на наступних правителів. Що стосуються давніх описів «татаро-монгольської навали», то зараз висловлюється дуже багато дивних і протилежних за змістом гіпотез, в яких ставиться питання – а чи було оте пресловуте іго взагалі [43]? А якщо було, то тоді хто кого гнобив? Князівства очолили богдиханові родичі, які мали до попередніх Київських та князів таке відношення, "як остання свиня до княжого коня" гризлися між собою за право, хто стане ближче до правителя Золотої орди і буде цілувати йому чоботи, щоби він надав ярлик збирати данину для саме йому, назватися князем, полюючи на своїх. Баскак, що збирає данину з князів, чи може він вважатися братом? Давнім, ще київським князям Русі, він таким не здавався! Такий може бути названим братом Богдихану Золотої орди, цілувати йому чобіт, віддано йому служити, як ординський баскак, гнобити сусідні князівства і збирати данину Богдиханові і собі на користь. Таким він насправді і був. Щоб вам не співали російські борзописці, а саме його прізвіське «Іван-Каліта» характеризує цю особу! Бо "каліта" за стародавнєю мовою означало  величезний шкіряний мішок для перевезення грошей та коштовностей. Він карбувався баскаківською печаткою – звідки і назва "карбованець", тобто робилося тиснення на шкірі. Зараз би називали просто  - інкасаторська торба. А його хазяїну – золотоординському прихвосню, услід неслися усі можливі та самі відчайдушні прокляття, на ті часи: «ірод», «зрадник», «татарський угодник», «шкіродер», «душогуб» та усі самі страшні на ті часи прокляття і відповідні побажання. Таким чином, держава "Велика Росія, ще з тих часів, коли її ще не було "виникла і завжди була, узурпаторською, терористичною державою, від своїх пракоренів, від формування її монголоїдного обличчя дотепер такою лишається" [44]. Щодо Івана Калити московських і радянських історичних джерел достеменно відомо: безліч разів перероблена «переписувачами історії»! "Можна тільки дивуватися, якщо там щось справжнє лишилося", [45]. Що можна відновити?

Відомо, що на півночі давніх київських володінь, завойовники татаро-монголи з’явилися після підкорення Великої Булгарії у 1237 році і поступово підкоряли тамошні князівства. Ні Москви, ні московітів, чи тої країни «Моксель» на ті часи не існувало!!!  Манюсенький наділ, якому надалі судилося стати Москвою виник не раніше 1272 року за велінням золотоординського хана Менгу-Тимура, для баскака що збирав для татар. Тобто Московське князівство, улус Золотої Орди, з'явилось не в часи Великого Київського князівства, а в часи татаро-монголів. Москва – є прямою наступницею Золотої Орди, а не Київської Русі. Лице – не те! Гени теж… . Наведу досить цікаву інформацію частково наведено у [46]:

«Вiдомо, що "чисто російське ім’я Іван" є калькою юдейського Йоанн. Потрапило воно до Московії одночасно із Казастаном з тюркских біблейських писань у ті часи, коли ординці приймали християнську віру. Причому за тюркським варіантом це ім'я писали та озвучували досить дивно - Йибан. Відомо що так звана "історія россії" утворювалася з брехні та вигадок! Одна із них - ким були ці Йибани». Може хтось і заперечиватиме, тоді вкажить писемний запис давньоруською, однією з слов'янських мов чи російською де були б Івани чи схожі інтерпретація цього імені!!! Пошукайте, пошукайте – все одне не знайдете!

А ось що вдалося про це розшукати поза російськими фейками:
1, Йибан І - його не знайдете ні в жодному довіднику з "чисто русской исторії"! Під таким ім'ям записано у хрещені, першого із  московитських християнських святих, молодший брат хана Бату, хан Мухаммед. Та цей хан прийняв монаший постриг у юному віці (вперше прийняв біьлейське ім'я але і не залишив нащадків. А ще відомо про нього, що саме йому належав найпівнічніший Юрт - Тотьменський.
2. Йибан ІІ - цей персонаж відомий з російських оповідів московських пропагандистів, як "Іван Каліта".  Цікаво дізнатися  - що перший московський історик Андрєй Івановіч Лизлов у своїй "Скіфській історії" взагалі не згадав ані про "Івана Каліту", ані про першого князя чи хана. (Ймовірно він сприймав цього московського бея (з 1322 року) як чергового баскака - намісника). Окрім сучасної кацапської брехні "Іван Каліта" своїм сучасникам був невідомий. Зате виявлено, добре відомий у арабських і перських істориків під своїм справжнім ім'ям - Кутлубуги, або Кельдібека. Московські ізискателі стверджують, що "Каліта" "надів золотой ошийник на васалів Орди". Тут може і праві, бо Кутлубуга був одним із наймогутніших чиновників хана Узбека.
3. Йибан ІІІ, за татарською відомо хан Якуб. молодший син Улу-Мухаммеда, онук Тохтамиш-хана. Перший і останній правитель новоутвореного Московського бейлика. Прийшов до влади за підтримки Литви і двоюрідного брата Менглі-Герая. Зрадив свого сюзерна - Литву і перейшов у підпорядкування Османської імперії. Фактичний фундатор Московії.
4. Йибан IV. Онук хана Якуба. Невдаха і лузер. За його правління османи крутили у московітів, як хотіли. Саме турецькі війська разом з Йибана IV знищили Казанське царство - союзника Персії, ще і Астраханське (з тієї ж причини), нарешті вони винищили Новгород із усім населенням. Бейлик Московія був плацдармом для наступу османів на Європу! Далі вже Лівонська війна в якій командуачами московитського ополчєння виступали турецькі офіцери, а основною ударною силою - турецькі загони.
За спробу незаконно привласнити титул Великого хана (царя), Йибан №4 був зміщений з престолу, а піддані, ті що присягнули йому страчені (бл 1 000 000 осіб) - так звана "Опричіна". Роковою, для невдахи, була невдала спроба підробити мирну угоду із Стефаном Баторієм. Османи бідолаху отруїли.
5. "Йибан V" ніколи ніяких посад не займав. З дитинства перебував у буцигарні. Саме його надалі використали і для прикриття перших чотирьох. Хоча цей "Іван №5" насправді ніякого відношення до чінгізідів не мав.»

Як вам знайдене, з історичних тюрських джерел! Відданим московитам ця інформація дуже шкідлива, бо не дай боже, зпровокує ще "ядерну війну за монгольську спадщину". Вибачте, ті  хто буде знайомитись з цією "фривільністю" автора, не втримався – шуткував!

Важко було збирачу ординської данини Івану І, та насправді царем він не був. Та навіть і нащадком київських князів не міг бути – вигадки про нього створені вже значно піздніше  і був він для справжніх русичів, як вищезгадано татарським Кульханом, чи Калітою, як це вам подобається, нав'язаним правителями Золотої орди баскаком. Негідником для народу та і справжніх князів - «ірод», «зрадник», «татарський угодник», «шкіродер», «душогуб». Ніякий не «збирач земель руських», отой злий татарин, тать, для нього саме підходяще слово.

