Ти, море, сонце і пальми

Я хочу зостатись з тобою, коли всі підуть і ти будеш сам.
Не для того, щоб смакувати твої губи чи цілувати шкіру.
Просто, щоб показати, що я насправді не така,
Що я можу підтримати, коли тобі це потрібно.

Що я проговорю з тобою всю ніч, щоб тобі було спокійніше,
Або не зроню жодного слова, щоб тобі не було так важко.
Ми будемо мовчати про море і сонце - так буде простіше,
Ми не будемо говорити про смерть, щоб не було страшно.

Я не буду питати, що робити, коли ти підеш,
А я залишусь сама з нашими дітьми.
Зранку скажу "Люблю", ти вже не скажеш "я тебе теж",
Тебе вестимуть в морг, я не знатиму куди себе подіти.

Ні за що в світі більше не одружусь - не захочу,
І ніколи не викину твої фото з нашої спальні,
Піклуватимусь про дітей і собаку зранку до ночі,
А потім думатиму про тебе, море, сонце і пальми.

Коли діти виростуть, собака помре, а я зістарюсь,
І мою душу готовий буде прийняти космос без меж,
Я підійду до тебе, обійму, покаюсь,
Скажу "Люблю" і ти нарешті скажеш "Я тебе теж!".