автор Лавлєнцева Наталія, м. Черкаси
- 09.11.10, 14:47
Рух у часі
Колись давно малесенька планета
Стомилася дивитися на світло.
Примхливо відвернулася від зірки,
Що в променях доносила тепло –
І раптом зазирнула у безодню,
Таку страшну, байдужу та холодну,
Незатишний притулок подорожніх,
Самотніх душ і демонів житло.
Й на мить якусь, здалося, потонула
У вирі тім без імені і краю,
Та обертом пішла – чи то від жаху,
Чи то від несподіваних чуттів…
І вже була не в змозі зупинитись –
Її то світло вабило,
То морок,
І погляд бідолахи-мандрівниці
То до зорі,
То в темряву летів.
Так народився час.
Йому одвіку
Свій плин ділити поміж днем і ніччю.
Й на мить одну уже не зупинити
Нестримної, нечутної ходи.
І кожен з тих, хто рухається в часі,
Пізнати має на шляху своєму
Яскраве світло
Радості й любові,
І темряву
Самотності й журби.
Коментарі
viktor67
14.03.11, 10:56
Не знаю. чи це ваші вірші (принаймні,здається що так).
Мені дуже сподобалось.
Здається у вас є справжній дар, оскільки далеко не кожний може абстрагуватися від буденності і подивитися навкруги відстороненим оком.
Natalyl
25.03.11, 10:57Відповідь на 1 від viktor67
Дякую!
Так, це справді мої вірші. Тому і пишу своє ім*я та прізвище, аби було зрозуміло. Приємно, що вони подобаються людям із різних куточків країни 
Днями додам до блогу ще віршів. Можливо, видам збірочку 
Гість: ViktorSv57
31.08.11, 18:39
І кожен з тих, хто рухається в часі,
Пізнати має на шляху своєму
Яскраве світло
Радості й любові,
І темряву
Самотності й журби
Oleksander
42.08.11, 18:01
Natalyl
52.08.11, 23:35Відповідь на 3 від Гість: ViktorSv57
Це доля кожного на землі...
Natalyl
62.08.11, 23:35Відповідь на 4 від Oleksander
Гість: ViktorSv57
73.08.11, 06:45Відповідь на 5 від Natalyl
Natalyl
85.08.11, 12:02Відповідь на 7 від Гість: ViktorSv57
Гість: ViktorSv57
95.08.11, 22:05
Краще....Яскраве світло
Радості й любові,...ніж І темряву
Самотності й журби...Але це ті ж самі чорні та білі смуги в нашому житті, які, на превеликий жаль, ми не вибираємо.
Гість: ViktorSv57
105.08.11, 22:11
У Вас дуже гарні вірші, пані Наталю! Спонукають до роздумів, а не тільки захоплень гарними словосполученнями. У Вас все поєднано якнайкраще.
Як кажуть угорці:"Цілую ручку" 