Щодо Івана ІІІ, та ж сама плутанина, ніякий це не нащадок київських князів, а молодший син татарина Улу-Мухаммеда, онук Тохтамиш-хана, двоюрідний брат хана Менгли-Гірея. І цей ніби збирач, використав щоразу Золотоординську силу та війська Кримського хана для підкорення і гноблення сусідів. Це при ньому вперше програв Казанський улус…

Цікаві матеріали супроводжують постать Івана ІV, який возвели борзописці в "Івана Грозного". Насправді  вся Європа називала його "Ioan horrible"    ужасний, безумний, а не "Іоan Terrible"    грозный. Подивиться в оригіналі перших істориків, іноземні джерела та зараз доступного Валишевського. На сьогоднішній день  існує безліч доказів того, що протягом століть, починаючи з XVI Московія, далі вже Росія намагалися всім: вланому народові, так званим, браттям, підкореним втулмачити вигадку, що росіяне    беруть початок від Київської Русі – колиски трьох братніх народів – російського, українського та білоруського і що росіяни, за законом «старшебратства» мають право на спадщину Київської Русі. Ця жалюгідна брехня і дотепер живе в російській історіографії. Та .досі державні діячи Росії, також «п’яті колони» Україні і сусідів, намагаються зберегти цю брехню, чи якось пристосувати її до нових умов. Неменшими стараннями є спроби закріпити ведуче положення російської сатанинської церкви.

Про це і подальші російські міфи дивиться далі.

(продовження буде)

 ДЖЕРЕЛА:

25.  «Александр Невський - справжня історія», zmi/12311

26.  «Чи була перемога Олександра Невського?», https://gazeta.ua/articles/history/431953 , 18.04.2012

27.  Ігор Ткач «Таємниці Куликовської битви», 2.03.2017

28.  «Иван Калита - политика вне морали», https://topwar.ru/12958-ivan-kalita-politika-vne-morali.html

29.  «Татаро-монгольське іго міф чи дійсніть», https://onpress.info/tataro-mongolske-igo 100097

30.   «Учи неложними устами сказати правду» Ярослав Дашкевич, К.: Темпора, 2011.

31.  «Откуда єсть, пошлі "русскіє Івани"», Іван Безимянний,

Міфологія не тільки фантазії та ще і кара ч.6

  • 28.08.18, 18:00
МІФОЛОГІЯ НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6


МІФОЛОГІЯ НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6
МІФОЛОГІЯ НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6
 

МІФОЛОГІЯ    НЕ ТІЛЬКИ ФАНТАЗІЇ ТА ЩЕ І КАРА ч.6

(продовження вигаданих московстами міфів)

 

МОСКОВСЬКИЙ  ЦАР

 

Князь темряви   брехні в науці сочинитель.

Що скверни, що гріха і батько, й вчитель,

Моє усе! Цар мовить, влада нині скрізь моя!

Тут розкошую всюди, нині Я - і над всіма…

Він акі лев, ричить, бажая зразу поглотити,

І легко єретичній душі в темряві бродити.

Та там, в хулі, навіки грішники і загинають,

А каяття не буде    демон-цар забороняє.

 

Невідомий автор – монах,

датовано XVI сторіччям.

                                                 

Наведений вірш і супровідний текст старослов’янською, знайдено захованим у келії! Ще б пак, за усіма володарами, це була крамола, яка каралася смертною карою. Ні влада, ні церква не мирилися з такою відвертістю. 3-й Президент України Віктор Ющенко, як до початку свого правління так і зараз, все таки (за що йому шана) приділяв увагу відновленню історії. Ось його цитата: «Російська політика протягом 350 років (по відношенню до України і інших) — це політика дроблення. Забрати мову, пам'ять, культуру, церкву, вихолостити національний дух» означає нищення, геноцид. І цьому можна вірити! Залишимо позаду Олександра Невського та Дмитра Донського [39], [40], [41] брехня про яких отруювала розум і пам’ять всіх народів пострадянщини. Зараз вже багато публікацій, окрім Білінського, які зараз повністю компрометують ці постулати московської брехні. До того, тим, хто ще і досі стирчіть у полоні звичних міфів, наведу те, що поки широко невідомо – ніяких археологічних знахідок, які підтвердили б їх, досі не знайдено, а вони неодмінно, якби були правдою, повинні бути знайдені. Зате, накопичено багато свідчень, про їх штучність, та встановлено багато розходжень з фактами, завдяки закордонним науковим джерелам. Серед новітніх уточнень:

·       Завдяки ДНК-генеології остаточно поховано «міф о норманському походженні київських князів, та їх запрошення на Русь». А з цією дикунською побрехенькою воював ще М. Ломоносов і російські академіки тих часів!

·       Згідно з останніми дослідженнями, ніякого «льодового побоїща» і його слідів у вказаних міфом місцях, дослідами з новітніми технічними засобами, не виявлено. На це нема ніяких вказівок в історії  у тевтонів, балтів, шведів тих часів. Цілком вигадка з підкріпленням кінематографічною творчістю.

·       Щодо Куліковської битви – наступні зауваження: Мамай не мав ніякого відношення до Золотої орди і хан Тохтамиш воював разом з московітами. Місце битви тієї датировки виявлено поблизу Москви на так званій "кульковій пустоші" Мамай був темником Кримського хана.

·       Ніякого визволу від Золотої Орди після цього не було. Московські царі, до 1706 року за царювання  Петра І сплачували данину Кримському ханові, який володів ярликом на правління Московією!!! Та тільки у часи завоювання Криму і його підкорення ці васальські взаємини були скасовані…

 

      Перейдемо до теми царювання.

      Політика поза мораллю, так характеризує часи правління Івана Калити (Іоана І, іменованого татарами Кульханом) джерело [42], а все це можна поширити і на наступних правителів. Що стосуються давніх описів «татаро-монгольської навали», то зараз висловлюється дуже багато дивних і протилежних за змістом гіпотез, в яких ставиться питання – а чи було оте пресловуте іго взагалі [43]? А якщо було, то тоді хто кого гнобив? Князівства очолили богдиханові родичі, які мали до попередніх Київських та князів таке відношення, "як остання свиня до княжого коня" гризлися між собою за право, хто стане ближче до правителя Золотої орди і буде цілувати йому чоботи, щоби він надав ярлик збирати данину для саме йому, назватися князем, полюючи на своїх. Баскак, що збирає данину з князів, чи може він вважатися братом? Давнім, ще київським князям Русі, він таким не здавався! Такий може бути названим братом Богдихану Золотої орди, цілувати йому чобіт, віддано йому служити, як ординський баскак, гнобити сусідні князівства і збирати данину Богдиханові і собі на користь. Таким він насправді і був. Щоб вам не співали російські борзописці, а саме його прізвіське «Іван-Каліта» характеризує цю особу! Бо "каліта" за стародавнєю мовою означало  величезний шкіряний мішок для перевезення грошей та коштовностей. Він карбувався баскаківською печаткою – звідки і назва "карбованець", тобто робилося тиснення на шкірі. Зараз би називали просто  - інкасаторська торба. А його хазяїну – золотоординському прихвосню, услід неслися усі можливі та самі відчайдушні прокляття, на ті часи: «ірод», «зрадник», «татарський угодник», «шкіродер», «душогуб» та усі самі страшні на ті часи прокляття і відповідні побажання. Таким чином, держава "Велика Росія, ще з тих часів, коли її ще не було "виникла і завжди була, узурпаторською, терористичною державою, від своїх пракоренів, від формування її монголоїдного обличчя дотепер такою лишається" [44]. Щодо Івана Калити московських і радянських історичних джерел достеменно відомо: безліч разів перероблена «переписувачами історії»! "Можна тільки дивуватися, якщо там щось справжнє лишилося", [45]. Що можна відновити?

