Мінінфраструктури планує залучити на розвиток Дніпра 50 млн євро

Нібулон перевіз річковим транспортом 2 млн т вантажів Поштівка

Міністерство інфраструктури України планує у вересні 2018 року підписати угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про залучення кредиту на 50 млн євро на розвиток транспортної інфраструктури річки Дніпро.


Про це повідомив на своєму сайті голова Правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий, з посиланням на заступника міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктора Довганя.

Відповідно до повідомлення, з цієї суми 20 млн євро буде направлено на ремонт шлюзів, 10 млн євро – на днопоглиблення і 20 млн євро – на капітальний ремонт гідроспоруд, які залишилися в державній власності.

Надалі, за словами заступника міністра, функціонування річкової інфраструктури планується забезпечувати за рахунок коштів, отриманих після введення спеціалізованого річкового збору, який передбачений законопроектом №2475а «Про внутрішній водний транспорт».

Новый филиал АМПУ "Дноуглубительный флот" получил руководителя

9 февраля был зарегистрирован в Реестре юридических лиц, а 12 февраля - в офисе крупных налогоплательщиков Государственной фискальной службы Украины филиал Администрации морских портов Украины - "Дноуглубительный флот". Новый филиал образован в соответствии с приказом МИУ №409, и уже готовит план первоочередных мероприятий по проведению дноуглубительных работ.

Об этом сообщили в АМПУ.

Руководителем "Дноуглубительного флота" назначен Сергей Бомчак, ранее занимавший должность директора Администрации речных портов Украины.

Основной целью деятельности филиала станет централизованное навигационное обеспечение на акваториях морских портов и внутренних водных путях, отнесенных к категории судоходных. В частности, речь идет об обеспечении гарантированных габаритов, проведении дноуглубительных работ и обеспечении безопасности судоходства, информируют в Администрации морских портов Украины.

"В этом году дноуглубление будет проведено в акваториях всех портов от Мариуполя до Рени. Общий объем работ - 11 млн куб. м. На это в финансовом плане предусмотрено более 1,3 млрд грн, что составляет треть от общей суммы капитальных инвестиций. Для успешного выполнения дноуглубительных проектов за новым филиалом будет закреплен весь необходимый функционал, а также дноуглубительный флот. Кроме дноуглубления в портах, филиал будет проводить соответствующие работы и на внутренних водных путях", - отметил руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс.

В свою очередь, руководитель новообразованного дноуглубительного филиала АМПУ Сергей Бомчак заявил, что в контексте предстоящих дноуглубительных работ будут определены и соответствующие участки на судоходных внутренних водных путях. После чего, предложения будут предоставлены на рассмотрение МИУ. "Прежде всего, будем рассматривать возможность проведения работ на реке Днепр", - поделился планами С. Бомчак.

Напомним, что ранее руководитель АМПУ заявлял, что новый филиал создается с целью концентрировать дноуглубительную деятельность. Сейчас операционное дноуглубление проводит другой филиал АМПУ - "Дельта-Лоцман", который выполняет и лоцманскую проводку судов. "Мы хотим, чтобы Дельта-Лоцман" сконцентрировался на лоцманской деятельности, а за дноуглубление будет отвечать новый филиал", - заявил Райвис Вецкаганс.

Отметим, что собственный дноуглубительный флот АМПУ состоит из несамоходного земснаряда "Скиф" (в составе земснаряда - мотозавозня МЗ-348), самоотвозного землесоса "Меотида", самоотвозного землесоса "Тилигульский", самоотвозного землесоса "Ингульский" и земкаравана "Рион" (в составе земкаравана - многочерпаковый земснаряд "Рион", две шаланды - "Крымская 3", "Крымская 9" и мотозавозня МЗ-318).

Maersk не пов’язує майбутнє світового флоту з автономними суднам



Головний виконавчий директор найбільшої судноплавної компанії в світі сказав, що навряд чи за його життя настане той день, коли контейнерні судна будуть працювати без людей.

