В первом полугодии госстивидоры потеряли 16% грузооборота

Государственные стивидорные операторы, входящие в сферу управления Министерства инфраструктуры, в январе-июне 2017 года сократили грузооборот по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 15,7% — до 17,199 млн тонн. Об этом свидетельствуют данные ГП «Администрация морских портов Украины» (АМПУ).

Согласно данным АМПУ, удельный вес госстивидоров в грузообороте морпортов составил 26% против 32,3% годом ранее.

Переработка экспортных грузов снизилась на 12,2% — до 12,891 млн тонн, транзитных — на 37,4%, до 1,302 млн тонн, во внутреннем сообщении — в 3,5 раза, до 372,81 тыс. тонн. Перевалка импортных грузов выросла на 13,2% — до 2,632 млн тонн.

Перевалка наливных грузов увеличилась на 37,9% — до 131,79 тыс. тонн. В частности, переработка растительного масла выросла на 46,4% — до 114,43 тыс. тонн, нефтепродуктов — в 2,1 раза, до 17,1 тыс. тонн. Перевалка химических грузов составила 0,26 тыс. тонн.

Переработка сыпучих грузов сократилась на 17,6% — до 12,968 млн тонн. В частности, переработка руды снизилась на 37,9% — до 6,932 млн тонн, кокса — на 25,9%, до 73,65 тыс. тонн, химических грузов и минеральных удобрений — в 8,9 раза, до 11,68 тыс. тонн. Перевалка угля увеличилась на 21,3% — до 2,087 млн тонн, строительных грузов — на 64,8%, до 1,559 млн тонн. Переработка хлебных грузов выросла на 21,3% — до 1,191 млн тонн, в том числе перевалка зерна — на 15,6%, до 997,7 тыс. тонн. Перевалка других сыпучих грузов увеличилась на 54,3% — до 1,111 млн тонн.

Перевалка тарно-штучных грузов снизилась на 10,1% — до 4,099 млн тонн. В частности, перевалка черных металлов сократилась на 14% — до 3,038 млн тонн, в том числе металлопроката — на 26%, до 1,161 млн тонн, чугуна — на 20,9%, до 579,11 тыс. тонн. Переработка металлолома упала на 30,4% — до 36,7 тыс. тонн. Перевалка других грузов черных металлов выросла на 7,1% — до 1,261 млн тонн. Перевалка лесных грузов выросла на 55,6% — до 55,45 тыс. тонн, автотехники и сельхозтехники — на 61,2%, до 27,21 тыс. тонн, химических грузов и минеральных удобрений — в 3,1 раза, до 29,38 тыс. тонн. Переработка продовольственных грузов сократилась на 42,9% — до 21,5 тыс. тонн.

Контейнероооброт составил 32 TEU против 12 987 TEU годом ранее. Переработка большегрузных автомобилей сократилась на 0,1% — до 563,5 тыс. тонн. Количество перегруженных большегрузных автомобилей выросло на 4,3% — до 16 838.

По данным АМПУ, госстивидоры в 2016 году сократили грузооборот по сравнению с 2015 годом на 21,3% — до 38,415 млн тонн. Удельный вес госстивидоров в грузообороте морпортов составил 29,1% против 33,9% в 2015 году.

Морпорты в январе-июне 2017 года увеличили грузооборот по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 4,7% — до 66,049 млн тонн.

Мариупольский торговый порт использует мощную гелиосистему

Мариупольский торговый порт вложился «по-крупному» в нагрев собственного водоснабжения. Для подогрева воды будет использована крупнейшая в стране гелиосистема. Вакуумное мощное оборудование было установлено на крыше здания и заняло практически всю ее площадь. Осенью этого года планируется провести первые испытания солнечных батарей.

Ведомство сообщает, что новые установки на крыше позволят снизить летом расход газа до нуля, сэкономив немалую часть средств. Солнечные панели окупятся уже через 4 года, по мнению специалистов.

На крыше здания углесортировки завершают установку 252 солнечных коллекторов. Осенью текущего года планируется провести первый запуск солнечных батарей, но на полную мощность их включат в 2018 году.

Такие вакуумные солнечные панели используют для сбора солнечной энергии, которая нагревает теплоноситель и обеспечивает пользователей горячей водой, и отапливает помещения.

Одеський порт підлягає приватизації

Перші договори концесії держпідприємств можуть бути підписані в 2018 році.