Відомо, що на півночі давніх київських володінь, завойовники татаро-монголи з’явилися після підкорення Великої Булгарії у 1237 році і поступово підкоряли тамошні князівства. Ні Москви, ні московітів, чи тої країни «Моксель» на ті часи не існувало!!!  Манюсенький наділ, якому надалі судилося стати Москвою виник не раніше 1272 року за велінням золотоординського хана Менгу-Тимура, для баскака що збирав для татар. Тобто Московське князівство, улус Золотої Орди, з'явилось не в часи Великого Київського князівства, а в часи татаро-монголів. Москва – є прямою наступницею Золотої Орди, а не Київської Русі. Лице – не те! Гени теж… . Наведу досить цікаву інформацію частково наведено у [46]:

«Вiдомо, що "чисто російське ім’я Іван" є калькою юдейського Йоанн. Потрапило воно до Московії одночасно із Казастаном з тюркских біблейських писань у ті часи, коли ординці приймали християнську віру. Причому за тюркським варіантом це ім'я писали та озвучували досить дивно - Йибан. Відомо що так звана "історія россії" утворювалася з брехні та вигадок! Одна із них - ким були ці Йибани». Може хтось і заперечиватиме, тоді вкажить писемний запис давньоруською, однією з слов'янських мов чи російською де були б Івани чи схожі інтерпретація цього імені!!! Пошукайте, пошукайте – все одне не знайдете!

А ось що вдалося про це розшукати поза російськими фейками:
1, Йибан І - його не знайдете ні в жодному довіднику з "чисто русской исторії"! Під таким ім'ям записано у хрещені, першого із  московитських християнських святих, молодший брат хана Бату, хан Мухаммед. Та цей хан прийняв монаший постриг у юному віці (вперше прийняв біьлейське ім'я але і не залишив нащадків. А ще відомо про нього, що саме йому належав найпівнічніший Юрт - Тотьменський.
2. Йибан ІІ - цей персонаж відомий з російських оповідів московських пропагандистів, як "Іван Каліта".  Цікаво дізнатися  - що перший московський історик Андрєй Івановіч Лизлов у своїй "Скіфській історії" взагалі не згадав ані про "Івана Каліту", ані про першого князя чи хана. (Ймовірно він сприймав цього московського бея (з 1322 року) як чергового баскака - намісника). Окрім сучасної кацапської брехні "Іван Каліта" своїм сучасникам був невідомий. Зате виявлено, добре відомий у арабських і перських істориків під своїм справжнім ім'ям - Кутлубуги, або Кельдібека. Московські ізискателі стверджують, що "Каліта" "надів золотой ошийник на васалів Орди". Тут може і праві, бо Кутлубуга був одним із наймогутніших чиновників хана Узбека.
3. Йибан ІІІ, за татарською відомо хан Якуб. молодший син Улу-Мухаммеда, онук Тохтамиш-хана. Перший і останній правитель новоутвореного Московського бейлика. Прийшов до влади за підтримки Литви і двоюрідного брата Менглі-Герая. Зрадив свого сюзерна - Литву і перейшов у підпорядкування Османської імперії. Фактичний фундатор Московії.
4. Йибан IV. Онук хана Якуба. Невдаха і лузер. За його правління османи крутили у московітів, як хотіли. Саме турецькі війська разом з Йибана IV знищили Казанське царство - союзника Персії, ще і Астраханське (з тієї ж причини), нарешті вони винищили Новгород із усім населенням. Бейлик Московія був плацдармом для наступу османів на Європу! Далі вже Лівонська війна в якій командуачами московитського ополчєння виступали турецькі офіцери, а основною ударною силою - турецькі загони.
За спробу незаконно привласнити титул Великого хана (царя), Йибан №4 був зміщений з престолу, а піддані, ті що присягнули йому страчені (бл 1 000 000 осіб) - так звана "Опричіна". Роковою, для невдахи, була невдала спроба підробити мирну угоду із Стефаном Баторієм. Османи бідолаху отруїли.
5. "Йибан V" ніколи ніяких посад не займав. З дитинства перебував у буцигарні. Саме його надалі використали і для прикриття перших чотирьох. Хоча цей "Іван №5" насправді ніякого відношення до чінгізідів не мав.»

Як вам знайдене, з історичних тюрських джерел! Відданим московитам ця інформація дуже шкідлива, бо не дай боже, зпровокує ще "ядерну війну за монгольську спадщину". Вибачте, ті  хто буде знайомитись з цією "фривільністю" автора, не втримався – шуткував!

Важко було збирачу ординської данини Івану І, та насправді царем він не був. Та навіть і нащадком київських князів не міг бути – вигадки про нього створені вже значно піздніше  і був він для справжніх русичів, як вищезгадано татарським Кульханом, чи Калітою, як це вам подобається, нав'язаним правителями Золотої орди баскаком. Негідником для народу та і справжніх князів - «ірод», «зрадник», «татарський угодник», «шкіродер», «душогуб». Ніякий не «збирач земель руських», отой злий татарин, тать, для нього саме підходяще слово.

Щодо Івана ІІІ, та ж сама плутанина, ніякий це не нащадок київських князів, а молодший син татарина Улу-Мухаммеда, онук Тохтамиш-хана, двоюрідний брат хана Менгли-Гірея. І цей ніби збирач, використав щоразу Золотоординську силу та війська Кримського хана для підкорення і гноблення сусідів. Це при ньому вперше програв Казанський улус…

Цікаві матеріали супроводжують постать Івана ІV, який возвели борзописці в "Івана Грозного". Насправді  вся Європа називала його "Ioan horrible"    ужасний, безумний, а не "Іоan Terrible"    грозный. Подивиться в оригіналі перших істориків, іноземні джерела та зараз доступного Валишевського. На сьогоднішній день  існує безліч доказів того, що протягом століть, починаючи з XVI Московія, далі вже Росія намагалися всім: вланому народові, так званим, браттям, підкореним втулмачити вигадку, що росіяне    беруть початок від Київської Русі – колиски трьох братніх народів – російського, українського та білоруського і що росіяни, за законом «старшебратства» мають право на спадщину Київської Русі. Ця жалюгідна брехня і дотепер живе в російській історіографії. Та .досі державні діячи Росії, також «п’яті колони» Україні і сусідів, намагаються зберегти цю брехню, чи якось пристосувати її до нових умов. Неменшими стараннями є спроби закріпити ведуче положення російської сатанинської церкви.

Про це і подальші російські міфи дивиться далі.

(продовження буде)

 ДЖЕРЕЛА:

25.  «Александр Невський - справжня історія», zmi/12311

26.  «Чи була перемога Олександра Невського?», https://gazeta.ua/articles/history/431953 , 18.04.2012

27.  Ігор Ткач «Таємниці Куликовської битви», 2.03.2017

28.  «Иван Калита - политика вне морали», https://topwar.ru/12958-ivan-kalita-politika-vne-morali.html

29.  «Татаро-монгольське іго міф чи дійсніть», https://onpress.info/tataro-mongolske-igo 100097

30.   «Учи неложними устами сказати правду» Ярослав Дашкевич, К.: Темпора, 2011.

