Квіточки. Марі, надихаєш щось постити:)
- 10.04.24, 17:17
Були в моєму садку. Кожного року. Не бачила їх два роки майже.
Останні статті
- Квіточки. Марі, надихаєш щось постити:)
10.04.2024, 17:17 - А чому на одному з тракторів не було "птін, ввєді вайска"???
21.02.2024, 21:50 - Звернення до адмінів сайту високої культури і побуту
19.02.2024, 20:46
Були в моєму садку. Кожного року. Не бачила їх два роки майже. А чому на одному з тракторів не було "птін, ввєді вайска"???
- 21.02.24, 21:50
Олена Кудренко з фб
Фантасмагорія.
Пшемисль накрило "Градами". Від щоденних вибухів гинуть люди, іноді десятками. С-300, С-400, "Іскандери" "утюжать" прикордонні території, не залишаючи ні історичних пам'яток, ні шкіл, ні дитсадків, ні житлових будинків. В такому ж становищі Хелм. Якщо кордон буде прорваний, то ворог здійснить кидок на Люблін, одночасно на Жешув, а там з Білорусі буде кидок на Білосток, звідки до Варшави всього 188 км.
Т-64 на одній заправці їде понад 300 км. З Любліна до Варшави ще ближче - 172 км. Їм навіть паливо підвозити за собою можна не поспішати, бо підійдуть одним маршем. Позаду танки залишають випалені поля, де фермери Якуб та Франчішек, дивом залишившись живими, бачать коричневе спалене прильотами зерно, яке вони власноруч вирощували. Від нього в почорніле від диму небо підіймається сморід, змішаний зі сморідом від мертвих тіл цивільного населення. Якуб впізнає сусіда, з яким стояли разом на кордоні, не пропускаючи автівки з військовою технікою для ЗСУ. Поряд дружина сусіда, дивом не згвалтована непроханими гостями, бо поки їм ніколи - вони шурують на Варшаву. Але ж мертва. Ще далі собака сусіда. І повністю випалена земля. Посічені стовбурця дерев. Міськрада зруйнована одним влученням ракети з Каспію. Чи ближче. Чи КАБом-500. Чи просто артилерією. Якуб ще не навчений розрізняти типи ракет, а Франчішек не навчився зупиняти кровотечу, і тому вони почуваються беззахисними.
Гданськ обстрілюється шахедами, і вдень, і вночі, пофарбованими в чорний колір, щоб складніше було збити. Хоча, це ж українці цим займалися, тобто опором, збиттям, - для Гданська немає сенсу їх фарбувати. "Гєрань-2" може летіти коли завгодно, бо ж ніхто не збиває, і ніхто не очікував, що доведеться це робити. Порти зруйновані, і ось вже зупиняється експорт морем, а мільйони мігрантів біжать до кордонів з Німеччиною.
Справедливості заради, німці допомагають, бо ж мають історичну провину перед Польщею. Впускають мігрантів, виплачують допомогу, надають гуманітарку. Але зрештою німці блокують кордон та виставляють банери: "пішли геть, сучі діти". Натовпи німців обходять колони польських вантажівок та висипають зерно на землю, або ж не зерно. Вже не рахують, що там і як, бо розлючені.
Угорщина завзято працює на Путіна і відмовляється зустрічатися з перемовниками. Білорусь стає плацдармом для ворожого наступу. В морі величезна кількість мін. Ракети накривають велику частину прикордонних територій, і вже загинули тисячі мирних поляків. В Пшемислі масові тортури, згвалтування та мародерство. Згодом там знайдуть масові захоронення, десь в лісах. Десятки мертвих тіл, і діти їх також. Бойові буряти познімають всі дроти зі стовпів, думаючи, що таким чином привезуть собі додому інтернет. Позабирають майно, навіть собачі будки. Солинська ГЕС на річці Сян буде підірвана, і по вулицях Солині будуть плисти тіла колись безтурботних мешканців, не готових до такого лиха.
Катівні Хелму увійдуть в історію як місце масових тортур, де цвяхи вбивали під нігті, били електричним струмом та імітували розстріл за розстрілом "вєлікіє російскіє освободітєлі".