Як сказав в інтерв’ю генеральний директор A.P. Moller-Maersk Сорен Скоу, компанія вже здійснила досить скорочень, щоб зменшити розміри екіпажу у відповідь на поширення автоматизації на судах. За його словами, розмір екіпажу на даний момент досяг можливого мінімуму, і більше немає можливості його скоротити.

«Навіть якщо технології просунуться ще більше вперед, я не думаю, що нам коли-небудь дозволять керувати 400-метровими контейнеровозами вагою в 200 000 тонн без людей на борту», - сказав 53-річний генеральний директор. «Я не думаю, що за цим майбутнє, принаймні, не за мого життя».

У глобальному контейнерному флоті налічується понад 6 000 суден, які можуть перевозити 22 мільйони контейнерів. Судна стали більше, але ергономіка і автоматизація внесли свої корективи в розміри екіпажів і це означає, що Maersk потрібно менше половини моряків для перевезення контейнерів, ніж це було 20 років тому.

Справа не в тому, що Maersk далекий від інновацій. Датська компанія, яка часто очолювала галузь в розробці інноваційних суден і вона до сьогодні інвестує більше, ніж хто-небудь, в розробку цифрових технологій. Минулого місяця компанія створила спільне підприємство з IBM для розробки технології Вlockchain в управлінні і відстеженні перевезень.

Морський підрозділ Rolls-Royce Holdings Plc є піонером в розробці технологій автономних суден. Генеральний директор цього підрозділу, Уоррен Іст, загострив увагу на автономному судноплавстві в якості вирішення проблеми спаду в офшорній нафтової промисловості. Але, за попередніми розрахунками, навіть якщо прибрати екіпажі з судів, це не вирішить глобальну економічну проблему ринку.

«Повинен зізнатися, це нас не цікавить», – сказав генеральний директор компанії Maersk в кінці інтерв’ю.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

За півроку до портів Криму незаконно зайшли майже 600 суден

Серед порушників – вантажні судна й танкери.

За останні півроку, від 1 серпня 2017-го до 31 січня 2018-го, до закритих морських портів анексованого Росією Криму зайшло 591 судно-порушник. Серед них вантажних - 422, танкерів – 169.

Про це повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

"До закритих морських портів тимчасово окупованої території України під прапором Російської Федерації зайшло – 528 суден, решта 63 суден під прапорами інших країн світу. Найбільшу кількість заходів зафіксовано під прапорами Палау – 16, Республіки Того – 14, Сьєрра-Леоне – 9 та Союзу Коморських Островів – 6. Під час моніторингу фактів порушень режиму тимчасово окупованої території України до уваги враховуються тільки танкери та вантажні судна", - ідеться в повідомленні.

У статистиці вказана інформація про судна, на яких працює AIS (Automatic Identification System).

Одесский морской порт перевалил на 7% меньше зерна чем в прошлом

По итогам 2017 года Одесский морской порт перевалил 7,64 млн тонн зерна, что на 6,9% меньше по сравнению с аналогичным периодом годом ранее.

Как передает «ПроАгро» со ссылкой на данные АМПУ, за прошлый год Одесский порт перевалил 16,23 тыс. тонн сахара, что на 76,5% меньше по сравнению с годом ранее.

Перевалка масла в порту по итогам 2017 года составила 97,32 тыс. тонн, что 19,3% меньше по сравнению с январем-ноябрем 2016 года. Всего за отчетный период Одесский порт снизил перевалку грузов на 4,5%.

Ренийский порт: увеличение грузооборота в 2018 году в 5 раз



В 2018 году грузооборот госпредприятия «Ренийский морской торговый порт» должен увеличиться более чем в 5 раз – до 840 тысяч тонн. Такой прогноз зафиксирован в Программе социально-экономического развития города Рени на текущий год.

Как пояснила заместитель городского головы Людмила Чакыр, прогнозные показатели предоставило горсовету руководство порта.

В то же время в мэрии не смогли объяснить, на чём основаны столь оптимистичные цифры производственного роста в ГП «РМТП».

Отметим, что за 10 месяцев 2017 года порт (без учёта субъектов специальной экономической зоны «Рени») переработал лишь 150 тысяч тонн грузов.