31.  «Откуда єсть, пошлі "русскіє Івани"», Іван Безимянний,

Міфологія плоди московських фантазій ч.5

  • 28.08.18, 08:36
МІФОЛОГІЯ ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5

МІФОЛОГІЯ    ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5
МІФОЛОГІЯ    ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5
 

МІФОЛОГІЯ    ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5

(продовження історичної низки московських міфів)

 

Від брехеньок ніхто не вмирає,

Мабуть правда у тому все ж є.

Та чого все в душі завмирає

І брехня добру дружбу псує?

Та й довіра уся пропадає,

І симпатії більше нема.

Та і людяність якось зникає,

У стосунки приходить зима.

То чи варто людині брехати,

Краще правда, хоч може й гірка.

Треба совість і людяність мати,

І щоб правда, як сильна ріка…

             Надія Красоткіна

 

У попередніх публікаціях було зазначено, що московська історія ціла низка брехливих міфах, які не тільки подекуди викривлені, а часто підмінені фантастичними вигадками, які аж ніяк не відповідають історичним фактам! Аргументи? А їх безліч, наведемо деякі:

·       У готського історика Йордана (якого дуже старанно обминають "творці московської історії") в його відомій всьому світові, окрім росіян, праці "Getica" 551 р.н.е. вказано: землі (які згодом, вже після монгольської навали, отримали назви, Московське князівство, Володимирське, Суздальське, Рязанське, тощо) це прадавні терена фінських племен: меря, мурома, мещера, весь та інші. Після ординських часів там змогли б з’явиться ще і татарські (тюркські) додатки з Поволжя. З якого такого боку вони могли стати руськими, орусечиними чи росіянами? На це науково, хоч як ґрунтовану відповідь знайти не можна!!! Вихід – один, назви Росія, росіяне поцуплені.

·       На якій підставі надумані були "великороси", "малороси", "білоруси", тощо… Такщо панове росіяне, якщо бажати бути чесними, вам доведеться визнати та довести «панові Путлерові, що всі ваші і давні, і сучасні вигадки про якусь "новоросію" і "руський мир" на Кавказі, Криму, Подністров’ї, України – не більш, як фейк та блеф»!

·       А як вам цитата Карла Маркса: «здивована Європа, на початку правління Івана ІІІ, ледь що знала про існування Московії, яка затиснута далеко, між литовцями Балтії і татарами Сибірського Тартару, була приголомшена раптовою появою на її східних кордонах величезної держави, сам султан Баязид, перед яким Європа тремтіла, вперше почув незрозумілу мову московіта». Дуже цікаве продовження «Неясно, яким же це чином, невідомому Івану ІІІ вдалося зробити такі велетенські справи? Чи був він героєм, схожим на Атилу чи Чингіза? Самі російські історики зображують його явним боягузом».

·       Великий мандрівник часів Людовика ІХ, Гійом де Рубук – гість хана Сартаха пише: «На півночі його володінь величезні ліси, в яких живуть два роди людей, а саме: Моксель, де не мають ніяких законів, справжні язичники. Міст не будуть, живуть гуртом в маленьких хатинах у лісі. Їх Володаря і більшість людей вбили Тевтони. Татари вели їх разом з собою на Тевтонів, мокселі надіються на тевтонів, що ті їх звільнять від рабства Татар... Якщо хто спить з дружиною іншого, той не журиться за це, вони не ревниві. Ще далі живуть меря, що чтуть Магомета на березі ріки Ітіль. Та перевершує своїми розмірами все, що я бачив! Тече з півночі з Великої Булгарії на південь де впадає в величезне озеро, що тягнеться на 4 місяці шляху. Тут дві річки, Танаїс і Ітіль, та відстоять один від одного на 10 денних переходів. Танаїс впадає в море Понта. На півдні великі гори, перед якими живуть черкеси і алани, які сповідують християнську віру та все ще борються проти татар».

·       «Феномен перетворення Московського князівства в Росію з якоїсь загадкової причини наполегливо вважають за краще не помічати. Між іншим, на самому початку цього шляху невелике лісове князівство навіть не володіло політичною незалежністю». Як могло відбутися перетворення баскаків у монархи найбільшої держави Європи, яка претендує на гегемонію і диктує свою волю сусідам… Відповідь одна: брехня, крадіжки, підступність, вбивства і віроломність (обміркуйте семантику цього слова "ламати віру"), чи не відповідь на те що відбувалося, спочатку зрада – баскаки, здирницто з братів князів, як не вдалось орда допоможе!

·       Багато сучасників і істориків тих часів (іноземців і власних констатували: «Він не відрізнявся ані відвагою, ані хоробрістю, зате вмів чудово користуватися обставинами. Прагнув надати своїй державі суворо самодержавний лад, придушити в ньому давні ознаки свободи, як політичної, так і приватної. Сила його влади переходила в азіатський деспотизм, що перетворює всіх підлеглих в боязких і безмовних рабів. Літописи більш не повідомляли про радах князя з боярами - всі рішення він приймав одноосібно. Його варварські страти розвивали в народі жорстокість і грубість, безмірна жадібність сприяла не збагаченню, а зубожінню краю».  

Якщо з нинішніх джерел чи укорінених поглядів знайдете інше, знайте перед вами брехня від претензій на гегемонію з метою відбілення перед сусідами та замилювання очей громадянам владою… До того ж, всі московські царі, аж до Петра І сплачували данину "своїм властелинам", останнім в цій низці був Кримський хан. Спалюючи Бахчисарай ще намагалися знайти і знищити ярлик у Кримського хана - "Шагін-Гірея", вже у XVIII сторіччі! Щось не зустріти у російських історичних підручниках цього факту. Може тому сучасні рашки у Криму та Московські хазяї – мовчать з цього приводу.

 «Достовірних даних про раннє дитинство Івана III не збереглося!» Подивиться на стародавню гравюру Івана ІІІ. Хіба це російська фізіономія. Звичайно це пуста формальність, а не наука, та будь який фізіономіст скаже, що русами тут не катить і буде прав, ще і стереотип поведінки описаний сучасниками підтвердить "погляд кинь, співай чи стой, може й цар, але не той"  Подекуди зустрічалися згадки, що він походить від татар, що були сусідами але володарями (швидше за все, він виховувався при дворі, але і норови всім відомі). Однак подальші події круто змінили долю спадкоємця престолу. 7.07.1445 року військо великого князя Василя II зазнало нищівної поразки від потужного війська під командуванням татарських царевичів Мамутяка і Якуба (синів хана Улу-Мухаммеда). Поранений князь потрапив в полон, а влада в державі тимчасово перейшла до старшого в роду нащадків Івана Калити — князю Дмитру Шемяке. Багато перекручень привели до зростання плутанини в князівстві, ситуацію посилив пожежа в Москві. Факт що баскак Іоан ІІІ, отримав ярлик на княжіння, цілуючи чоботи хана Золотої Орди відомий. З 1497 р. гербом держави став візантійський герб - двоголовий орел. Але тут навмисно приховано той факт що цей двоголовий орел, задовго до цього від Візантії дарован монгольському Богдиханові разом з титулом "василевс" та ще пурпурною мантією. Двоголовий орел був поширеним символом у татар Золотій Орді під час розширення їх володінь. Зображення двоголового орла почали карбуватися на мідних монетах часів Узбек-хана та Джанібека (1313—1357). Пишний церемоніал коронації онуку Івана III, а не йому в 1498 р. вперше). Змінилася титулатура - "великий князь всея Русі", самодержець. Взагалі то вважати, його, та і надалі всіх нащадків до Іоанна IV і далі не можна було царями. Бо заперечень цьому фактові дуже багато, є ціла низка обставин… «Політика Івана ІІІ і послідовників, аж до політики сучасної (пострадянської) московської імперії є не просто схожими, а й тотожніми…» [34]. Навіть Кара-мурза, відомий нам як Карамзін у своїй праці [35] писав «історія, кажуть, сповнена брехні»