ООН покаже стурбованість, а ракети, які ненавмисно (або ж навмисно) долетять до Німеччини та впадуть десь в полях, дивним чином залишаться майже непоміченими керівництвом країни. Бо ж нікому не хочеться воювати за інших, навіть якщо вони там гинуть тисячами. НАТО ж створювалось не для захисту від Росії, чи не так? Досі невідомо, хто ж головний ворог Європи на цьому континенті, це ж точно не Росія? Бо коли вона напала на Ічкерію, на Молдову, на Грузію, потім на Україну, коли поглинула Білорусь - це ж не та сама загроза, чи не єдина, для європейців, задля протидії якій НАТО в Європі й створювалось?
А в США виграв Трамп. І йому на ту Польщу...
Якуб та Франчішек спитають: а як же ж так? Як так сталося, що кудись зник такий зручний буфер у вигляді українців, які до цих пір билися з навалою? Де місцями треба відстрілюватися на 360 градусів, місцями на одного українця семеро росіян, місцями не вистачає боєприпасів, а їх суне понад сорок тисяч на одне село, де до війни максимум тисяч п'ятнадцять жило мирних жителів?..
- Агов, українці! Чому ви нас не захистили? - можливо, спитали би Якуб та Франчішек. - Що ж ви не втримали кордон, і це зло докотилося до наших кордонів?!
Хоча, не спитають. Бо не вірять, що так станеться.
Звернення до адмінів сайту високої культури і побуту
- 19.02.24, 20:46
Шановне панство! Чи панянки, чи пани, невер майнд.
Звертаюся з таким маніфестом. А чи не пора вам видалити з наших коханих бложиків ( де ще іноді блукають юзери) оце падло, що іменує себе Hagal.?
Тому що воно методично, з'явившись тут, послідовно, сіє Іпсо і зраду. І ненависть до України.
На її блозі пасуться віслюки типу вісмуту і пристойні дівчата і мужчини ,деколи.
Звертаюся до тебе, припизжене. Те, що ти хворе на голову, уявляєш себе чи то каралєвой, чи то гадалкой, нікого не волнує особо. То явний діагноз і так видко .
Але, падло ти тупе, стули пельку і хватить вже сіяти зраду. Бо ти сидиш у дурці десь і рісуєш свій мір , і отрабатуєш гнилий рубль, а хтось щоденно гине. І захищає тебе, дебілку. Звісно, якщо ти в Україні.
Наболіло.
Не втрималася, копіпаста
- 13.02.24, 10:31
Стирила у Берези на каналі)))
Що у частини трампістів є мозХ, нібито))))
Містер Путін, чому Ви напали на Україну?
Дайте я поясню.... Справа в тому, що 28 травня 2016 року у Цинцинаті застрелили горілу...
Замальовки
- 30.01.24, 23:11
Зараз село, де я виросла знаходиться в окупації рашистів. Там залишилися батьки і ще дім, в якому жило не одне покоління нашої родини. Я теж там прожила чотири роки і тепер вважаю ту хату своїм домом . Якось дивно, навіть, не дім батьків, а саме те родинне гніздо) Інколи думаю, невже дід підтримав би це вторгнення рашки... Їх батьківщиною завжди, звісно , був срср ... Але що таке батьківщина? Мабуть те село, що в моїх спогадах, хата, власне відчуття безтурботності. Там , де ти був малим. І значить, мою батьківщину викрали.. Як у мільйонів інших людей. Ми без коріння ... А може коріння - то і є пам'ять? Для неї треба нотувати... Вона іноді підводить...
***
Замальовки.... Просинаюся вранці. Літо. Канікули. Хата дідуся та бабусі. Здвору лине бадьора мелодія, хіти українського радіо, на дворі десь 88 чи 89 рік.... За вікном буяє чудовий літній ранок, сонце припікає, бачу, як Мурко гріється на доріжці, дерева зелені і трава у дворі густа, але вже покошена дідусем. Повітря, що лине у відкриту кватирку, таке свіже, запашне, напоєне цвітінням піонів, троянд та ірисів.
Запах безтурботності, запах дитинства.
Бачу, бабуся порається у літній кухні, на столі велика миска вишень. А їх уродило добряче! Чорнокорка- стигла, сік темний у неї, тяжко відіпрати і ,якщо їсти жменями, він завжди стікає до ліктів.
Через хвіртку городу приходить сусідка, тітка Галина. Бабуся гомонить з нею про город, курей, собак, котів, клятих жуків, що поїли молоді пагони картоплі.
- А, Митя (дід), уявляєш, пішов зранку на рибалку, - сердито каже бабуся, - так і Сірко з ним подався, зірвав цепок, бісова тварина, і утік!
Галина сміється:
- Тьоть Маруся, то мужчини по своїм ділам пішли . Зате трава у Вас покошена і город политий, бачила.
Бабуся пригощає Галину пиріжками , та вивалює у миску піввідра огірків та і іде собі по справах.
Мій день складається з гульок з сусідкою- подружкою. Ганяємо по вулицям, їмо яблука і вишні, будуємо собі хатинку у садку. Беремо або у її , або моєї мами косметику, одяг, наряжаємось, співаємо на "сцені" з цегли.
Ввечері приходить дідусь з рибалки, і Сірко прибігає весь в реп'яхах. Бабуся смажить карасів, варить картоплю, я знову рву вишні, бо в планах на завтра - варення. Дід за вечерею випиває чарку наливки, розказує цікаві історії.
Після роботи приходить мама, беремо оклунок з вечерею і пиріжками , і йдемо додому. Там виявляється, що город в нас пополений і в садку жодної бур'янини, звісно, дідусь побував....
***
Замальовки.... Просинаюся вранці. Літо. Канікули. Хата дідуся та бабусі. Здвору лине бадьора мелодія, хіти українського радіо, на дворі десь 88 чи 89 рік.... За вікном буяє чудовий літній ранок, сонце припікає, бачу, як Мурко гріється на доріжці, дерева зелені і трава у дворі густа, але вже покошена дідусем. Повітря, що лине у відкриту кватирку, таке свіже, запашне, напоєне цвітінням піонів, троянд та ірисів.
Запах безтурботності, запах дитинства.
Бачу, бабуся порається у літній кухні, на столі велика миска вишень. А їх уродило добряче! Чорнокорка- стигла, сік темний у неї, тяжко відіпрати і ,якщо їсти жменями, він завжди стікає до ліктів.
Через хвіртку городу приходить сусідка, тітка Галина. Бабуся гомонить з нею про город, курей, собак, котів, клятих жуків, що поїли молоді пагони картоплі.
- А, Митя (дід), уявляєш, пішов зранку на рибалку, - сердито каже бабуся, - так і Сірко з ним подався, зірвав цепок, бісова тварина, і утік!
Галина сміється:
- Тьоть Маруся, то мужчини по своїм ділам пішли . Зате трава у Вас покошена і город политий, бачила.
Бабуся пригощає Галину пиріжками , та вивалює у миску піввідра огірків та і іде собі по справах.
Мій день складається з гульок з сусідкою- подружкою. Ганяємо по вулицям, їмо яблука і вишні, будуємо собі хатинку у садку. Беремо або у її , або моєї мами косметику, одяг, наряжаємось, співаємо на "сцені" з цегли.
Ввечері приходить дідусь з рибалки, і Сірко прибігає весь в реп'яхах. Бабуся смажить карасів, варить картоплю, я знову рву вишні, бо в планах на завтра - варення. Дід за вечерею випиває чарку наливки, розказує цікаві історії.
Після роботи приходить мама, беремо оклунок з вечерею і пиріжками , і йдемо додому. Там виявляється, що город в нас пополений і в садку жодної бур'янини, звісно, дідусь побував....
***
Часто повертаюся в снах в той двір. І запах нашого саду пам'ятаю. Здається, ніколи вже не побачу маму. Але частина спогадів є у доньки.
Сад, заріс бур'яном, і про дерева, виноград два роки ніхто майже не дбав, яке там у мами здоров'я. Хоча город саджає всеодно.
До цього часу іноді мені не віриться, що рашистські танки все їхали і їхали через наше село, і ми це бачили. А зараз люди там наче зійшли з розуму, яке тільки пропагандиське лайно не нав'язують населенню.
Як мати надію, що буде наша весна? ....
Написала щось сумбурне все))
Тримаємось. Тихенько донатимо.
Слава Україні.
Слава ЗСУ.