Про це повідомляє на своєму сайті начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

За його інформацією, робоча група в складі представників Мінекономрозвитку і торгівлі, Мінфіну, Мінінфраструктури (МІУ) і ЄБРР розробляє законопроект про концесію. Відповідно до плану, перші концесійні договори повинні бути готові наступного року.
 
Паралельно проектний офіс МІУ “Спільно” опрацьовує концесійні проекти щодо трьох портів – це Херсонський морський торговельний порт, морський торговельний порт Чорноморськ та стивідорна компанія “Ольвія”.

На засіданні 4 липня уряд затвердив Концепцію стратегічного бачення управління держпідприємствами, згідно з якою 378 підприємств із загального списку в 3,444 тис. у довгостроковому періоді залишаться в держвласності, 359 будуть передані в концесію, 893 будуть приватизовані, а 1,255 тис. планується ліквідувати.

При цьому як об’єкти приватизації визначені низка портів, проте міністерство інфраструктури звернулося до уряду з пропозицією виключити їх з переліку об’єктів приватизації та внести в список об’єктів, що підлягають концесії. У той же час в опублікованих Мінекономрозвитку списках об’єктів для концесії дані морпорти не значаться.

Державне підприємство Одеський морський торговельний порт входить до переліку 378 об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017–2020 роках, у тому числі тих, що можуть бути приватизовані після внесення змін до актів законодавства/передачі в комунальну власність.

Ігор Ткачук ситуацію щодо приватизації портів і надання їх у концесію прокоментував так:

–  Морські торговельні порти, так само як і об’єкти транспортної інфраструктури, залізниця та автомобільні дороги, в Україні перебувають у державній власності. Зношеність основних фондів в цих державних підприємствах дуже велика – в деяких з них вона наближається до 80%. Зрозуміло, що в умовах кризи державних фінансів відновлення та розвиток цих зношених активів без залучення приватного капіталу є майже неможливим. Періодично Кабінет міністрів вносить зміни до переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації або можуть надаватися в концесію. Концесія є однією з форм державно-приватного партнерства, вона дуже розповсюджена у світі. На відміну від приватизації при концесії після визначеного договором терміну, як правило це десятки років, концесіонер має повернути об’єкт концесії державі. На жаль, законодавча  база, що регулює концесію, є не дуже досконалою і зараз готуються зміни які зможуть запустити концесійні механізми на повну потужність.

Що стосується приватизації морських портів України, в тому числі Одеського порту, цей процес є важливим напрямом реформи портової галузі. Варто зазначити, що цей напрямок реформування зафіксований у Коаліційній угоді. У цьому документі чітко прописана необхідність “приватизації цілісних майнових комплексів, які забезпечують стивідорну діяльність в морських портах, відповідно до Закону “Про морські порти”. Приватизація морських портів – це найбільш ефективний метод залучення великого приватного капіталу в інвестування розвитку портів, який здатний швидко покращити їх роботу і залучити інвестиції. Можливості державного інвестування в порти ще багато років будуть обмеженими. Більше за те, сьогодні держава вилучає 75% прибутку державних підприємств як дивіденди. Приватизація портів сьогодні є стратегічним напрямком реформування і лише вона здатна відчутно збільшити обсяги перевалки вантажів, – зазначив Ігор Ткачук.

Зустрічі з колективом – це чудовий засіб зворотної комунікації


Під час зустрічі з персоналом служби безпеки Одеської філії "АМПУ"


Робочий ранок розпочався із зустрічі з персоналом служби безпеки Одеської філії “АМПУ”, пише на своєму сайті начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

Щоразу, зустрічаючись з працівниками, розповідаю їм про стан і перспективи розвитку підприємства, про власні пріоритети та цінності, про новини портової галузі, та відповідаю на питання, які їх цікавлять. 


Під час зустрічі з персоналом служби безпеки Одеської філії “АМПУ”


Багато проблемних питань, які ми обговорюємо під час відкритого і відвертого діалогу, стосуються не лише діяльності підприємства або окремої служби, але й портової галузі в цілому. Найактуальнішими питаннями для працівників є збереження робочих місць та підвищення заробітних плат. Для мене, як для керівника, вирішення цих питань має першочергове значення. Наразі створено робочі групи та проводяться переговори щодо залучення інвесторів, щодо створення кращих можливостей для інвестування і розвитку підприємства, що в кінцевому рахунку має призвести до зростання доходів і зростання заробітних плат.

Кожна подібна зустріч – це чудовий засіб зворотної комунікації, який крім інформування персоналу, надає можливість дізнатися про думки і настрої працівників підприємства, та зрозуміти наскільки є правильним обраний нами курс.