«Московія за Івана ІІІ залишилася жорстоким завойовником сусідів [34]», а не збирачем земель, а якщо і збирачем то не своїх, а якщо і своїх, то не руських бо Русь не там, а якщо вважати, названі потім Росією землі Руссю, то прав на ці землі збирачі не мали. Як би там не було, то відбирали ті землі за допомогою татар, і хоч князі порою і були родичами та навіть братами, звались вони там: злодіями, завойовниками, грабіжниками, татями чи бусурманами. І вся історія була покритими цими кривавими словами та битвами «де кров текла ріками». Тим хто вважає наведене за перебільшення знову наведу К.Маркса «Політика Росії незмінна… підкорити світ і правити в ньому – є і буде незмінною, а панславізм лише одна з форм, за    якими або кров, або брехня і загарбництво».

Особливості княжіння Іоана ІІІ, і далі до Іоанна IV, буде викладено далі.

(продовження буде)

ДЖЕРЕЛА:

32.  «Історія Росії до кінця XVII століття»,

33.  «Інтегральний тероризм Московії», http://vgolos.com.ua/blogs/

34.  «Країна Моксель, або Московія» кн.1, В. Білінський

35.  «Історія держави Російської» Н.Карамзін

36.  «История России с древнейших времен.» С. Соловьев.

37.  «Курс російської історії» С.Соловйов

38.  «Історія російская» В.Татіщев

 

МІФОЛОГІЯ    ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5
МІФОЛОГІЯ    ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5
МІФОЛОГІЯ    ПЛОДИ МОСКОВСЬКИХ ФАНТАЗІЙ ч.5

Міфологія -- плоди за наказом ч.4

  • 05.08.18, 14:11
МІФОЛОГІЯ -- ПЛОДИ ЗА ЗАКАЗОМ

МІФОЛОГІЯ -- ПЛОДИ ЗА ЗАКАЗОМ
МІФОЛОГІЯ -- ПЛОДИ ЗА ЗАКАЗОМ
 

МІФОЛОГІЯ -- ПЛОДИ ЗА НАКАЗОМ ч.4

(продовження історичної низки московських міфів)

 

Царі з Московії повикрадали все:

Російську назву, і релігію, і землі,

Баскаки викрали корону та і герб,

Хоча були і злі, жадобні, й темні!!!

«пісемна книга Твері»,1685, РГАДА

 

Вислів за вищенаведеним 4-стишшям (звичайно, невіршовано староруською мовою), знайшли не так вже  давно, та мабуть він не дуже припав до вподоби імперським поклонникам, тому миттєво зник із знахідок.

Тверські князі, як і новгородці, були одними із самих завзятих ворогів Московії. Нехай вважають епіграф, нічим не підтвердженим наклепом, та в будь якому випадку, там закарбований концентрат правди.

Подивиться перераховане нижче:

·       Московія не мала ніякого приємницького права вважати себе царями. Ніякими рюриковичами, чи спадкоємцями Київських князів вони не могли бути, тільки міфи. Останнім часом за допомогою  ДНК-генеології остаточно вбито гвоздя в норманську гіпотезу появи русичів, за яку ледве не поплатився російський геній Михайло Ломоносов та академіки історики тих часів, що повстали проти гіпотези Мюллера. Царями, що отримали титул від Візантії, Риму, Богдихана, Золотої орди московити не були, як і Москви. Перші царі Болгарський Борис І і деякі наведені нижче.

·       Цар (від цьсарь, цесарь, лат. сaesar, грец. кайсар, нім. кайзер) - один з титулів монарха. Першим правителем, який прийняв титул «цар», болгарський князь Борис I у 865 роціі. Другим рівним Візантийському титулу «базилевс» володів Київський князь Володимир Святославович, який у 989 році вимусив Візантийського імператора виконати дану батькові обіцянку, той видав свою як тоді казали «порфіроносну сестру» Анну заміж за себе, таким чином став в один рівень з Візантійським імператором та імператором «Священої Римської імперії».

·       Саме з князем Володимиром Святославовичем пов’язують хрещення Русі! Інші свідчення хрещення Русі пов’язують з більш давніми подіями: Аскольдом чи княгинею Ольгою. Нічого дивного тут нема, прийняття нової віри ще в державі Антів, що за Київської Русі, відбувалося з величезним спротивом і трагічними наслідками, а остаточно закріпилося вже наприкінці Х – початку ХІ століть до першої появи монголів на сході Європи.

·       Після Київських князів Х, ХІ ст.. Золотоординськи Богдихани стали Третіми владиками, отримали  від Візантії визнання владик [30], але відбувалося вже це під іншим ракурсом. Для Богдихана, який вважався намісником Бога на Землі, а часом і Трьох Світів додатковий титул означав одне владика христіян. У 1267 році Менгу – Тимур вимогу на визнання його вселенським господарем і війська Орди готувалися до захоплення Константинополя, а у 1269 завершилися домовленістю. Багато ханів стали васмлевсами. Монголи визнавали по свойому тільки ярлик. Багато золотоординських ханів поріднілися з Василевсами, це для них – теж було зрозумілим. Майже 200 років Золота Орда і Візантія царювали в мирі.    

·       Менгу – Тимур після 1271 року і став законним царем "московського християнства". Благословіння Константинопольського Патріарха та Богдихана дозвіл обом вважатися наймогутнішими державами Євразії, а їх спільна могутність гарантія непорушності існування. Було і багато випадків для того, щоби демонструвати взаємодопомогу. Поки процвітала Золота Орда ніщо не загрожувало Візантії. Мабуть саме це спасло Європу від Монгольської навали і було перепоною поширення мусульманам!

·       А ось вірні служки хана Золотої Орди – Великі князі Московії, цілувальники чобота хана, до Івана ІІІ і до Івана ІV, вимушені були стримувати свої зазіхання. Перший з них, одружився другим браком  з Зоєю (Софією) Палеолог, але цей брак був морганатичним, тобто не давав прав на царювання, зате послужив закріпленням у Московії християнства! У 1547році Іван ІV Грозний наважився на царювання у Московському князівстві! А ось церква донині використовується гундяєвською МПЦ у складенні московських міфів для сучасного оболванювання.

·       У 1721 році  Петро І, також без будь яких підстав, вкрав назву Росія – бо так зручніше та вагоміше, і присвоїв титул імператор Всеросійський, але слово цар продовжувало повсюдно використовуватися, особливо на Заході, стосовно до російського монарха, а згодом, продовжувало входити ще у повний титул, як складова частина для вагомості. Докладніше про ці і інші міфи далі.   

