Ще заспіває птаство у нашому саду

Поросла бур'янами стежина,
Споришем що до хати вела.
На цім світі немає вже тата,
І матуся у вічність пішла.

Ти пробач мені батьківський дворик,
Що в тобі я так рідко бував,
Здичавів вже і мамин садочок,
Який гарно щороку буяв.

Сумно дивляться вікна у хаті,
В ній же роки дитинства пройшли,
Де щасливо, радісно й дружно,
Сорок років з батьками жили.

Не цвітуть вже квітки на причілку
Що любила так мама саджають,
Які барвами друзям й прохожим
Могли погляд завжди милувать.

Все міняється швидко довкола,
І нічого уже не впізнати,
Та я вірю, що в нашім садочку,
Буде птаство ще пісню співати.