Одесский порт усиливает лидерство в контейнерной перевалке


Морские порты Украины за шесть месяцев текущего года обработали 293,6 тыс. TEU, что превысило показатель первого полугодия 2016 года на 3,6%.

Об этом сообщает на своем сайте начальник администрации Одесского порта Игорь Ткачук, ссылаясь на данные Администрации морпортов.

В весовом выражении контейнеров перегружено 3,935 млн тонн (+1,7%), в штучном – 195,15 тыс. ед. (+4,7%).

Импортный контейнеропоток составил 148,8 тыс. TEU, что на 4,7% превышает данный показатель за первое полугодие 2016 года, экспортный – 127,5 тыс. TEU (+0,1%).

Значительный рост показала перегрузка контейнеров в транзитном сообщении – на 26,6% до 16,25 тыс. TEU по сравнению с 12,84 тыс. TEU в первом полугодии прошлого года. Каботажная перевалка контейнеров остается небольшой – 986 TEU (+5,1%).

Черноморский морской порт продолжает терять контейнерный грузопоток. За шесть месяцев 2017 года здесь перегрузили только 8,66 тыс. TEU по сравнению с 12,97 тыс. TEU в аналогичном периоде прошлого года. Падение составило 33,3%.

Морской порт Южный также показывает нисходящую динамику, обработав за шесть месяцев 32,36 тыс. TEU, что на 20,1% меньше, чем за шесть месяцев прошлого года (40,49 тыс. TEU).

В свою очередь Одесский морской порт, напротив, в первом полугодии нынешнего года увеличил перевалку контейнеров на 9,9% до 252,57 тыс. TEU по сравнению с 229,85 тыс. TEU годом ранее.

Джерело: Персональний сайт Ігоря Ткачука

Одеський порт відвідала Посол Великобританії Джудіт Гоф

Начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук та Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф
Начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук та Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф

Питання місця і ролі Одеського порту в стратегії розвитку морських портів України та окремі аспекти діяльності британських компаній, які співробітничають з портом, обговорювались підчас відвідання Одеси Послом Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф (Judith Gough).

Зустріч з дипломатом у головному офісі адміністрації порту відбулась 24 липня цього року. З високою гостею провели переговори в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, та начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

Своє знайомство з портом пані Посол почала з відвідин перевалювального комплексу у Хлібній гавані, яким оперує компанія ТОВ «Бруклін-Київ». В даний момент вказана компанія реалізує масштабний інвестиційний проект, складовою якого є причал 1-з Андросівського молу, що споруджується коштом АМПУ. На даний момент готовність вказаної гідротехнічної споруди складає трохи більше 50 %.

Посол Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф
Посол Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф


Д.Гоф висловила своє задоволення з того, що ТОВ «Бруклін-Київ» має змогу динамічно розвиватися й з року в рік нарощувати вантажообіг. Разом з тим, дипломат констатувала, що іноземні інвестори могли б розвивати свій бізнес у порту значно ефективніше, якби не численні бюрократичні перешкоди.

– АМПУ сьогодні реалізує ряд спільних проектів з приватними інвесторами, в тому числі і з компанією «Бруклін – Київ» як з лідером за обсягами перевалки в Одеському порту, прокоментував Райвіс Вецкаганс, керівник АМПУ. – І по кожному з них у нас ведеться постійний моніторинг: що, як і коли зроблено для розвитку… За моїми дорученнями філії оперативно готують і узгоджують техніко-економічні обґрунтування проектів. Однак є питання, які потребують вирішення на урядовому і законодавчому рівні. Маю на увазі застарілі нормативні акти в галузі будівництва, земельного законодавства. У Адміністрації портів є пропозиції, як спростити процедури і прискорити терміни будівництва.


Начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук та в.о. голови ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс


І.Ткачук подякував пані Послу за увагу до планів розвитку порту та, у свою чергу, відзначив, що нещодавнє затвердження Кабінетом міністрів України фінансового плану АМПУ на 2017 рік дозволить по-перше прискорити процедуру виділення фінансування для добудови причалу 1-з, і по-друге, демонтувати списану виробничу споруду, котра не дозволяла оператору ТОВ «Бруклін-Київ» і його іноземному партнеру, всесвітньо відомій компанії Louis Dreyfus, завершити будівництво зерноперевалювального комплексу на Андросівському молу.