(далі буде)

 

ДЖЕРЕЛА:

25.  «Царь или Сар - древний титул правителей Орды», http://rusukraine.com/

26.  «За что Михаил Ломоносов был приговорен к смертной казни?», 29.11.12

27.  «Розкол християнства», http://www.jnsm.com.ua/h/07201054Q/

28.  «Білінський В. Країна Моксель, або Московія, кн.2

29.  «Білінський В. Країна Моксель, або Московія, кн.3

30.  «Цар – почесний додатковий титул ханів Золотої Орди», YouTub: Tzar

31.   «Степенна книга царського родословія за найдавнішими джерелами», ІІРАУ (Сиб.в), С-ПДУ, ДІМ, Los Angeles Universiti

ПІШОВ ХАЗЯЇН – МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ (продовження московських міфів)

  • 02.08.18, 19:30
ПІШОВ ХАЗЯЇН – МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ

ПІШОВ ХАЗЯЇН – МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ
ПІШОВ ХАЗЯЇН – МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ
 

ПІШОВ ХАЗЯЇН – МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ

(продовження московських міфів)

 

Мабуть, немає в світі народу, що про нього світ знає менше, ніж про народ московський. І цілком певно немає в світі народу, про якого світ має більш помилкову уяву, ніж про народ московський та про його державу.

                                                                 Павло Штепа

 

У попередніх публікаціях: http://h.ua/story/444844/, http://h.ua/story/444976/ розкрито та доказано, росіяни шельмували правду історії, головний чинник, що минулих манкуртів, що нинішніх хазяїв Росії, яким так кортить мати велич, якої ніколи справді то не було. Достеменну правду зараз важко дізнатися! Залишаються тільки надії на майбутні, ретельні перевірки і порівняння з надійними записами.

Починати історію Росії з Київської Русі – справжнє кощунство, історична крадіжка, на лице були всі риси лихоїмства:

·       Вкрали давню історичну назву народу з багатьма тисячоліттями традицій та культури, лише трішки відкоригувавши історичне поняття руси, яке їм аніяк не належало. Навіть поняття московіти та місто Москва не могли виникнути раніше 1272 року, а землі де потім будували столицю Росії належали ще волзському татарину Кучці.

·       Створили претензію на справжню історичну велич, привласнивши прадавню історію русів – з тисячолітньою історією. Насправді навіть ярлик (письмове повеління Великого хана з печаткою) на право сбору податків (данини) отримано було у 1327році. Тобто це було право грабувати, збирати податки і карати непокору від імені Великого Хана Золотої Орди….

·       Цілували чоботи Батия і Великих ханів Золотої орди, своїх полновласних хазяїв - повелителів, "вимолили у спадок "право баскаків" - принижувати давноруських князів, збирати податі монголам та грабувати свій народ. Формально право одноосібно правити завойованими князівствами належало спочатку Батиєві, і надалі Великим ханам Золотої Орди та її нащадкам.

·       Спочатку баскаки з їх мешканням належали територіально Ростово-Суздальському князівству, але вже після завоювання монголами Володимира баскак перебував у Володимирі. У першому монгольському перепису Володимирського князівства (самі розумієте важливий документ для зібрання данини) у  1237..1238, у другому 1254..1258 згадок про Москву, тим більше про Московію ні в прямому, або ж і у перейменованій назві не було. Згадка про неї, як невелике баскакське поселення з’явилось тільки у 1272 році з і згадкою про дозвіл Золотоординського хана.

·       Справжня дата заснування Москви і появи на білому світі московітів, відбулася у 1272 за дозволом  які за Штепою означають "гниле болото", а за Белинським "країною Моксель". Як незначне поселення у складі Володимирівського князівства Москва перебувала до 1363 чи 1367 року, коли баскаки все ж отримали за відданість монголам і цілування чобота право називатися "Великим князем Володимира", помітьте, ще не "Великим князем Московії". Початком Московії і Великого князя Московського можна вважати тільки 1432 рік!!!

·       Ось тут вам, раніше не роскопана правда історії. Історія держави ще "неросійської, але московської" починається через двісті років після Монгольської навали, причому, Московія хоч вже і фігурує у  якості хана, але залишається улусом Богдихана Золотої Орди. При цьому приліпка "великий" самі розумієте до якого місця прикладалася. "Великими" були також і Рязанські князі і Чернігівські, тощо  та слави чи сили це їм не надавало. Більш того, ординці на це дивилися спокійно – плати данину і будь великим хоч декілька разів, але ти мій підкорений і твої землі – мій улус!

·       Куліковська битва була зовсім не визвольною боротьбою московських князів, а звичайною

 

Як резюме, на етап становлення держави Московії, можна визначити:

1.    Ніяких заслуг перед русичами Київської Русі Володимирський баскак, який ніякого відношення до  давніх Київських князів не мав, ніяким рюриковичем не був (хоч і рюріковичі німецька вигадка проти якої виступав ще Ломоносов та інші саме російські історики). Справжній Володимирський князь загинув під час падіння Володимира разом із своєю дружиною. Скоріш за все баскаком став один із воїв татар, які проявили особливу хоробрість під час штурму, як це було прийнято у монголів.

Несолідно    якось, буде!

Був баскак, і ханом став…

Не каган він "князь Іуда"!

Царів трон собі придбав…

    Розумники до часів І-нету!

2.     Більш за все зусиль історічні московські діячі усіх часів спрямовували на те, щоб створити образ для  народу справедливих московських володарів борців за волю і справедливість, яким ніби самими богами надано правити. Що вони всіма засобами боролись проти поневолення, добре життя, отмежовувалися від баскаків і вболівали за свій народ. Ітак перші міфи розвіяні, а от як вони стали брехунами, а не царями див.далі.

(далі буде)

 

 

 

 

ДЖЕРЕЛА:

1      «Московство», проф. Павло Штепа, 1-е видання, Торонто, 1968.

2      «Баскакъ // И.И. Срезневский. Словарь древнерусского языка. В 3-х тт.. 6 кн. Репринт, М.: Книга, 1989

3      «Звідки походить Москва та Московія» В. Белинський,

4      «Міфи ІІІ-ого Рима». Міф 3: Москву заснував …, О. Чеславський, http://fakeoff.org/uk/history/mifi-tretogo-rima-mif-3

5      «Як Московія привласнила історію Київської Русі», Я.Дашкевич, К. «Тампора», 2011

6       «За что Михаил Ломоносов был приговорен к смертной казни?», 29.11.12  

7       «Крізь Пітьму Тисячоліть» Микола Руденко.


Міфологія квітне та дає плоди

  • 25.07.18, 09:37

МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ

(продовження низки московських міфів)

Відчував себе -- царем,

Те не важно що дурний!

Може, сам того не знав: 

Царювати, дурнем став!

                                           =    народний афоризм

 

У попередніх публікаціях:   http://h.ua/story/444844/, http://h.ua/story/444976/, http://h.ua/story/445026/  була висвітлена низка викривлених, а часом і зовсім вигаданих міфів з ніби то історичного походження Великоросії, України та інших країн на теренах Російської імперії. Наступний міф – Яке мало право на те, покоління Баскаків від Золотої Орди, що очолили Московський улус, хай спадкоємці монгольського хана, нехай і Великого князя Московії, оголосити ІІІ Рим від Візантії, чи папи Римського? Ні!!! Тут, ніякого того права не було.  Відомо, Іоан ІІІ, отримав ярлик на княжіння, цілуючи чоботи хана Золотої Орди. Взагалі то вважати, його, та і надалі всіх нащадків до Іоанна IV і далі не можна було царями. Бо заперечень цьому фактові дуже багато, є ціла низка обставин:

·       Затвердження золотоординськими ханами всіх руських князів на княжіння, з видачею їм ярликів на  управління землями і призначення данини, та видача ярлика, навіть великому князеві, ніяк не передбачала в очах завойовників, повну передачу прав на володіння землями, майном, будівлями і тими мешканцями    що проживали на теренах захопленої місцевості. Все належало Великому Ханові Золотої Орди і тільки. Незалежних не було. Всі інші князівства та землі, були їх улусами – тобто залежними.  

