* * *

Він навіть мені не товариш,
Тим більше мені не друг.
Він не надійний, з ним "каші не звариш",
Від нього завжди горілчаний дух.
Його шапка кроляча поточена міллю,
За версту впізнаю я його силует.
Та душа у нього не покрита цвіллю,
Він вірші не пише, та в душі - поет.
В перехожих на вулиці цигарки "стріляє",
І громадська думка його мало хвилює,
Проте Анну Ахматову напам'ять читає
І,коли "в завязці",то класно малює.
Він має в містечку сумнівну славу,
І люди кажуть: "Сидів у зоні".
Та лише з ним поспіваєш Окуджаву
У нашому богом забутім районі.