– Адміністрація порту усіляко сприяє нашим іноземним партнерам, які вкладають кошти у розвиток виробничої інфраструктури, – акцентував увагу І.Ткачук. – Ми розуміємо, що приватні інвестиції це – створення додаткових робочих місць, розширення бази оподаткування і, зрештою, зміцнення конкурентоспроможності нашого підприємства на чорноморському ринку портової перевалки.

Після зустрічі в адміністрації порту дипломатичний кортеж з прапорцями Великої Британії перемістився на морський вокзал, біля причалу якого сьогодні ошвартувався новітній англійський есмінець HMS DUNKAN.

Джерело: Персональний сайт Ігоря Ткачука

Комунікація між керівником і персоналом збільшує взаємну довіру

Зустріч на транспортно-вантажному терміналі Одеського морського портуНачальник ОФ ДП «АМПУ» Ігор Ткачук впродовж робочого тижня проводив зустрічі з трудовим колективом. Керівник відповів на численні питання, які цікавили працівників та розповів про перспективи розвитку підприємства.

Про це Ігор Ткачук пише на своєму сайті. За його словами, такі зустрічі показують реальний стан справ на підприємстві.

– Сьогодні проведення робочих нарад на підприємстві, яке я очолюю – це вже можна сказати добра традиція, – розповів Ігор Ткачук. – Тепер щотижня я зустрічаюсь з керівниками відділів та узгоджую план роботи на поточний тиждень, також ми обговорюємо проблемні питання та шляхи їх вирішення. Спілкування з підлеглими – це важливий момент у роботі з персоналом. Цього тижня окрім робочих нарад я вирішив поспілкуватися з працівниками державного підприємства безпосередньо у структурних підрозділах.

Ігор Ткачук наголосив, що під час зустрічей він виокремив ряд важливих питань, які хвилюють працівників.

– Спілкуючись з співробітниками Одеського морського порту, я приділяв велику увагу питанням, які їх хвилюють, – сказав начальник ОФ ДП «АМПУ». – Найболючішим для людей залишається тема звільнення. Відповідаючи на це питання наголошую, що я категорично проти скорочень та звільнень. Адже головне завдання керівника знайти можливості для підвищення заробітної плати, збереження наявних та створення нових робочих місць

Ігор ТкачукІнтер’єр свідчить що зустріч відбувається в управлінні тепловодопостачання

Начальник адміністрації порту зауважив, що в ході зустрічі піднімалися питання ремонту причалів, молу та Одеського морського вокзалу. Ігор Ткачук зауважив, що наразі проходять перемовини та створено робочі групи, щодо залучення інвестицій до Одеського морського торгівельного порту та Одеського філіалу ДП «АМПУ».

– Працюючи з інвесторами, ми повинні дати їм гарантії, що кошти, які вони вкладатимуть в порт, будуть збережені та приноситимуть прибуток, – зауважив він. – Підприємство та держава також отримуватимуть додаткові фінансові надходження, що дозволить поліпшити соціальну складову життя працівників, а також розвивати інфраструктуру. У нас є багато проектів, над якими ми активно працюємо і які в найближчий час представимо суспільству, щоб усунути всі спекуляції на тему розвитку та роботи Одеського морського порту.

Ігор Ткачук наголосив, що і надалі регулярно проводитиме зустрічі з працівниками, адже подібна практика дозволяє всебічно зрозуміти проблеми людей і підприємства та покращити його роботу.

– Мені потрібно відчувати налаштування колективу і його прихильність до обраного мною курсу. Це можна відчути лише за допомогою діалогу. Розмови, дискусії, питання — це те, що сприяє налаштуванню колективу на успішне виконання поставлених задач і дає мені безцінну інформацію про всі аспекти роботи підприємства. Пряма комунікація між керівником і персоналом філії допомагає розсіяти скептицизм, збільшує взаємну довіру та поінформованість, яка в свою чергу допомогає в подальшій роботі і впливає на коригування наших планів, – зазначив Ігор Ткачук.

Одеський порт має передати в бюджет понад 400 млн грн

Кабмін затвердив фінансовий план ДП “Одеський морський торговельний порт” на 2017 рік, згідно з яким підприємство має заробити понад 720 млн грн. При цьому, перерахування до державного і місцевого бюджетів та цільових фондів становитимуть 404,3 млн грн. Про це повідомляє на своєму сайті начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

“Пропонується затвердити фінансовий план державного підприємства Одеський Морський торговельний порт на 2017 рік, загальний плановий розмір доходів за яким встановлений на рівні 725,4 млн грн. Чистий прибуток – у розмірі 471,75 млн грн. Загальна сума витрат планується у розмірі 674 млн грн. Чистий фінансовий результат у 2017 році планується у сумі 260,6 млн грн. Перерахування до державного і місцевого бюджету та цільових фондів становитимуть 404,3 млн грн”, – зазначив на засіданні Кабінету міністрів доповідач з даного питання – заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк.

