хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

15 червня. СРСР. txt.

«...В стране, которая не могла произвести ничего своего, в которой было своровано все, от пломбира до еосмоса, от песен до денег, страна наепалово, страна-фейк, могла дать только детство убогого раба.

Если хорька всю жизнь держать в клетке и другой жизни он не видит-жизнь в клетке он и будет считать самой лучшей и правильной, рассказывать о бесплатной кормежке, своевременной уборке, бесплатную замену клетки, или ремонт в ней-теплотой и заботой доброго хозяина.

Выпущенный на волю, он жить не способен, будет доживать своей век роясь в мусорнвх кучах в поисках хоть какой то еды, быстро запаршивеет и покроется паразитами, да и в душе его будут теплые воспоминания о "хорошем детстве в клетке" и "вот когда все жили в клетках".

Убогость мышления такого раба убога еще и тем, что желая обратно в клетку, почему то мечтает и свободных затащить туда же.

Ааах, какое было хорошее детство...»b6bc5bb46db857aefbb0611d31548f90.jpg 


UTC
- У моего дядьки был песик,которого с реннего возраста,сразу после мамкиной сиськи,кормили свинячей толчью-варевом для свиней.
Однажды кто-то предложил ему кусочек самой лучшей советской колбасы по 2,20,пес отказался.
Он не представлял,что это сьедобно.
Так и люди.
Бывший коллега из-под Киева служил на Дальнем Востоке и там женился на местной ляди.
Молодой дурной...
После дембеля немного пожил с женой,бросил ее и свалил в Украину.
Осталась дочка.
Уже после развала СССР теща нашла его и умоляла забрать малую-ее дочка спилась и блась на глазах у малой.
Коллега поехал,забрал дочку,ей было лет около 13,но она была уже "ученой"и продолжила лядство.
Понятно,что он с ней не справился и отправил ее назад.
Но я не виню малую-ничего,кроме пьянства и лядства в своей жизни она не видела,с чего бы она была другой?

- Кстате все эти "домашние" хомяки-крысы до усрачки боятся и ненавидят диких — потому что без большого сильного ХОЗЯИНА против них ничто, маленькие кусочки меха с мясом.
Выбрось запутенцов (от ссаного пенса до манагера на гос предприятии) в настоящий капитализм — и оне самое большее за полгода переселятся на помойки и первой же зимой — под слой земли где им согласно биологии вида самое место. 

- Так нинакуй же неспособны, поэтому и визжат с утра про нерентабельные заводы, которые "должны работать".
Мне интересно, что у ибланов в голове-совсем пустота?
Кому надо , чтоб целые предприятия выпускали никому нах в мире ненужную куерлыгу? 
11

Коментарі

115.06.21, 06:33

    215.06.21, 08:18Відповідь на 1 від Андрій1961

    "В стране, которая не могла произвести ничего своего"

    Та й при царизму розвиток ійшов не дуже.
    Свої локомотиви, які по швидкості наближались до європейських почали виготовляти лише у 1879 році.
    А до? А до виходили тихохіди максимум 30 км на годину. тоді, як європейські набирали до 70 км на годину.
    Рейки теж були імпортні.

    Невдачі у виробництві здебільшого починались з незнання та невміння правильно виготовляти ісходні матеріали. До того ж відносення до праці расіян з їх вічним пияцтвом.
    Тобто копіювання креслень, далеко не завжди давало успіх. А якщо давало, то не зовсім той на який очікували.
    Ситуація схожа на сьогодення, продавали сировину, а на неї купляли все інше.

      315.06.21, 09:40

      Маскалі-світовий геморрой

        415.06.21, 13:00

        Навіть скопіювати толком не вміли!

          515.06.21, 15:09Відповідь на 2 від Саблін

          "В стране, которая не могла произвести ничего своего"

          Та й при царизму розвиток ійшов не дуже.
          Свої локомотиви, які по швидкості наближались до європейських почали виготовляти лише у 1879 році.
          А до? А до виходили тихохіди максимум 30 км на годину. тоді, як європейські набирали до 70 км на годину.
          Рейки теж були імпортні.

          Невдачі у виробництві здебільшого починались з незнання та невміння правильно виготовляти ісходні матеріали. До того ж відносення до праці расіян з їх вічним пияцтвом.
          Тобто копіювання креслень, далеко не завжди давало успіх. А якщо давало, то не зовсім той на який очікували.
          Ситуація схожа на сьогодення, продавали сировину, а на неї купляли все інше.
          Саме так!

            615.06.21, 16:14Відповідь на 3 від Стрийко Зеник

              715.06.21, 16:14Відповідь на 4 від Тарас Музичук

                815.06.21, 16:28Відповідь на 7 від Саблін

                Та отож!

                  916.06.21, 15:09Відповідь на 2 від Саблін

                  "В стране, которая не могла произвести ничего своего"

                  Та й при царизму розвиток ійшов не дуже.
                  Свої локомотиви, які по швидкості наближались до європейських почали виготовляти лише у 1879 році.
                  А до? А до виходили тихохіди максимум 30 км на годину. тоді, як європейські набирали до 70 км на годину.
                  Рейки теж були імпортні.

                  Невдачі у виробництві здебільшого починались з незнання та невміння правильно виготовляти ісходні матеріали. До того ж відносення до праці расіян з їх вічним пияцтвом.
                  Тобто копіювання креслень, далеко не завжди давало успіх. А якщо давало, то не зовсім той на який очікували.
                  Ситуація схожа на сьогодення, продавали сировину, а на неї купляли все інше.

                    1017.06.21, 06:25Відповідь на 9 від Lzarichna