·       Повновладними господарями, чи як в схожих випадках кажуть, володарями, міг бути виключно монгольський богдихан тобто «освячений хан» – колись цей титул належав китайським імператорам і означав «освячений Богом повновладний володар, на права якого не можна навіть в думках посягати». Таким чином, все чим володіли князі, належало великому ханові – тому все, навіть власне життя, їм не належало… Тому, навіть "великі князі", не могли бути царями, королями, тим більш, василевсом, імператором. 

·       Розділення влади і незалежність навіть і Золотої Орди сталася набагато пізніше, а князівства про які мова, навіть те, яке намагаються виставити Велике Московське, "збирача земель руських" не більше, ніж черговий міф і фейк історії. До того ж міф народжений значно пізніше, після розпаду Золотої орди, і те там лишилися свої заковики, про які буде нижче…. А ось титул "збирача податей" чи по татарськи "баскака князівств руських" – це вже буде значно точніше.

·       А ось під час збору данини, чи під цим предлогом і відбувалося оте збирання, з кров’ю, горем та ще із прокльонами і збройними конфліктами! Чи зазря вони проходили на протязі багатьох століть в яких загинула величезна кількість руських лицарів та служилого люду. Більшість перемог з приєднанням відбувалася за допомогою інших "приєднаних до орди вассалів", вимушених під даннми клятвами виконувати свої обов’язки, вплоть до того, що йти проти своїх же родичів.

·       Уникнути насилля, свавілля та жорстокості баскаків під час сбору данини, само собою, таке було ніяк не можливо, і за своє звільнення князівства боролися. Проти баскаків і панування монголів не раз виникали повстання давньоруського населення (Володимир, Ростов, Суздаль, та багато інших), які жорстоко подавлялися. Не діставало збройних загонів баскаків, допомогала Золота орда. Проти тези, що монголи передали збирання данини руським князям у 14 ст. дуже багато заперечень.

·       Подивиться, коли були "зібрані" давньоруські князівства під московською опікою і стане ясно, що насправді ніякого зібрання не було, а було брутальне підкорення разом з золотоординцями, а часом фізичне знищення. На доданій тут карті – суттєві помилки, та ще і деякі князівства завойовувалися і перезавойовувалися по декілька разів, бо баскаки зі своїм воїнством і "помічниками" чи ординцями неодноразово терпіли і поразки. Весь процес тривав 300 років та ще і не до кінця. Часом довше…

·       Навмисне не названі, ні баскаки, ні московіти ні монголи чи татари, бо на різні часи та ще із різними князівствами це проходило у ситуативних обставинах! Були і поразки, а часом, і перемоги. Це тільки у кремлівських фальсифікаторів все гладенько – збирали баскаки данину для монголів, насобирали собі на князівство цілуючи башмак, підкоряли і вбивали незалежних князів, стали із татар володарями великоросів і продовжували красти, брехати і вбивати.

   Так і стали рюріковичами. Цікаво би провести ДНК експертизу остаків за гаплотипами та жіночими мітохондріями. Колись та проведуть, от повеселимося над величчю ординською….

 

(далі буде)

 

 

ДЖЕРЕЛА:

21. «Прихована спадщина Орди», .

22.  Ю.Мицик «Іван III»// Енциклопедія історії України у 10 т. п/р В. Смолія К: Наукова думка, 2005.

23. Charles J. Halperin. «The Tatar Yoke: The Image of Mongols in Medieval Russia». Bloomington: Slavica Publishers, 2009.

24. «Основні складові золотоординського панування на руських землях», УЕЕ, 2.09.2016

 

МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ
МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ
МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ

Міфологія квітне та дає плоди

  • 25.07.18, 09:27

МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ

(продовження низки московських міфів)

Відчував себе -- царем,

Те не важно що дурний!

Може, сам того не знав: 

Царювати, дурнем став!

                                           =    народний афоризм

 

У попередніх публікаціях:   http://h.ua/story/444844/, http://h.ua/story/444976/, http://h.ua/story/445026/  була висвітлена низка викривлених, а часом і зовсім вигаданих міфів з ніби то історичного походження Великоросії, України та інших країн на теренах Російської імперії. Наступний міф – Яке мало право на те, покоління Баскаків від Золотої Орди, що очолили Московський улус, хай спадкоємці монгольського хана, нехай і Великого князя Московії, оголосити ІІІ Рим від Візантії, чи папи Римського? Ні!!! Тут, ніякого того права не було.  Відомо, Іоан ІІІ, отримав ярлик на княжіння, цілуючи чоботи хана Золотої Орди. Взагалі то вважати, його, та і надалі всіх нащадків до Іоанна IV і далі не можна було царями. Бо заперечень цьому фактові дуже багато, є ціла низка обставин:

·       Затвердження золотоординськими ханами всіх руських князів на княжіння, з видачею їм ярликів на  управління землями і призначення данини, та видача ярлика, навіть великому князеві, ніяк не передбачала в очах завойовників, повну передачу прав на володіння землями, майном, будівлями і тими мешканцями    що проживали на теренах захопленої місцевості. Все належало Великому Ханові Золотої Орди і тільки. Незалежних не було. Всі інші князівства та землі, були їх улусами – тобто залежними.  

·       Повновладними господарями, чи як в схожих випадках кажуть, володарями, міг бути виключно монгольський богдихан тобто «освячений хан» – колись цей титул належав китайським імператорам і означав «освячений Богом повновладний володар, на права якого не можна навіть в думках посягати». Таким чином, все чим володіли князі, належало великому ханові – тому все, навіть власне життя, їм не належало… Тому, навіть "великі князі", не могли бути царями, королями, тим більш, василевсом, імператором. 

·       Розділення влади і незалежність навіть і Золотої Орди сталася набагато пізніше, а князівства про які мова, навіть те, яке намагаються виставити Велике Московське, "збирача земель руських" не більше, ніж черговий міф і фейк історії. До того ж міф народжений значно пізніше, після розпаду Золотої орди, і те там лишилися свої заковики, про які буде нижче…. А ось титул "збирача податей" чи по татарськи "баскака князівств руських" – це вже буде значно точніше.

·       А ось під час збору данини, чи під цим предлогом і відбувалося оте збирання, з кров’ю, горем та ще із прокльонами і збройними конфліктами! Чи зазря вони проходили на протязі багатьох століть в яких загинула величезна кількість руських лицарів та служилого люду. Більшість перемог з приєднанням відбувалася за допомогою інших "приєднаних до орди вассалів", вимушених під даннми клятвами виконувати свої обов’язки, вплоть до того, що йти проти своїх же родичів.

·       Уникнути насилля, свавілля та жорстокості баскаків під час сбору данини, само собою, таке було ніяк не можливо, і за своє звільнення князівства боролися. Проти баскаків і панування монголів не раз виникали повстання давньоруського населення (Володимир, Ростов, Суздаль, та багато інших), які жорстоко подавлялися. Не діставало збройних загонів баскаків, допомогала Золота орда. Проти тези, що монголи передали збирання данини руським князям у 14 ст. дуже багато заперечень.

·       Подивиться, коли були "зібрані" давньоруські князівства під московською опікою і стане ясно, що насправді ніякого зібрання не було, а було брутальне підкорення разом з золотоординцями, а часом фізичне знищення. На доданій тут карті – суттєві помилки, та ще і деякі князівства завойовувалися і перезавойовувалися по декілька разів, бо баскаки зі своїм воїнством і "помічниками" чи ординцями неодноразово терпіли і поразки. Весь процес тривав 300 років та ще і не до кінця. Часом довше…

·       Навмисне не названі, ні баскаки, ні московіти ні монголи чи татари, бо на різні часи та ще із різними князівствами це проходило у ситуативних обставинах! Були і поразки, а часом, і перемоги. Це тільки у кремлівських фальсифікаторів все гладенько – збирали баскаки данину для монголів, насобирали собі на князівство цілуючи башмак, підкоряли і вбивали незалежних князів, стали із татар володарями великоросів і продовжували красти, брехати і вбивати.

   Так і стали рюріковичами. Цікаво би провести ДНК експертизу остаків за гаплотипами та жіночими мітохондріями. Колись та проведуть, от повеселимося над величчю ординською….

 

(далі буде)

 

 

ДЖЕРЕЛА:

21. «Прихована спадщина Орди», .

22.  Ю.Мицик «Іван III»// Енциклопедія історії України у 10 т. п/р В. Смолія К: Наукова думка, 2005.

23. Charles J. Halperin. «The Tatar Yoke: The Image of Mongols in Medieval Russia». Bloomington: Slavica Publishers, 2009.

24. «Основні складові золотоординського панування на руських землях», УЕЕ, 2.09.2016

 

МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ
МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ
МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ

Міфологія квітне та дає плоди

  • 25.07.18, 09:27

МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ

(продовження низки московських міфів)

Відчував себе -- царем,

Те не важно що дурний!

Може, сам того не знав: 

Царювати, дурнем став!

                                           =    народний афоризм

 

У попередніх публікаціях:   http://h.ua/story/444844/, http://h.ua/story/444976/, http://h.ua/story/445026/  була висвітлена низка викривлених, а часом і зовсім вигаданих міфів з ніби то історичного походження Великоросії, України та інших країн на теренах Російської імперії. Наступний міф – Яке мало право на те, покоління Баскаків від Золотої Орди, що очолили Московський улус, хай спадкоємці монгольського хана, нехай і Великого князя Московії, оголосити ІІІ Рим від Візантії, чи папи Римського? Ні!!! Тут, ніякого того права не було.  Відомо, Іоан ІІІ, отримав ярлик на княжіння, цілуючи чоботи хана Золотої Орди. Взагалі то вважати, його, та і надалі всіх нащадків до Іоанна IV і далі не можна було царями. Бо заперечень цьому фактові дуже багато, є ціла низка обставин:

·       Затвердження золотоординськими ханами всіх руських князів на княжіння, з видачею їм ярликів на  управління землями і призначення данини, та видача ярлика, навіть великому князеві, ніяк не передбачала в очах завойовників, повну передачу прав на володіння землями, майном, будівлями і тими мешканцями    що проживали на теренах захопленої місцевості. Все належало Великому Ханові Золотої Орди і тільки. Незалежних не було. Всі інші князівства та землі, були їх улусами – тобто залежними.  

·       Повновладними господарями, чи як в схожих випадках кажуть, володарями, міг бути виключно монгольський богдихан тобто «освячений хан» – колись цей титул належав китайським імператорам і означав «освячений Богом повновладний володар, на права якого не можна навіть в думках посягати». Таким чином, все чим володіли князі, належало великому ханові – тому все, навіть власне життя, їм не належало… Тому, навіть "великі князі", не могли бути царями, королями, тим більш, василевсом, імператором. 

·       Розділення влади і незалежність навіть і Золотої Орди сталася набагато пізніше, а князівства про які мова, навіть те, яке намагаються виставити Велике Московське, "збирача земель руських" не більше, ніж черговий міф і фейк історії. До того ж міф народжений значно пізніше, після розпаду Золотої орди, і те там лишилися свої заковики, про які буде нижче…. А ось титул "збирача податей" чи по татарськи "баскака князівств руських" – це вже буде значно точніше.

·       А ось під час збору данини, чи під цим предлогом і відбувалося оте збирання, з кров’ю, горем та ще із прокльонами і збройними конфліктами! Чи зазря вони проходили на протязі багатьох століть в яких загинула величезна кількість руських лицарів та служилого люду. Більшість перемог з приєднанням відбувалася за допомогою інших "приєднаних до орди вассалів", вимушених під даннми клятвами виконувати свої обов’язки, вплоть до того, що йти проти своїх же родичів.

·       Уникнути насилля, свавілля та жорстокості баскаків під час сбору данини, само собою, таке було ніяк не можливо, і за своє звільнення князівства боролися. Проти баскаків і панування монголів не раз виникали повстання давньоруського населення (Володимир, Ростов, Суздаль, та багато інших), які жорстоко подавлялися. Не діставало збройних загонів баскаків, допомогала Золота орда. Проти тези, що монголи передали збирання данини руським князям у 14 ст. дуже багато заперечень.

·       Подивиться, коли були "зібрані" давньоруські князівства під московською опікою і стане ясно, що насправді ніякого зібрання не було, а було брутальне підкорення разом з золотоординцями, а часом фізичне знищення. На доданій тут карті – суттєві помилки, та ще і деякі князівства завойовувалися і перезавойовувалися по декілька разів, бо баскаки зі своїм воїнством і "помічниками" чи ординцями неодноразово терпіли і поразки. Весь процес тривав 300 років та ще і не до кінця. Часом довше…

·       Навмисне не названі, ні баскаки, ні московіти ні монголи чи татари, бо на різні часи та ще із різними князівствами це проходило у ситуативних обставинах! Були і поразки, а часом, і перемоги. Це тільки у кремлівських фальсифікаторів все гладенько – збирали баскаки данину для монголів, насобирали собі на князівство цілуючи башмак, підкоряли і вбивали незалежних князів, стали із татар володарями великоросів і продовжували красти, брехати і вбивати.

   Так і стали рюріковичами. Цікаво би провести ДНК експертизу остаків за гаплотипами та жіночими мітохондріями. Колись та проведуть, от повеселимося над величчю ординською….

 

(далі буде)

 

 

ДЖЕРЕЛА:

21. «Прихована спадщина Орди», .

22.  Ю.Мицик «Іван III»// Енциклопедія історії України у 10 т. п/р В. Смолія К: Наукова думка, 2005.

23. Charles J. Halperin. «The Tatar Yoke: The Image of Mongols in Medieval Russia». Bloomington: Slavica Publishers, 2009.

24. «Основні складові золотоординського панування на руських землях», УЕЕ, 2.09.2016

 

МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ
МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ
МІФОЛОГІЯ КВІТНЕ ТА ДАЄ ПЛОДИ

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая