Отчий   дім.

 Стрічає  липа

біля  хвіртки

позіха .

 

 Порожньо   завше

на  подвір`ї

спориш   царює

дражнячи   курей.

 

виглядає

 Одна   вона

в  холодній  хаті.

 

 Лиш  ця розрада

і   надія – що

виглядать   своїх  дітей.

 

Омар Хайям

Рубаї

(Переклад Василя Мисика)

 
--------------------------------------------------------------------------------

1
Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,

Ще жодному із нас не підживляв надій:

Де знайде зігнуту під тягарем людину,

Іще один тягар він накидає їй.

 

 

 

2
Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.

 

 

 

3
Як жалко, що мені, прихильнику вина,

Дістався цей калам* і келія тісна!

Ти висох молячись, а я в шинку промок.

Зате для мокрого й геєна не страшна!

 

* Очеретяне перо.

 

 

 

4
Коли єство моє ліпив Творець із глини,

Зарані відав він про всі мої провини.

Якщо від нього й гріх, чому мене він хоче

В день суду ввергнути в палаючі глибини?

 

 

 

5
Настало свято. Злих думок воно

Немало зборе.

Підчаший ллє у піалу вино,

Ясне й прозоре.

Намордник посту, молитов оброть

Це свято зніме

Із тих ослів, що ждуть його давно...

О горе, горе!

 

 

 

6
Є  бик у небесах, Волосожаром зветься;

Є й під землею бик, що бачить не дається.

Хто ж оком розуму погляне, той помітить,

Що посередині табун ослів пасеться.

 

 

 

7
Недоброзичливість ніколи не могла

Узяти верх: до злих вертались їх діла.

Я зичу благ тобі - ти зла мені бажаєш:

Ти благ не діждешся, я не побачу зла!

 

 

 

8
Шукай людину скрізь: на бідному постої,

У закутку нужди і в пишному покої.

Одна душа жива за сто Кааб дорожча!

Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!

 

 

 

9
Коли у небуття і ймення наше кане,

Не згасне сонечко у небі полум'яне.

Нас не було, та світ не був від того гірший;

Він не погіршає й тоді, як нас не стане.

 

 

 

10
Хіба не дивно, що пани чиновні,

Самим собі нудні, хоч горді зовні,

До кожного, хто здирство зневажає,

Такого пишного презирства повні?

 

 

 

11
У кого кожний день в запасі півкоржа,

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.

 

 

 

12
О світе! Знаєш сам, які твої діла!

Сидиш недвигою у башті гніту й зла!

Одним добро даєш, а іншим - лихо! Тільки

Це й знаєш ти, осел! Ні, гірший від осла!

Пісня.

 

Поринь  у  забуття

І  спомин  минулого   життя

Сном   стане  як  буття

Не  в  сон  ти  свій  зявися  знову

Ясної  думки  і  життя.

 

 

 

Дао

 

Душа озветься іменем своїм

А розум Мудрістью наповнить „я”

Осяє шлях мого життя.

 

 

Слава

 

Славо Богине

Ладо Люба

Ангел ти наш перемоги

Воїв витязів Хранитель

А більше все ж –коханню Ти розрада й поміч.

 

 

Буда

 

Буття і небуття

Уздрівши ледь

Душа у вирій полетить

А та „нірвана” –просто мить.

 

 

Як  з кошеням

ти  бавилась

мов кішка

а серце -

не  в  змозі  утікти..

Сховатися

від кігтів

твоїх гіпнотизуючих очей.

Істиний Творець Слова - це не клоун артист, він не пхає свою фізію в камеру.



Книги письменника повинні бачити, а не очередного  Шоумена...
це по перше
по друге Творити Слово - Се ДАР!.
і ніяка найкрутіша освіта не дасть Дару співати, писати, танцювати, одним словом - Творити.!

 

навіяно  темою

"Мы ищем рыцарей-мужчин"

 

у Лицарів-
нєт лимузина

и не Торговый
"бизнэсмен"

а  всё же
 Лицемерно заявляем
что ищем Рыцарей

хотя
вы - в поиске
Владельца

Владельца,
быть при нём
красивой
куклой

вздыхая
томно
за окно-
мечтать и
грезить
в золочёной клетке

за рыцарем..

 

вперше  за 15  літ  пишу  вірш   на  російській -

довели

Ой горе мені,
горе
І хай лихий
його
побрав!

Розсолу  б
зараз
а  не 
сцени
пивка,  чи  кави
поготів.

Йой!
лишень. як мені
погано.

Чого  ви
либитесь
ви  двоє?
чи  то -
чотири...
от  мана

У барі видко
недобрав
що се
приплентався
сюди...
Приповз  шукать
спасіння

немов - у  церкву 
за  гріхи

Я - у шинок
опісля -  в кума...
(коли його там
не було)..

Ох  та ж
кумася - мед
той, й  перець
Ватра -жінка!

Уже  й  нема
рятунку  й  в  шинку

ішов  се  я
в  аптеку
так

а  опинився
на  сій  сцені..

 

МОРОК.


Морок ніччю
Оповив
Райдужний сей світ
Означивши
Кінець булого дня.






ХОРОС.


Хороший лагідний
Осяяв, даєш тепло й життя ти
Рік –у - рік
О, батьку – Боже! 
Сонця світ.