Судноверф Одеського порту поновила ремонт військових кораблів

Судноремонтний завод Одеського порту взяв у ремонт патрульний катер 205П “Павло Державін” морської охорони Державної прикордонної служби України.

За інформацією виробничої служби ВСП «Судноверф-«Україна», на катері планується провести повний комплекс ремонтних і доково-ремонтних робіт: дефектацію, очищення і фарбування корпусу, ремонт механізмів гвинто-рульової групи, теплообмінних апаратів і інших спецпристроїв. Орієнтовний термін ремонту складає 50 днів, з них 28 днів корабель проведе в доці №2.

– Ми всі зацікавлені, щоби кораблі Військово-морських сил України і Державної прикордонної служби перебували в повній справності і бойовій готовності. Упевнений, що судноремонтна верф Одеського порту якісно відремонтує ще не один військовий корабель – адже там працюють справжні професіонали своєї справи, – зазначив начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

Довідка:

ВСП Судноремонтна верф “Україна” Одеського порту за останні кілька років відновила вже кілька бойових одиниць ВМС України. За 2015-2016 роки були відремонтовані: протидиверсійний катер “Гола Пристань”, патрульний катер “Скадовськ”, військовий буксир “Красноперекопськ”, військові катери “Ромни” та “Токмак”.

Судноремонтна верф здійснює ремонт суден всіх типів водотоннажністю до 30000 тонн. Площа території верфі складає 75,524 тис. кв. м. Загальна довжина причалів 1230 м, включно судноремонтні 570 м, глибина біля причалів до 7,1 м. Вантажопідйомне устаткування на причалах – 6 портальних кранів в/п 10-30 т, плавучі крани: самохідний в/п 100 т, несамохідний в/п 5 т. На верф заведена залізнична гілка, для транспортування вантажів може використовуватися також автомобільний і водний транспорт.

205-p.jpg

Проект 205П

Прикордонний сторожовий корабль (ПСКР) “Павло Державін” бортовий номер BG63, побудований у 1987 на Приморському суднобудівному заводі (СРСР, Ленінград) за проектом 205П (шифр Тарантул, кодове позначення НАТО Stenka) і є типом радянських патрульних катерів. Проект розроблений в середині 1960-х років. Характеристики: основні розмірення (м) 39,8 x 7,9 x 2,5, водотоннажність повна — 257 т, швидкість — 34 вуз., дальність плавання 1540 миль зі швидкостю 14 вуз., 500 миль – 34 вуз., екіпаж — 30 чол. (5 офіцерів). Артилерійське озброєння: 2х2 — 30 мм АУ АК-230. Енергетична установка: 3 дизелі M503Г (14100 кс). Пункт базування: Одеса.

Джерело: Поштівка

Читайте також: Судоверфь «Украина» отремонтировала  «Sea Trader»

Судоверфь «Украина» отремонтировала «Sea Trader»

На принадлежащем Одесскому порту ОСП «Судоверфь «Украина» завершился доковый этап ремонта сухогруза «Sea Trader», начатый 14 июня.

На этом теплоходе 2007 года постройки (пр.17620, бывший «Михайло Синиця»,  длина 127,3 м ширина 16,82 м, дедвейт 6355 т) был выполнен большой объем корпусных работ: очистка, покраска, частичная замена металла, а также ремонт гребного и рулевого устройств. Стоимость  заказа составила свыше 1 млн. грн.

Первоначально срок докового ремонта судна, согласно заключенному контракту, составлял 9 суток. Однако, в связи с увеличением объема работ по корпусной части, оно находилось в доке на 4 дня дольше.

26 июня «Sea Trader» спустили на воду и перешвартовали на причал № 37 судоверфи, где планируется ремонт электрического оснащения. Общий срок ремонта составит 25 суток.

Работы на «Sea Trader» велись в модернизированном плавдоке №4, который до этого простаивал несколько лет. Ожидается, что с его вводом в строй доходы Одесского порта от договоров по доковому ремонту могут увеличиться вдвое. В настоящее время судоверфь ведет переговоры о восстановлении военных кораблей в доке №4, и уже готова приступить к работам на двух судах, находящихся в акватории порта.