Біблію треба слухати.
- 09.11.19, 12:06
Біблію
краще один раз почути, аніж сто разів
побачити. Читач має бути першим слухачем
Біблії. Тільки тоді, коли читач слухає
Біблію, вона відкриває йому сенс своїх
віщань. Таке величне диво неможливе без
участі читача. Як тільки читач дочитає
текст до найбільш вживаних слів Біблії:
«сказав», або «говорив», він має
перетворитися в уважного слухача, адже
Святе Письмо на те і є особливим,
складним, нетривіальним. Поміж слів
виділених фонетичними прикметами, або
фонетичними приписами: «сказав», або
«говорив» знаходиться сенсаційа
інформація Біблії. Древні упорядники
писань, а це древні філософи семітської
групи народів, древні мудреці
середземномор'я, древні психологи
Західної Азії, добре розуміли, що читачі
легковажні. Древні упорядники писань
вклали сенс віщань виключно в вухо
слухача, хоча текст віщань піднесли під
пильне око читача. Ось чому, по суті
волаючу благим матом збірку книг,
тисячоліттями вважають німою. Коли б
не так, інформація Біблії була би з
принциповою відповідністю сприйнята
перекладачами, читачами, а тим паче
слухачами ще в печерах Кумрану. Дзузки!
Ні тисячоліттями раніше, ні до недавнього
часу, читачі не слухали Біблію. Вражаюча
точність розрахунку древніх упорядників
Біблії спрацювала!
Читачі лише дивились на розписані
сувої, вертіли в руках, як могли берегли,
старанно переписували, розповсюджували
для годиться. Проте ніколи не слухали.
Як наслідок, читачі ніколи не розуміли
сенсу Біблії. Навіть професійні,
зарозумілі, зневажливі тлумачі, ніби
перепрошуючи, белькочуть про
трансцедентність інформації, витікаючої
із джерела світоглядної теорії. Були
до певного часу глухими всі, хто набрався
зухвалості розібратись, що по чім в
біблейських оповіданнях. Невже щось
змінилось, перепитаємо з оглядом на
репліку про минулу глухоту? Так,
змінилось. До певного часу аматори-дослідники
Біблії з міста Дніпро, точно так, як і
ти, шановний сучаснику, були занурені
з головою в затяжний вир дивовижного
твору. Нам позакладало вуха від простого
читання твору древніх філософів від
семітської групи народів. Добрі десятки
років промайнули напередодні порозуміння
з Біблією. Зате нині ми доповідаємо
громаді, що почули голос Біблії.
Аматори-дослідники Біблії з міста Дніпро
визнали біблейську мову, онімілу від
ілюзорного мислення читача. Ми зрозуміли
біблейську мову, принадну для замісу в
кавардак власних думок. Ми зрозуміли
біблейську мову, закодовану десятиною
однозначних слів. Слухай Біблію, читач.
Вона цього благає від довавілонських
часів. Біблія звертається до своїх
приятелів біблейською мовою. Інша
справа, що приятелі не мають вуха.
Людство навіть не здогадується, що
Біблія голосить до нього. Людство глухе
до Біблії. Людство не чує її голосу
навіть попри те, що Біблія відкритим
текстом вимагає слухати її. Людство, а
ти не є виключенням з нього, не спромоглось
досягти діалогу. Максимум досягнень —
зібрання слухачів у синагогах, церквах,
мечетях, холах, аудиторіях, лекторіях.
Там знахабнілі проповідники їздять по
вухах довірливих громадян збоченими
уявленнями про суть віщань Біблії.
Людство користується безкорисними
перекладами Біблії на сотні мов і тисячі
мовностей. Ми заявляємо - не там сенс
віщань Біблії. Нами, аматорами-дослідниками
Біблії з міста Дніпро, розпочато роботу
по перекладу Біблії на її власну мову,
а це є один, єдиний, вірний сенсаційний
переклад. Біблію треба слухати. Негайно
пригадай перші рядки першого розділу
першої книги першого Заповіту Біблії.
Ти чуєш? І сказав Бог: «Нехай буде світло.
Тоді з'явилося
світло». Цією фразою оформлено і оголошено
фундаментальний принцип умови утримання
сенсації Біблії. Задумувався ти коли
небудь над питанням: «До кого промовляє
Бог?» До пітьми над безоднею, чи до тебе,
читачу? Відповідаємо, Бог промовляє до
тебе, до читача! Таким манером древні
мудреці середземномор'я зумовили подачу
інформації Біблії. Біблію треба слухати.
Вона демонструє сенсаційний принцип
випередження. Сказане слово має пріоритет
над очевидним явищем. Інформація
неймовірна має пріоритет над видимою.
Психіка має пріоритет над плоттю. Нижче
наведений висновок, зроблений дніпровськими
аматорами-дослідниками, базується на
властивості родової традиції древніх
упорядників Біблії користуватись, а
відтак і запроваджувати інформаційну
перевагу слів проголошених над писаними.
Древні філософи середземномор'я залишили
сучасникам підказку. Підказка спрацьовує
тоді, коли фабулою Біблії подаються
слова з приписом «сказав», або
«говорив»…,тобто, слова виділені
фонетичним приписом. Виділені в такий
спосіб слова мають інформаційний
пріоритет над іншими графічними словами.
Вторять висновку виразні, красномовні
і авторитетні рядки доброї вістки від
Луки (Лк.8:18): «18.
Тож звертайте увагу на те, як ви слухаєте,
бо тому, хто має, буде дано ще більше, а
в того, хто не має, заберуть, навіть те,
що, як йому здається, він має».
На додаток, існує нагадування, перш за
все, слухачу, будь він щасливий тим, що
читає вголос. Славнозвісне «Об'явлення
святого Івана Богослова»
(1:3) речить: «Щасливий
той, хто читає вголос, і ті, хто чує слова
цього пророцтва та виконує написане в
ньому, бо визначений час уже близько.».
Мусимо слухати, щоб сприйняати сенс
Біблії. Не варто блудити лабіринтами
власних фантазій.
краще один раз почути, аніж сто разів
побачити. Читач має бути першим слухачем
Біблії. Тільки тоді, коли читач слухає
Біблію, вона відкриває йому сенс своїх
віщань. Таке величне диво неможливе без
участі читача. Як тільки читач дочитає
текст до найбільш вживаних слів Біблії:
«сказав», або «говорив», він має
перетворитися в уважного слухача, адже
Святе Письмо на те і є особливим,
складним, нетривіальним. Поміж слів
виділених фонетичними прикметами, або
фонетичними приписами: «сказав», або
«говорив» знаходиться сенсаційа
інформація Біблії. Древні упорядники
писань, а це древні філософи семітської
групи народів, древні мудреці
середземномор'я, древні психологи
Західної Азії, добре розуміли, що читачі
легковажні. Древні упорядники писань
вклали сенс віщань виключно в вухо
слухача, хоча текст віщань піднесли під
пильне око читача. Ось чому, по суті
волаючу благим матом збірку книг,
тисячоліттями вважають німою. Коли б
не так, інформація Біблії була би з
принциповою відповідністю сприйнята
перекладачами, читачами, а тим паче
слухачами ще в печерах Кумрану. Дзузки!
Ні тисячоліттями раніше, ні до недавнього
часу, читачі не слухали Біблію. Вражаюча
точність розрахунку древніх упорядників
Біблії спрацювала!
Читачі лише дивились на розписані
сувої, вертіли в руках, як могли берегли,
старанно переписували, розповсюджували
для годиться. Проте ніколи не слухали.
Як наслідок, читачі ніколи не розуміли
сенсу Біблії. Навіть професійні,
зарозумілі, зневажливі тлумачі, ніби
перепрошуючи, белькочуть про
трансцедентність інформації, витікаючої
із джерела світоглядної теорії. Були
до певного часу глухими всі, хто набрався
зухвалості розібратись, що по чім в
біблейських оповіданнях. Невже щось
змінилось, перепитаємо з оглядом на
репліку про минулу глухоту? Так,
змінилось. До певного часу аматори-дослідники
Біблії з міста Дніпро, точно так, як і
ти, шановний сучаснику, були занурені
з головою в затяжний вир дивовижного
твору. Нам позакладало вуха від простого
читання твору древніх філософів від
семітської групи народів. Добрі десятки
років промайнули напередодні порозуміння
з Біблією. Зате нині ми доповідаємо
громаді, що почули голос Біблії.
Аматори-дослідники Біблії з міста Дніпро
визнали біблейську мову, онімілу від
ілюзорного мислення читача. Ми зрозуміли
біблейську мову, принадну для замісу в
кавардак власних думок. Ми зрозуміли
біблейську мову, закодовану десятиною
однозначних слів. Слухай Біблію, читач.
Вона цього благає від довавілонських
часів. Біблія звертається до своїх
приятелів біблейською мовою. Інша
справа, що приятелі не мають вуха.
Людство навіть не здогадується, що
Біблія голосить до нього. Людство глухе
до Біблії. Людство не чує її голосу
навіть попри те, що Біблія відкритим
текстом вимагає слухати її. Людство, а
ти не є виключенням з нього, не спромоглось
досягти діалогу. Максимум досягнень —
зібрання слухачів у синагогах, церквах,
мечетях, холах, аудиторіях, лекторіях.
Там знахабнілі проповідники їздять по
вухах довірливих громадян збоченими
уявленнями про суть віщань Біблії.
Людство користується безкорисними
перекладами Біблії на сотні мов і тисячі
мовностей. Ми заявляємо - не там сенс
віщань Біблії. Нами, аматорами-дослідниками
Біблії з міста Дніпро, розпочато роботу
по перекладу Біблії на її власну мову,
а це є один, єдиний, вірний сенсаційний
переклад. Біблію треба слухати. Негайно
пригадай перші рядки першого розділу
першої книги першого Заповіту Біблії.
Ти чуєш? І сказав Бог: «Нехай буде світло.
Тоді з'явилося
світло». Цією фразою оформлено і оголошено
фундаментальний принцип умови утримання
сенсації Біблії. Задумувався ти коли
небудь над питанням: «До кого промовляє
Бог?» До пітьми над безоднею, чи до тебе,
читачу? Відповідаємо, Бог промовляє до
тебе, до читача! Таким манером древні
мудреці середземномор'я зумовили подачу
інформації Біблії. Біблію треба слухати.
Вона демонструє сенсаційний принцип
випередження. Сказане слово має пріоритет
над очевидним явищем. Інформація
неймовірна має пріоритет над видимою.
Психіка має пріоритет над плоттю. Нижче
наведений висновок, зроблений дніпровськими
аматорами-дослідниками, базується на
властивості родової традиції древніх
упорядників Біблії користуватись, а
відтак і запроваджувати інформаційну
перевагу слів проголошених над писаними.
Древні філософи середземномор'я залишили
сучасникам підказку. Підказка спрацьовує
тоді, коли фабулою Біблії подаються
слова з приписом «сказав», або
«говорив»…,тобто, слова виділені
фонетичним приписом. Виділені в такий
спосіб слова мають інформаційний
пріоритет над іншими графічними словами.
Вторять висновку виразні, красномовні
і авторитетні рядки доброї вістки від
Луки (Лк.8:18): «18.
Тож звертайте увагу на те, як ви слухаєте,
бо тому, хто має, буде дано ще більше, а
в того, хто не має, заберуть, навіть те,
що, як йому здається, він має».
На додаток, існує нагадування, перш за
все, слухачу, будь він щасливий тим, що
читає вголос. Славнозвісне «Об'явлення
святого Івана Богослова»
(1:3) речить: «Щасливий
той, хто читає вголос, і ті, хто чує слова
цього пророцтва та виконує написане в
ньому, бо визначений час уже близько.».
Мусимо слухати, щоб сприйняати сенс
Біблії. Не варто блудити лабіринтами
власних фантазій.
0
Коментарі
Mirror100
19.11.19, 13:19
шож так много буков???
Підмурний
29.11.19, 14:37Відповідь на 1 від Mirror100
нэма знакомых буков???...тады слухай сюдой ... https://www.youtube.com/watch?v=rEWRSqcjI3M
CJIABIK
39.11.19, 14:51
Чому тільки Самарієц віддав подяку Ісусу, з 10 вилікуваних в одночасі? Тому, що він САМ АРІЄЦ (сам арії читав), розумів суть Святого Духу.
Mirror100
49.11.19, 16:55Відповідь на 2 від Підмурний
шо слухать? шо мир покоится на трех китах и отец господний сделал Адаму вторую жену из его ребра? для меня мир устроен несколько иначе чем пишут попы и прочие проповедники
Підмурний
59.11.19, 17:20Відповідь на 3 від CJIABIK
Біблія написана трьома древніми мовами, серед яких української нема. Якою мовою треба думати, щоб додуматись про суть душевного потягу відданого, вдячного, дужого, самостійного, начитаного, розумного, самарійця?
Підмурний
69.11.19, 17:30Відповідь на 4 від Mirror100
Библия говорит, что человеческой особи мироустройство неведомо ни в прошлом, ни в нынешнем, ни в будущем. значит ты бог
Mirror100
79.11.19, 17:38Відповідь на 6 від Підмурний
а где сказано, что я знаю? разумеется мне не ведомо. может ли таракан внутри телевизора рассуждать о предназначении данного прибора, который и является его миром? нет. а списывать все на бога, мол он всё сделал. он всё знает, наивно и глупо. поскольку даже первоклассник видит, что описание мировосприятия библейского ни малейшего сходства с истинным миром не имеет, нет там ни пространственно временных континуумов, ни галактик с черными дырами ни даже строения ДНК, с геномом и прочими прелестями.
Підмурний
89.11.19, 19:58Відповідь на 7 від Mirror100
Обладатель божественных знаний знает что наивно, что глупо, что сходно, что истинно, что прелестно. Куда там... тараканам... Шо их слухать?.. много буков...