Руководитель УДП Дмитрий Чалый поздравляет с Новым годом

Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет друзей, коллег и партнеров с Новым годом

В январе-ноябре промпроизводство сократилось на 0,1%

Промышленное производство в Украине в январе-ноябре 2017 года сократилось по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 0,1%. Об этом свидетельствуют данные Государственной службы статистики (Госстат).

В частности, в добывающей и перерабатывающей промышленности производство увеличилось на 0,9%. В том числе в добывающей промышленности и разработке карьеров производство снизилось на 6%, в перерабатывающей промышленности производство выросло на 3,9%. В поставке электроэнергии, газа, пара и кондиционированного воздуха производство сократилось на 5,7%.

По данным Госстата, промпроизводство увеличилось в семнадцати областях, в частности, в Одесской — на 14,5%, Ивано-Франковской — на 11,8%, Ровенской — на 9,3%, Винницкой — на 8,8%, Житомирской области — на 8,8%, Киевской — на 8,5%, Черновицкой — на 7,3%, Кировоградской — на 6,3%, Харьковской — на 6,1%, Запорожской — на 6%, Тернопольской — на 5,7%, Волынской — на 5,3%, Львовской — на 5,1%, Херсонской — на 3,4%, Хмельницкой — на 3%, Николаевской — на 1,3%, Сумской — на 1,3%.

В Луганской области промпроизводство сократилось на 31%, в Донецкой — на 12,4%, Черниговской — на 3,1%, Черкасской — на 1,1%, Днепропетровской — на 0,5%, Полтавской — на 0,5%, Закарпатской — на 0,2%. Промпроизводство в Киеве снизилось на 4,8%.

Промпроизводство в ноябре 2017 года увеличилось по сравнению с соответствующим месяцем прошлого года на 0,3%, с коррекцией на эффект календарных дней — на 0,1%. Промпроизводство в ноябре выросло по сравнению с октябрем — на 0,3%, с учетом сезонного фактора — на 0,6%.

В добывающей и перерабатывающей промышленности в ноябре производство сократилось по сравнению с октябрем 2017 года на 0,8%. В том числе в добывающей промышленности и разработке карьеров производство увеличилось на 2,3%, в перерабатывающей промышленности производство снизилось на 1,9%. В поставке электроэнергии, газа, пара и кондиционированного воздуха производство выросло на 8,4%.

По данным Госстата, промпроизводство в Украине в 2016 году выросло по сравнению с 2015 годом на 2,4%. Промпроизводство увеличилось впервые после четырехлетнего падения.

Промпроизводство в Украине в 2015 году сократилось по сравнению с 2014 годом на 13,4%, в 2014 году по сравнению с 2013 годом — на 10,1%, в 2013 году по сравнению с 2012 годом — на 4,3%, в 2012 году по сравнению с 2011 годом — на 0,7%.

Одесского монополиста оштрафовали более, чем на 5 миллионов грн

В четверг, 21-го декабря, Антимонопольный комитет Украины принял решение наложить штраф на ООО «Евротерминал», который работает в Одесском морпорту.

По словам АМКУ, «Евротерминал» занимал с марта прошлого года по ноябрь текущего доминирующую позицию. Речь идёт о взимании необоснованной платы на проезд грузового транспорта, когда иные пути были закрыты.

Теперь данная компания должна уплатить штраф в размере 5 миллионов 369 тысяч 399 гривен, а также обеспечить возможность проезда экспедиторов в порт «без уплаты за услуги, в случае если экспедиторы не имеют намерения их потреблять».

Кроме того, а Антимонопольном комитете отмечают, что с апреля 2017 года «Евротерминал» брал с каждого грузовика плату в размере $17.

Дмитро Чалий: «УДП повинно розвиватися на системній основі»


Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.

– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?
– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.
Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.
Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.
– Які основні проблеми ви бачите в роботі Дунайського пароплавства?
– Деякі проблеми є типовими для всіх українських підприємств. На жаль, нинішня економічна ситуація в країні характеризується високою непередбачуваністю і чималою кількістю дестабілізуючих економіку факторів. Практично у всіх компаній, які працюють у наших непростих українських реаліях, особливо у державних підприємств, є безліч проблем, пов’язаних не лише з досягненням високих економічних показників, але і з самою можливістю утримуватися на ринку. Тому сьогодні для всіх керівників найбільш актуальною є проблема забезпечення сталого розвитку підприємств, те саме стосується і Дунайського пароплавства. І чим вище нестабільність умов для ведення бізнесу, тим більше підприємства потребують стратегічного управління та планування, за допомогою яких можливо забезпечити виживання компанії та досягнення необхідних цілей.
Також сьогодні в Україні для всіх підприємств актуальною є проблема тотального браку висококваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається дефіцит виробничого персоналу. За кордон масово їдуть зварники, токарі, слюсарі, електрики. І це при тому, що приплив молоді в ці професії практично повністю припинився, а кадри протягом останніх років не оновлювалися. Для ПрАТ «УДП» це особливо відчутно в таких напрямках діяльності як суднобудування і судноремонт.
Щодо специфічних проблем діяльності пароплавства, то вони, в цілому, добре відомі. Це непростий фінансовий стан компанії, відсутність реалістичної стратегії розвитку, значний вік флоту і, в зв’язку з цим, його низька ефективність, витрати на утримання непрофільних активів тощо. Можу довго перераховувати. Кілька днів тому я попросив керівників структурних підрозділів представити своє бачення основних проблем пароплавства і пропозиції щодо їх вирішення. У результаті вийшла «карта бою» – багатосторінковий реєстр проблемних питань. Далі збираюся вивчити ці проблеми більш глибоко і приймати відповідно до цього рішення. Опосередковано отримав інформацію про вміння наших керівників думати системно і стратегічно, виділяти пріоритети, давати прогнози, виявляти ініціативу.
– Якими будуть ваші першочергові кроки на новій посаді?
– Перші два тижні у мене пішли на те, щоб познайомитися з колективом пароплавства, вивчити стан справ. Відвідав кілька теплоходів, а також основні структурні підрозділи – Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод, Учбовий центр Українського Дунайського пароплавства, Базу технічного обслуговування флоту, де познайомився з капітанами, керівним складом підприємств, поспілкувався з працівниками, оглянув обладнання і матеріально-технічну базу.
Також на цьому тижні підписав наказ про централізацію закупівель. Раніше закупівлями самостійно займався чи не кожен структурний підрозділ пароплавства. Це рішення допоможе посилити фінансову дисципліну, зробити процес закупівель більш прозорим, забезпечити контроль використання фінансів, оптимізувати кадровий склад і розвантажити багато співробітників, які займалися процедурою.
Ми вже почали працювати над оптимізацією організаційної структури управління компанії. На жаль, існуюча структура вже не підходить для досягнення тих цілей, які стоять перед пароплавством.
Найближчим часом збираюся представити колективу пароплавства реалістичну модель інноваційного розвитку компанії, яка буде враховувати нинішній стан економіки та конкуренції, і на основі якої в подальшому ми будемо створювати стратегію розвитку пароплавства, де буде описана система управлінських, організаційних та інноваційних рішень, спрямованих на реалізацію наших цілей.
– Як ви будете визначати дані цілі?
– Цілі – це наші пріоритети і наміри. Вони встановлюються на певний період у кількісних показниках, це, наприклад, рівень доходів або кількість реновованого флоту. Формулювання цілей є одним з найважливіших етапів стратегічного планування. Цілі має затверджувати Правління пароплавства на основі прогнозів і ретельного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів. Після того, як цілі будуть сформульовані, для їх досягнення ми викладемо завдання і визначимо відповідальних за їх виконання. Весь цей процес, усі цілі та завдання будуть описані в стратегічному плані розвитку підприємства, робота над яким почалася з першого дня мого приходу до пароплавства. Це не простий документ, і на його підготовку та затвердження піде не один місяць.