В якості спаму
- 10.12.23, 12:52
:)))) цей комент зробив настрій ранку, дякую , Дормідонт
Це просто капець, як люди можуть з себе ліпити чорт- зна-кого.
Потомствєнная, чого заблокувала?))))
Обмілівший... Але ще сильний. Реве та стогне.Нам своє робить (с)
- 11.10.23, 14:59
Хай буде копіпаста!!!!
Дістали деякі примари на бложиках))
#Діалогизморозовим
-Морозов, які думки щодо Ізраілю?
-«дадуть тягла». Потім включиться Іран, потім інші. Вони знову «дадуть тягла»
Потім будуть домовлятися.
-З того кіно вуха наших сусідів торчать…
-з усього гімна на планеті вуха наших сусідів торчать.
-а чого ти впевнений шо насиплять абізянам?
-а з того шо у ізраільтян сумнівів нема щодо майбутнього, якщо вони проковтнуть.
За добу мобілізувалися всі, навіть син їхнього порошенка.
-слухай, ну а ми? Другий рік воюємо і якось «тяні - талкай» ситуація
-ти в Києві був? Моб резерв на вулицях видів? От тобі і відповідь.
-видів. Красивий резерв
-а по виборах шо думаєш?
-не можна відбирати у людей право голосувати, але не впевнений шо зараз воно потрібне. Бо коли у тебе вдома труба тече, ти ж млинці не жариш?
-та я в принципі млинці не жарю
-от і зря. Млинці вони смачні….
Але труба тече…
Складний вибір якщо ти накачаний молодий парєнь у якого папа прокурор…
-так в мене не прокурор…
-та то я задумався…
-за кого голосувати будеш?
-за Байдена. Нормальний дід, на мого схожий, як голова колгоспу міліонніка. Память його правда підводить а так ше крєпкій.
-тю ти. Я серйозно.
-Саша, які вибори, блять, ти про своє думай.
Резину там на машинах поміняти, сєтки на зиму замутити, дронів нема.
-ясно…
Я з ним про стратегію а він…
-ми як в анекдоті-теоритично в нас три мільйони, а практично….
-ладно, пішли збиратися. Машини самі себе не перевзують…
-і я про те ж. Вибори, Ізраіль.
Про що ти думаєш?
Нам своє робить…. (с) Олександр Матяш, військовослужбовець ЗСУ
Дістали деякі примари на бложиках))
#Діалогизморозовим
-Морозов, які думки щодо Ізраілю?
-«дадуть тягла». Потім включиться Іран, потім інші. Вони знову «дадуть тягла»
Потім будуть домовлятися.
-З того кіно вуха наших сусідів торчать…
-з усього гімна на планеті вуха наших сусідів торчать.
-а чого ти впевнений шо насиплять абізянам?
-а з того шо у ізраільтян сумнівів нема щодо майбутнього, якщо вони проковтнуть.
За добу мобілізувалися всі, навіть син їхнього порошенка.
-слухай, ну а ми? Другий рік воюємо і якось «тяні - талкай» ситуація
-ти в Києві був? Моб резерв на вулицях видів? От тобі і відповідь.
-видів. Красивий резерв
-а по виборах шо думаєш?
-не можна відбирати у людей право голосувати, але не впевнений шо зараз воно потрібне. Бо коли у тебе вдома труба тече, ти ж млинці не жариш?
-та я в принципі млинці не жарю
-от і зря. Млинці вони смачні….
Але труба тече…
Складний вибір якщо ти накачаний молодий парєнь у якого папа прокурор…
-так в мене не прокурор…
-та то я задумався…
-за кого голосувати будеш?
-за Байдена. Нормальний дід, на мого схожий, як голова колгоспу міліонніка. Память його правда підводить а так ше крєпкій.
-тю ти. Я серйозно.
-Саша, які вибори, блять, ти про своє думай.
Резину там на машинах поміняти, сєтки на зиму замутити, дронів нема.
-ясно…
Я з ним про стратегію а він…
-ми як в анекдоті-теоритично в нас три мільйони, а практично….
-ладно, пішли збиратися. Машини самі себе не перевзують…
-і я про те ж. Вибори, Ізраіль.
Про що ти думаєш?
Нам своє робить…. (с) Олександр Матяш, військовослужбовець ЗСУ
