Справді кажучи, Карпати бачив проїздом. А був у Луцьку, Рівному у родичів жінки. Та давно на екскурсіі у Львові. Але враження незабутне та позитивне. Порівняти хіба тільки з Київом.
Погодка почала виглядати. (+12). Настрій зростати. Не зовсім тепло, але потягнуло відродженням природи, та новими надіями. Іноді віриться, "І вічний бій, нам спокій тількі сниться" не буде вічним.
Б"ються два погляди на світ. Воля та тиранія.
В нас своє розп"яття, а в них своє. Ми за власну долю та майбутнє на своїй землі.
А в них за якісь примарні видіння міфологіі, які розтануть у памяті, як вічне "завтра", та вигадані "трусікі на доскє об"явлєній".
Іноді згадую розповіді про власного прадіда, учасника гроамдянської війни, анархіста, який воював у лавах Махно.
Я не второпав головні засади анархізму
Анархізм розробляв, як теорію, росіянин Бакунін.
А виходить прижився на практиці в Україні.
Я тількі розумію,що це якийсь рівень самоврядування,
а який не знаю.
***
Пишуть, що Махно воював, так би мовити, з містами, але не з селами.
Та хто зна. Давно не вірю совковій імпровізаціі історіі.
***
Одно безперечно, армія Махно була майже цілком з селян, які то працювали, то воювали. Самі себе годували. Ну були такі, як Льова Задов.
Але будь яка контррозвідка з таких і комплектувалась.
***
Анархістів радянське мистецтво малювало анархистів, як бовдурів-грабіжників.
Та навряд вони були більше грабіжниками, аніж всі інші рухи гр. війни.
Ну можливо це більше підходить до російського варіанту анархіі.
***
Там начебто головна маса анархистів була з "нєсознатєльних рєволюционних матросов" або хто зна кого.
Та й взагалі у рашкі окрема історія виховання менталітету на засновах Івана Грозного, а не виборного Гетьмана.
***
А ще подумав, якщо анархізм втілився не десь, а в Україні то може правду казали, що менталітет українця - взагалі не любити ніяку владу?
Але крім Махно був ще Петлюра, Центральна Рада з іншими рівнями самоврядування.
Лінія фронту зупинилась десь на новорічній відмітці. А далі, то "дуже важко у Бахмуті", "ворог мобілізує тонни м"яса". "Брітанскіє учьониє" кажуть ось це, або навпаки.
"Перемога завтра", або через три роки, або взагалі нічия.
Чиї прогнози ствердяться, як то кажуть "вскритіє покажет".
...армія "нєсознатєльних рєволюционних матросов" Дибєнка, власно кажучи, побігла від якоїсь німецької, по суті, "тєроборони".
"Нє туда наступаєтє таваріщі", як у радецькому фільмі.
Ні, ну що ви хотіли від матросів розкладеного флоту, яких навіть не вчили піхотному бою (атакуючи классичні морячкі у кіноісторіі 2ї світової, насправді морська піхота, то інша справа).
Ну ще розбавили маргіналами ("червоногвардійці"), що вміють тількі грабувати.
Загальна кількість 8-10 тисяч. Проти піхотного батальона та кулеметної роти німців. Але у німців вміння та дісципліна.
Ні не буде він жити ні старій, ні в новій "новобурятії".
А от кажуть, Маріуполь орки намагаються заселити хто зна ким.
Херсон не встигли. А хто встиг понаєхать, втекли.
От уявіть, наші повернули Крим, а там понаєхов живе більше, аніж місцевих... Чи доведеться їх всіх тягти по вулицях всіми сім"ями у автозак викидуючи на кордоні, може як у всій час татар у 44му, чи "хто не відмовиться від рашкіного пачпорту, тому отключім газ (ще світло та воду)". Чи може так самі втечуть?