План розвитку підприємства дозволить побудувати роботу пароплавства на системній основі, з нього буде зрозуміло, скільки одиниць флоту і коли списати, скільки побудувати нових, в яких обсягах проводити реновацію і модернізацію, скільки нам буде потрібно позикових коштів – там буде детально описаний план наших дій за всіма напрямками роботи.
Наявність такого документа дуже важлива для керівника і для колективу, оскільки дає розуміння, куди ми рухаємося і які необхідно вирішувати завдання. Для співробітників дуже важливо знати, як буде виглядати пароплавство через п’ять і десять років і якщо вони розуміють стратегію компанії, то зможуть приймати більш ефективні повсякденні рішення.
– Півроку тому в ПрАТ «УДП» був анонсований інвестиційний проект з китайською стороною вартістю 50 млн. доларів. Зараз про нього перестали говорити. Чи плануєте ви продовжувати роботу щодо нього? І як взагалі збираєтеся вирішувати питання з оновлення флоту?
– Однозначно продовжимо по ньому роботу, якщо цей проект буде вигідним для підприємства. Наскільки я знаю, проектом передбачалося оновлення флоту пароплавства – йшлося про те, що протягом 15 років можливе будівництво 40 одиниць барж SLG і модернізація силових енергетичних установок 21 річкового буксира. Однак я ще не бачив інвестиційної пропозиції та техніко-економічного обґрунтування цього проекту, оцінки ризиків, термінів окупності тощо.
Інвестиції – це не подарунок. Ті, хто вкладає гроші в цей і будь-який інший проект, прагнуть не тільки повернути свої вкладання, але і отримувати від них прибуток. Інвестора в першу чергу цікавить прибутковість вкладень. Однак річкове судноплавство – це малоприбутковий бізнес, тому період окупності інвестицій тут в кращому випадку наближається до десятка років. Тож треба все добре прорахувати, щоб пароплавству не довелося потім розраховуватися з інвестором своїми активами.
Думаю, що необхідні нам обсяги реновації обчислюються десятками мільйонів євро. На порядок вище витрати на будівництво нових суден для пасажирського і вантажного річкового флоту. Сьогодні у пароплавства відсутні власні кошти для інвестицій, тому ми змушені розглядати можливість залучення позикових і залучених коштів. Було б цікаво прорахувати проект «Судно в кредит», але, думаю, ставки з кредитів українських банків і великі терміни окупності нашого бізнесу унеможливлюють подібні проекти.
– Що ви можете сказати про новий для вас колектив?
– Відразу помітно, що відносини в колективі конструктивні, мені навіть не довелося тут адаптуватися. Це колектив професіоналів, які виконують свою роботу на найвищому рівні, розуміють наявні перед ними завдання і знають, як їх вирішувати. Причому знання і досвід фахівців пароплавства – унікальні, тому що в Україні немає подібного підприємства.
Для мене велика честь керувати таким колективом, і я розумію свою відповідальність.
Зі мною прийшли члени моєї команди, досвідчені професіонали в сфері управління, і мені здається, вони відразу органічно влилися до колективу пароплавства і посилили його.
– На сайті ПрАТ «УДП» з’явилася інформація про вашу зустріч з мером Ізмаїла. Які питання ви обговорювали і як збираєтеся співпрацювати далі?
– Це було просто знайомство, і жодні конкретні питання до цієї неофіційної зустрічі не готувалися. Однак в подальшому ми збираємося плідно взаємодіяти з міською владою. ПрАТ «УДП» є бюджетоутворюючим підприємством і пов’язано з Ізмаїлом безліччю різних взаємовідносин – починаючи від сплати податків до місцевого бюджету і закінчуючи питаннями благоустрою та екології.
Упорядкованість, стан міської інфраструктури, наприклад, якість доріг і стан багатоквартирних будинків – все це взаємопов’язано і визначає якість життя наших співробітників, престижність і зручність їх проживання в Ізмаїлі, відкриває можливість залучати кваліфіковані кадри з інших міст.
– Вам сподобався Ізмаїл?
– Скажу відверто, Ізмаїл мене приємно здивував! Чисте, доглянуте європейське місто з унікальною архітектурою, прекрасними міськими ландшафтами і аурою спокою і благополуччя. Його ніяк не назвеш провінційним. Помітно, що міська влада приділяє багато уваги питанням добробуту, стану житлово-комунального господарства. Але головне надбання Ізмаїла – дуже привітні та відкриті люди.

Джерело: ПрАТ «УДП»

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая